Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
човин в землеробствi до 1993 року було додатнiм по всiх трьох елементах живлення, що пояснюСФ нагромадження в ТСрунтах залишкових кiлькостей фосфатiв, обмiнного калiю, повнiстю компенсувало витрати азоту. Проте, починаючи з 1993 року сальдо балансу стаСФ вiд`СФмним по всiх макроелементах, що свiдчить про виснаження ТСрунтiв, зниження в них запасiв необхiдних поживних речовин.
В останнi роки сальдо балансу поживних речовин було вiд`СФмним i щороку становило 50-66 тис. тонн елементiв живлення, вартiсть яких складаСФ 120-140 млн. гривень.
Про це ж свiдчать i розрахунки балансу поживних речовин в землеробствi областi в 2006 роцi, якi показали, що втрати основних елементiв живлення в ТСрунтах склали 64 тис. тонн поживних речовин, з них: азоту 19, фосфору 10, калiю 35 тис. тонн. ТРрунти втратили поживи на 158 млн. грн. З одного гектара посiвноСЧ площi винесено, в середньому, на 104 кг поживних речовин бiльше, нiж надiйшло до ТСрунту. В зональному вiдношеннi iнтенсивнiше вичерпуються запаси елементiв живлення в зонi Лiсостепу, де отримують бiльш високi врожаСЧ сiльськогосподарських культур.
Результати агрохiмiчноСЧ паспортизацiСЧ земель вказують на значне зменшення вмiсту фосфору, калiю, гумусу в ТСрунтах областi, а також СЧх пiдкислення.
На даний час за вмiстом рухомих форм фосфору урожай сiльськогосподарських культур лiмiтуСФться на площi 874 тис. га (84 %). Серед цих земель дуже низький i низький вмiст фосфору виявлено на площi 67 тис. га. За останнi 5 рокiв запаси фосфору зменшились на 7 %.
Становище з калiСФм ще гiрше. Його нестачу рослини вiдчувають на площi 943 тис. га (91 %). За 5 рокiв запаси калiю зменшились в середньому по областi на 2 %. Найбiльше площ з недостатнiм вмiстом калiю виявлено у Городнянському, Корюкiвському та Щорському районах 99 %. Для iнших районiв Полiсся та бiльшостi районiв ПерехiдноСЧ зони недостатнiй вмiст калiю характерний для 97-98 % площ. Площi з дуже низьким i низьким вмiстом калiю поширенi на 34 % орних земель областi. Таким чином, в умовах областi калiй СФ елементом другого мiнiмуму пiсля азоту.
ОднiСФю з найгострiших проблем в землеробствi областi СФ зростаюча кислотнiсть ТСрунтового покриву. Цей процес набув великих масштабiв, спричиняючи значнi негативнi наслiдки. Його висока iнтенсивнiсть пояснюСФться тим, що за останнi роки значно зменшилось внесення органiчних добрив, якi являються вагомим джерелом повернення в ТСрунт кальцiю, а з мiнеральних добрив вносяться, в основному, азотнi, якi СФ фiзiологiчно кислими i змiнюють реакцiю ТСрунтового комплексу в сторону пiдкислення. Основною ж причиною пiдвищення кислотностi СФ припинення вапнування кислих ТСрунтiв через вiдсутнiсть фiнансування, як з державного, так iз мiiевого бюджетiв.
Надмiрна кислотнiсть спричиняСФ погiршення фiзичних, фiзико-хiмiчних, агрохiмiчних i бiологiчних властивостей ТСрунту. Як наслiдок, пригнiчуСФться рiст i розвиток бiльшостi сiльськогосподарських культур, що зумовлюСФ втрати рослинницькоСЧ продукцiСЧ в перерахунку на зерно понад 105 тисяч тонн, на 20-40 % зменшуСФться ефективнiсть мiнеральних добрив. Через пригнiчення кореневоСЧ системи знижуСФться зимостiйкiсть та посухостiйкiсть сiльськогосподарських культур, збiльшуСФться засмiченiсть полiв бур`янами, бо бiльшiсть СЧх витримують кислу реакцiю ТСрунтового розчину. На кислих ТСрунтах також пригнiчуСФться мiкробiологiчна дiяльнiсть, зростаСФ ураження рослин грибковими хворобами, посилюСФться засвоСФння рослинами радiонуклiдiв, важких металiв, в них збiльшуСФться вмiст нiтратiв, що знижуСФ якiсть продукцiСЧ.
На даний час в областi кислi ТСрунти поширенi на 525 тисячах гектарiв (51 %) орних земель, з них сильно i середньокислi на 216 тисячах гектарiв (21 %).
В останнi роки роботи по зниженню кислотностi i одночасно збагаченню ТСрунтiв кальцiСФм проводили в незначних кiлькостях. В 2004 роцi вапнування кислих ТСрунтiв було проведено на площi 7,6 тис. га, з них 3,1 тис. га за рахунок коштiв з держбюджету та 4,5 тис. га за рахунок власних коштiв господарств, в 2005 роцi провапновано 5,4 тис. га, з них 2,1 тис. га за кошти держбюджету та 3,3 тис. га за власнi кошти господарств.
В 2006 роцi в областi було провапновано 3,2 тис. га кислих ТСрунтiв, що на 2,2 тис. га менше проти минулого року. У зв`язку iз призупиненням дiСЧ державноСЧ програми робiт з докорiнного полiпшення земель в 2006 роцi за рахунок бюджетних коштiв ця робота була виконана на площi 0,1 тис. га, власних коштiв господарств на 3,1 тис. га.
Гiпсування засолених ТСрунтiв в регiонi не проводиться.
Багатий землеробський досвiд i результати численних наукових дослiджень засвiдчують, що iгнорування хiмiчноСЧ мелiорацiСЧ ТСрунтiв призводить до суттСФвого недобору врожаСЧв, особливо кальцiСФфiльних культур, а в процесi тривалого сiльськогосподарського використання до iнтенсифiкацiСЧ процесiв декальцинацiСЧ, пiдвищення рухомостi важких металiв i радiонуклiдiв та СЧх накопичення в рослинницькiй продукцiСЧ.
У зв`язку iз призупиненням дiСЧ державних програм з вапнування, вiдсутнiстю коштiв на його проведення у землекористувачiв, стрiмкого пiдкислення ТСрунтiв, в усiх без виключення районах, в областi виникла нагальна потреба в розробцi дiСФвоСЧ програми, яка б докорiнно покращила ситуацiю iз станом ТСрунтiв.
Центром тАЮОблдержродючiстьтАЭ розроблено проект програми тАЮВапнування кислих ТСрунтiв у Чернiгiвськiй областi на 2007-2011 рокитАЭ, в якому вапнування кислих ТСрунтiв розраховане на 5 рокiв, протягом яких маСФ бути полiпшено якiсть кислих ТСрунтiв на площi 142,8 тис. га. Програма спрямована на зменшення площ кислих ТСрунтiв, здiйс?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение