Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?омадження необхiдних поживних речовин у ТСрунтi.
До 1991 року iнтенсивнiсть деградацiйних процесiв значною мiрою послаблювались за рахунок збiльшення обсягiв застосування органiчних i мiнеральних добрив, проведення вапнування, iнших заходiв з вiдтворення родючостi ТСрунтiв.
В перiод iнтенсивноСЧ хiмiзацiСЧ (1971-1990 роки) обсяги застосування добрив постiйно зростали i в 1986-1990 роках досягли в середньому 164 кг/га поживних речовин тукiв i 10,7 т/га органiчних добрив. При цьому добрива застосовувались комплексно, збалансовано за елементами живлення.
Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючостi ТСрунтiв, який забезпечував би одержання стабiльних урожаСЧв сiльськогосподарських культур досить високого рiвня.
Проте, за останнСФ десятирiччя обсяги застосування добрив значно зменшились. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посiвноСЧ площi було внесено по 31 кг поживних речовин мiнеральних i 1,6 тонни органiчних добрив, що, порiвняно з 1986-1990 роками менше, вiдповiдно, в 5,3 i 6,7 разiв.
Аналiз даних статистичноСЧ звiтностi (форми 29-с.-г. тАЮЗбiр урожаю сiльськогосподарських культур та плодоягiдних насаджень у 2006 роцiтАЭ i форми 9-б-с.-г. тАЮВнесення мiнеральних та органiчних добрив пiд урожай 2006 року в сiльськогосподарських пiдприСФмствах областiтАЭ) показуСФ, що пiд урожай 2006 року було внесено 33,9 тис. тонн поживних речовин мiнеральних добрив, що на 10,7 тис. тонн бiльше, нiж в середньому за 2001-2005 роки. Вiдповiдно, i рiвень удобрення 1 га збiльшився з 31 до 48 кг на 1 га. Незважаючи на збiльшення обсягiв застосування тукiв, компенсацiя ними виносу основних елементiв живлення урожаСФм сiльськогосподарських культур була дуже низькою i становила: по азоту 47 %, по фосфору 22 %, по калiю 9 %.
Ситуацiя ускладнюСФться суттСФвим дисбалансом внесених у ТСрунт поживних речовин. При рекомендованому спiввiдношеннi N:P:K=1,0:0,8:1,0 фактично в 2006 роцi воно становило 1,0:0,17:0,17. Значна перевага в обсягах застосування тукiв азотних добрив приводить до нерацiонального, малоефективного та збиткового СЧх використання, подальшого пiдкислення ТСрунтiв, збiльшення iнтенсивностi забур`янення полiв. Висока ефективнiсть одностороннього внесення азоту спостерiгаСФться лише на ТСрунтах, якi мають оптимальний вмiст фосфору i калiю, проте, такi ТСрунти займають лише 9-16 % орних земель.
Використання мiнеральних добрив в гранично допустимих нормах сприяСФ збагаченню грунтiв мiкро- та мiкроелементами, полiпшуСФться структура грунту.
Порiвнюючи рiвень внесення мiнеральних добрив пiд урожай сiльськогосподарських культур в 2006 роцi з попереднiм 2005 роком, слiд вiдзначити, що 12 районiв областi збiльшили обсяги застосування тукiв. Решта районiв допустила зменшення СЧх застосування.
В цiлому по регiону в 2006 роцi мiнеральних добрив не застосовували 230 господарств (40 %), ще 94 господарства (16 %) внесли СЧх менше 10 кг/га. Площа внесення мiнеральних добрив у 2006 роцi склала 51 % вiд загальноСЧ посiвноСЧ площi, що на 12 % бiльше, нiж у 2005 роцi. На 1 гектар посiвноСЧ площi було внесено в середньому 48 кг поживних речовин, з них азоту 36, фосфору 6, калiю 6 кг.
В 2006 роцi погiршилась ситуацiя з виробництва та застосування органiчних добрив. Порiвняно з 2001-2005 роками обсяги СЧх використання зменшились на 306 тис. тонн i становлять лише 952 тис. тонн, а рiвень внесення на 1 га знизився на 0,2 т i дорiвнюСФ 1,4 т. Органiчнi добрива внесено лише 37 тис. га, що становить 5 % вiд загальноСЧ посiвноСЧ площi. Просапнi культури забезпеченi органiчними добривами лише на 9 % площ. Науковими дослiдженнями доведено, що для бездефiцитного балансу гумусу в ТСрунтах областi необхiдно вносити на 1 га по 8-10 тонн органiчних добрив. Проте, таку кiлькiсть органiки сьогоднi вносять лише 2 % господарств.
Розрахунки згiдно з нормативами можливого виходу органiчних добрив вiд наявного поголiв`я у великотоварних господарствах i фактичне його внесення показали, що значнi кiлькостi органiки недовиробляються або втрачаються. В цiлому по областi не доходить до поля 629 тис. тонн гною (40 %). В рядi районiв ситуацiя ще гiрша.
Недостатнi обсяги застосування добрив, вiдсутнiсть iнших значних джерел поповнення ТСрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року, формування гостродефiцитного балансу поживних речовин та гумусу.
До 1990 року в ТСрунтах регiону спостерiгався близький до бездефiцитного баланс гумусу. Пiзнiше, коли почали знижуватись обсяги внесення органiчних добрив, а в результатi спаду урожайностi зменшилась кiлькiсть пожнивно-кореневих залишкiв, баланс гумусу став суттСФво вiд`СФмним.
В середньому по регiону вiд`СФмне сальдо балансу гумусу в 1996-2000 р.р. склало 376 кг, в 2001-2005 рр. 333 кг, в 2006 роцi - 345 кг, коливаючись вiд 149 кг до 538 кг. Основна причина прискорення процесiв мiнералiзацiСЧ i втрат гумусу це рiзке зниження обсягiв застосування органiчних добрив. В зв`язку з цим, найбiльш гострою проблемою в землеробствi щодо родючостi ТСрунтiв СФ поповнення СЧх органiчною речовиною.
В ТСрунтовому покривi областi переважають малогумуснi ТСрунтовi вiдмiни. В зв`язку з цим, середнiй вмiст гумусу становить лише 2,30 %. Враховуючи, що в останнi роки частина малогумусних пiщаних ТСрунтiв, якi не обробляються, не обстежувалась, то, фактично, середнiй вмiст гумусу ще нижчий. Низький вмiст гумусу поширений на площi 433 тис. га (42 %). Результати останнього туру обстеження показали, що, в порiвнянi з максимальними показниками, вмiст гумусу в середньому по областi зменшився на 0,08 %. Особливо вiдчутнi втрати його в лiсостеповiй частинi областi (- 0,10 %).
Сальдо балансу поживних ре
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение