Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ого фонду. Питома вага площ сiльськогосподарських угiдь вiдносно до площi сушi в рiзних адмiнiстративних районах областi становить вiд 50 до 84 вiдсоткiв.
Розоранiсть територiСЧ областi в 2006 роцi складала 43,1 % до загальноСЧ площi областi, плануСФться зменшення розораностi на 2015 рiк до 40 %.
Частка рiллi до площi сiльськогосподарських угiдь по областi в 2006 роцi складаСФ 65,8 %, плануСФться зменшення цiСФСЧ частки до 64 % на 2015 рiк.
Для державних та громадських потреб у 2006 роцi вiдведено 168,7 га земель з них сiльськогосподарських угiдь 34,3 га, в тому числi рiллi 23,9 га.
Рис. 1.5. Структура земельного фонду по основних видах угiдь та функцiональному використанню
Рис.1.6. Структура сiльськогосподарських угiдь.
Рис. 1.7. Структура земельного фонду за власниками землi та землекористувачами
Аналiз стану земельних ресурсiв областi свiдчить про наявнiсть деградованих та малопродуктивних земель, якi пiдлягають консервацiСЧ на загальнiй площi 138,3 тис. га. У 2006 роцi здiйснено консервацiю 0,5 тис. га малопродуктивних земель, консервацiя деградованих земель не проводилась. Станом на 01.01.2007 року потребують консервацiСЧ 137,8 тис. га земель.
Проблеми вiдтворення i пiдвищення родючостi ТСрунтiв не можна вирiшувати iзольовано вiд проблеми ерозiСЧ ТСрунтiв. Разом з природними факторами, розвитку ерозiйних процесiв сприяють високий ступiнь розораностi територiСЧ.
Вилученню зi складу рiллi пiдлягають площi всiх середньо - та сильнозмитих ТСрунтiв схилiв крутизною бiльше 50 градусiв, площi слабозмитих ТСрунтiв схилiв крутизною 30-50 градусiв з переведенням в кормовi угiддя та пiд залiсення.
Всього сiльськогосподарських угiдь, що зазнають впливу водноСЧ ерозiСЧ, налiчуСФться бiля 81 тис. га, в т.ч. рiллi 50,6 тис. га. Консервацiю цих земель рекомендуСФться проводити залуженням iз переведенням (шляхом трансформацiСЧ угiдь) пiд сiножатi, пасовища та залiсення. Тимчасову консервацiю слiд здiйснювати залуженням iз наступним поверненням до складу орних земель. ТРрунти легкого механiчного складу необхiдно вилучати зi складу сiльськогосподарських угiдь. Для ТСрунтiв важкого механiчного складу потрiбно проводити залуження. Дуже змитi й розмитi ТСрунти повиннi вилучатись зi складу орних земель iз залученням СЧх до луко-пасовищних угiдь або залiсення. Землi iз середньозмитими ТСрунтами доцiльно залужити (забезпечити тимчасову консервацiю). Пiсля певного часу фiтомелiоративного перiоду СЧх доцiльно повернути до складу орних земель за умови вiдновлення модульних показникiв, характерних для даного ТСрунту.
З огляду на екологiчну доцiльнiсть необхiдно провести оптимiзацiю структури ТСрунтового покриву луко-пасовищних угiдь. Цi угiддя традицiйно приуроченi до менш родючих, вiдносно рiллi, ТСрунтiв, якi мають певнi обмеження щодо використання пiд польовi культури, але цiлком придатнi для вирощування трав.
Реалiзацiя запропонованих заходiв щодо консервацiСЧ деградованих, малородючих ТСрунтiв орних земель та трансформацiСЧ луко-пасовищних угiдь дозволить отримати в першому наближеннi екологiчно оптимiзовану структуру земельного фонду.
Оптимiзацiя спiввiдношення рiллi, сiнокосiв i пасовищ маСФ велике значення, тому що це найдешевший доцiльний спосiб врегулювання еколого-економiчних взаСФмозвязкiв у природно-антропогенних вiдносинах.
Аналiз динамiки агрохiмiчних показникiв ТСрунтiв за 7 останнiх рокiв показав, що вмiст основних елементiв живлення (фосфору i калiю), кальцiю суттСФво знизився, ТСрунти пiдкислились, вмiст гумусу дещо пiдвищився.
Слiд вiдмiтити, що ТСрунтовий покрив областi представлений здебiльшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом ТСрунтами, якi мають низьку буферну здатнiсть, що обмежуСФ СЧх можливостi до iнактивацiСЧ техногенних важких металiв. Тому вмiст в таких ТСрунтах навiть вiдносно невеликих кiлькостей важких металiв може привести до небезпечного забруднення ними сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ.
Вмiст залишкових кiлькостей ДДТ, ГХЦГ в 2006 роцi в ТСрунтi був визначений в 403 зразках ТСрунту на територiях, що прилягають до складiв пестицидiв. В 2006 роцi пестицидами було забруднено: ДДТ 19 %, ?-ГХЦГ 3 % зразкiв ТСрунту. У 8 зразках ТСрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ.
В 403 зразках ТСрунту визначали вмiст пестицидiв симм-трiазиновоСЧ групи. Так було виявлено забруднення: прометрином 3 % зразкiв, 2 з яких мають перевищення ГДК, атразином 6 %, симазином 3 %, 1 зразок з перевищенням ГДК.
У 8 зразках рослинницькоСЧ продукцiСЧ, вiдiбраних на контрольних дiлянках, визначався вмiст ДДТ, ?-ГХЦГ та 2,4-Д-аммiноСЧ солi. Залишкових кiлькостей цих пестицидiв не виявлено. За проведенням дослiджень 12 зразкiв зерна, вмiсту в них залишковоСЧ кiлькостi ДДТ, ?-ГХЦГ, 2,4-Д-аммiноСЧ солi не виявлено. В 5 зразках картоплi визначали вмiст пестициду конфiдор, залишковоСЧ кiлькостi цього токсиканту також не виявлено.
Охорона земельних ресурсiв вiд деградацiСЧ одна з найважливiших проблем сучасностi. Високий рiвень сiльськогосподарського освоСФння i розораностi територiСЧ областi та наявнiсть значних площ еродованих земель вимагаСФ нових пiдходiв до вирiшення цiСФСЧ проблеми. Одним з найефективнiших ресурсних засобiв пiдтримання родючостi ТСрунтiв на оптимальному рiвнi СФ застосування органiчних та мiнеральних добрив. Дози та спiввiдношення СЧх повиннi вiдповiдати бiологiчним особливостям культур, враховувати вмiст у ТСрунтах елементiв живлення, повнiстю компенсувати винос СЧх урожаСФм та забезпечувати до певноСЧ мiри наг?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение