Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ки району СФ сiльськогосподарське виробництво, у якому працюють 109 сiльськогосподарських пiдприСФмств, що дають 95% загальноСЧ валовоСЧ продукцiСЧ. Далеко за межами району вiдомi дослiдне господарство "Чернiгiвське" у с. Ягiдне та ЗАТ НВО "Елiткартопля" у смт. Седнiв.
Господарства спецiалiзуються на вирощуваннi зернових, картоплi, льону, овочiв, кормових культур, виробництвi молока i мяса великоСЧ рогатоСЧ худоби, свинини та яСФць.
Територiя Чернiгiвського району лежить в межах Чернiгiвського Полiсся. Для територiСЧ району характернi полiськi 63 % та лiсостеповi 37 % ландшафти.
Райони моренно-зандрових пiщаних рiвнин з островами опiль - це Чернiгiвський i Менськiй. Розташованi цi райони по правобережжю рiчок Десни i Снiв, а також на Снов-деснянськом. РЗх вiдрiзняСФ складна ландшафтна структура.
Ландшафти лесових ерозiйних рiвнин-опiль. Перший тип найбiльш поширений в Чернiгiвському фiзико-географiчному районi. Ландшафти другого типу найбiльш характернi для Чернiгiвського району. Найбiльший лесовий острiв розташований в Менському районi, а два менших - в околицях Чернiгова, на правобережжi Снову [27].
В oпiльських ландшафтах Чернiгiвського Полiсся домiнують територiальнi комплекси трьох видiв. Це, перш за все, плоскi i слабохвилястi межирiччя, складенi лесовидними суглинками, з сiрими i темно-сiрими лiсовими опiдзоленими чорноземами. До другого вигляду вiдносяться плоскi ускладненi западинами вододiльнi простори, характернi лесовидними oпiсчаненими суглинками з комплексом сiрих i темно-сiрих лiсових типових i обглеСФних суглинистих ТСрунтiв. Третiй вид обСФднуСФ крайнi слабо- i полого нахиленi мiжярно-балочнi вододiльнi простори. Вони складенi лесовидними суглинками з сiрими, темно-сiрими лiсовими легко- i середньо суглинистими ТСрунтами, еродованими на схилах.
СвоСЧм походженням мiжярно-балочнi комплекси зобовязанi розчленовуванню краСЧв опiль ярами i балками. РЖншi фоновi територiальнi комплекси певним чином приуроченi до окремих частин лесових островiв, Комплекси першого типу розташовуються в центральних частинах цiСФСЧ територiСЧ, тодi як плоскi iз западинами вододiльнi простори, як правило, прилягають до тилових частин комплексiв.
Землi всiх вододiльних комплексiв опiль розоранi майже повнiстю (80 вiдсоткiв), лiси тут зведенi, болiт мало, яри i балки використовуються для випасання худоби i сiнокосiння .
Пiд час вивчення окремих компонентiв природних умов територiСЧ району ми постiйно звертали увагу на взаСФмозвязки мiж ними та закономiрностi СЧх поширення чи розподiлу в просторi. Змiна компонентiв вiдбуваСФться також у часi: за сезон, рiк, столiття, тисячолiття, мiльйони рокiв.
Розрiзняють природний i антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складаСФться з природних, взаСФмодiючих мiж собою компонентiв, що формуСФться пiд впливом природних фiзико-географiчних процесiв ландшафтоутворючих чинникiв. Антропогенний ландшафт складаСФться з природних i змiнених людиною компонентiв, що взаСФмодiють мiж собою. Антропогеннi ландшафти сформувалися за iсторичний час пiд впливом господарськоСЧ дiяльностi людини. Основними природними компонентами ландшафтiв СФ гiрськi породи, повiтря, вода, ТСрунти, рослиннiсть, тваринний свiт. Антропогенними компонентами ландшафту СФ сiльськогосподарськi угiддя, мелiоративнi системи, населенi пункти, лiсонасадження, штучнi водосховища, карСФри, дороги тощо. Назви природних ландшафтiв вiдбивають СЧх приналежнiсть до теплових поясiв, фiзико-географiчних зон, рiвнин, гiр. За цими ознаками видiляють арктичнi, тайговi, мiшано-лiсовi, лiсостеповi, степовi, пустельнi, субтропiчнi, тропiчнi, екваторiальнi, рiвниннi i гiрськi ландшафти. Назви антропогенних ландшафтiв залежать вiд виду господарськоСЧ дiяльностi, пiд впливом якого змiнений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтiв видiляють сiльсько-, лiсо-, водогосподарськi, промисловi, селитебнi (населенi пункти), рекреацiйнi, природоохороннi [27].
Компоненти ландшафту мають певну послiдовнiсть розташування. Якщо, наприклад, розглядати СЧх розташування по вертикалi (знизу вверх), то ця послiдовнiсть така: гiрськi породи з пiдземними водами ТСрунти поверхневi води рослиннiсть i тварини приземний шар повiтря. Таке взаСФмоповязане розташування компонентiв ландшафту характеризуСФ його вертикальну структуру.
Кожний ландшафт у територiальному вiдношеннi не СФ однорiдним. Вiн подiляСФться на мiiевостi. Наприклад, у долинному полiському ландшафтi помiтно видiляються мiiевостi рiчковоСЧ лучноСЧ заплави, боровоСЧ тераси з сосновими лiсами, високого берега з широколистими насадженнями, вододiльноСЧ дiлянки, зайнятоСЧ сiльськогосподарськими угiддями. В межах мiiевостей видiляються меншi вiд них за площею дiлянки урочища. Такими СФ, наприклад, притерасне болото, схил рiчковоСЧ долини, окремий яр, частина рiчковоСЧ заплави, вершина гори, однорiдна лiсова дiлянка тощо. Просторове поСФднання ландшафтних мiiевостей i урочищ характеризуСФ просторову (горизонтальна) будову (структура) ландшафту.
Ландшафти виникли в результатi взаСФмодiСЧ природних чинникiв (сонячна радiацiя, атмосферна циркуляцiя, земна поверхня) i природних компонентiв. Ця взаСФмодiя здiйснюСФться через природнi процеси (тепло-, вологообмiн, обмiн мiнеральних та органiчних речовин) i пiд впливом господарськоСЧ дiяльностi. Розрiзняють природнi комплекси суходолу i воднi. Для вивчення природних комплексiв проводяться ландшафтнi дослiдження, в результатi
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение