Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
яких складають ландшафтнi карти, описи територiй. На основi цього в географiСЧ сформувалась нова галузь ландшафтознавство [28].
У поширеннi ландшафтiв спостерiгаСФться зональнiсть як одна з найважливiших рис географiчноСЧ оболонки. Зональнiсть ландшафтiв виявляСФться в змiнi СЧх природних характеристик (кiлькiсть тепла, зволоження, типи ТСрунтiв, рослиннiсть, тваринний свiт, фiзико-географiчнi процеси i явища) залежно вiд змiни географiчноСЧ широти. Основними чинниками зональностi СФ кулястiсть Землi та СЧСЧ положення щодо Сонця. Вiд цього залежать величина кута падiння сонячних променiв на земну поверхню, iнтенсивнiсть i кiлькiсть сонячноСЧ радiацiСЧ. Остання збiльшуСФться вiд пiвнiчних районiв до пiвденних. РЖз зональним розподiлом тепла, сонячноСЧ енергiСЧ повязана зональнiсть клiматичних умов, поверхневого стоку, ТСрунтiв, рослинностi i тваринного свiту, ландшафтiв [27].
У пiвнiчнiй частинi ЧернiгiвськоСЧ областi були поширенi лiсовi ландшафти з сосни i широколистих лiсiв на бурих лiсових, лучних i болотних ТСрунтах. Вони заходили далi на пiвдень порiвняно iз сучасними. Клiмат був теплiшим i вологiшим, нiж тепер. Середньолипнева температура досягала 20...21 С, а середньосiчнева -7 С. Безморозний перiод тривав приблизно 170 днiв. Рiчна сума опадiв коливалася вiд 700 мм на заходi до 600 на сходi. У Середньому ПриднiпровСЧ i ПриднiстровСЧ в прилуцький етап були поширенi лiсостеповi ландшафти з сосново-широколистими i дубовими лiсами та рiзнотравними степами на чорноземних ТСрунтах. Вони також заходили далi на пiвдень порiвняно iз сучасними. Цi ландшафти формувалися в теплому, вологому клiматi. Середня температура найтеплiшого мiсяця становила 23 С, найхолоднiшого -1...+2 С. Рiчна сума опадiв не перевищувала 550600 мм. Середньорiчна температура прилуцького етапу в ПричорноморСЧ була на 2З С вища, а рiчна кiлькiсть опадiв приблизно на 100 мм бiльша, нiж тепер. У ПричорноморСЧ i ПриазовСЧ в той час переважали сухi степовi ландшафти.
Сучаснi ландшафти УкраСЧни сформувались в перiод пiсля закiнчення останнього зледенiння протягом 12 тис. рокiв. У цей перiод клiматичнi умови були не сталими. Вологi умови змiнювались досить посушливими, теплi порiвняно холодними, але середнi клiматичнi показники були близькими до сучасних. Такi клiматичнi умови були сприятливими для формування зональних типiв ТСрунтово-рослинного покриву в сталих межах: Полiсся, Лiсостеп, Степ. Найбiльш сталою була межа мiж Полiссям i Лiсостепом, зумовлена головним чином складом антропогенових вiдкладiв.
У межах Полiсся на пiщаних i супiщаних вiдкладах поширились ландшафти мiшаного лiсу, що представленi борами i суборами, пiд якими сформувались дерново-пiдзолистi ТСрунти.
На пiдвищених рiвнинах, височинах i високих берегах рiчок Лiсостепу в цей час формуються дiбровнi ландшафти (дубовi, грабово-дубовi, липово-дубовi лiси) з сiрими лiсовими ТСрунтами. На рiвнинах, складених лесовими породами, поширилися лучно-степовi ландшафти з чорноземами типовими.
У XX ст. чинниками антропогенних змiн ландшафтiв стають iндустрiалiзацiя виробництва, осушення заболочених земель, будiвництво водосховищ i каналiв, хiмiзацiя сiльськогосподарських угiдь та iн.
Нерацiональна господарська дiяльнiсть людини руйнуСФ ландшафти. Добування корисних копалин призводить до утворення карСФрiв, вiдвалiв, териконiв. Забруднюючi речовини, що викидаються пiдприСФмствами в атмосферу i гiдросферу, впливають практично на всi ландшафти. Осушення та зрошення змiнюють природний водний режим ландшафтiв i викликають не властивi для них фiзико-географiчнi процеси (видування торфовищ, пiдтоплення i засолення чорноземiв та iн.) [27].
Отже, в наш час не змiнених господарською дiяльнiстю людини ландшафтiв в УкраСЧнi практично не залишилось. Мало змiненi ландшафти становлять 1520 % територiСЧ. Це, головним чином, вториннi лiсовi насадження, заболоченi дiлянки, територiСЧ заповiдникiв. За оцiнками фахiвцiв, для компенсацiСЧ антропогенного впливу таких ландшафтiв маСФ бути 40 %.
Мiшано-лiсовi ландшафти поширенi в пiвнiчнiй частинi району. Вони сформувалися в умовах помiрно теплого i вологого клiмату на водно-льодовикових, льодовикових i давнiх рiчкових суглинкових i пiщаних вiдкладах, де переважають дерново-пiдзолистi ТСрунти пiд сосново-дубовими лiсами. Серед мiшано-лiсових ландшафтiв трапляються льодовиковi, рiчково-долиннi, лучнi i болотнi ландшафти. Землеробський вплив на мiшано-лiсовi ландшафти найбiльше проявляСФться в процесi хiмiчних (вапнування кислих ТСрунтiв) та осушувальних мелiорацiй.
Широколисто-лiсовi ландшафти сформувалися в умовах помiрного теплого клiмату з близьким до оптимального спiввiдношенням тепла i вологи. Для них характерним СФ помiтно виражений перiод активноСЧ вегетацiСЧ (67 мiсяцiв), протягом якого вiдбуваСФться накопичення органiчних речовин у ТСрунтi i рослинному покривi. Широколисто-лiсовi ландшафти поширенi переважно на височинах у захiднiй та пiвнiчнiй частинах лiсостеповоСЧ зони, в Передкарпаттi, на схилах хребтiв УкраСЧнських Карпат i Кримських гiр. Широколисто-лiсовi ландшафти захiдноСЧ частини УкраСЧни характеризуються помiрно теплим лiтом з вегетацiйним перiодом 200 днiв i сумою температур 2 700, рiчною сумою опадiв 600620 мм. Серед широколисто-лiсових ландшафтiв переважають височиннi глибоко розчленованi лесовi рiвнини з сiрими i темно-сiрими лiсовими ТСрунтами пiд грабовими дiбровами, а на високих вододiлах буковими лiсами. На правобережжi i лiвобережжi Днiпра в межа
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение