Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ЗМРЖСТ
Вступ
1. Базова частина. Загальнi вiдомостi про екологiчний стан Чернiгiвського району
1.1 Фiзико-геграфiчна частина району
1.2 Екологiчний стан атмосферного повiтря
1.3 Населенi пункти, райони
1.4 Екологiчний стан грунтiв i вiдходiв
1.5 Рослинний i тваринний свiт та заповiднi об`СФкти
1.6 Техносфера
1.7 Демографiя
2. Практична частина
2.1 Екологiчна стежка
2.2 Природоохоронна робота в регiонi
2.3 РЖсторико-географiчнi та екологiчнi маршрути
3. Економiчна частина
4. Вивчення рослинного свiту вздовж рiчки Десна
Висновки
Перелiк використаних джерел
Вступ
Найважливiшим засобом екологiчноСЧ освiти СФ органiзацiя рiзноманiтних видiв дiяльностi школярiв безпосередньо в природному середовищi, в свiтi природи. Дане положення вимагаСФ створення учбового кабiнету в природi.
Складовою цього СФ екологiчна стежка - спецiально обладнана в освiтнiх цiлях природна територiя, на якiй створюються умови для виконання певних видiв завдань. Завдання виконуються пiд час екскурсiй, а також польового практикуму.
Маршрут екологiчноСЧ стежки вибираСФться так, щоб в ньому були представленi не тiльки дiлянки незайманоСЧ дикоСЧ природи, але i антропогенний ландшафт. Це дозволяСФ проводити порiвняльне вивчення природного i перетвореного середовища, вивчати характер природовiдтворюючоСЧ дiяльностi людини, вчитися прогнозувати всiлякi наслiдки такоСЧ дiяльностi.
Екологiчна стежка розрахована на три категорiСЧ вiдвiдувачiв:
1) педагогiв i студентiв;
2) старших дошкiльникiв, шкiл, що вчаться, i ПТУ;
3) батькiв, вiдпочиваючих, органiзованих в екскурсiйнi групи i iн.
Особливо широко екологiчнi стежки дозволяють розвернути екологiчне виховання серед молодi. Добре вiдомо, що далеко не завжди батькам вдаСФться прищепити дiтям любов до природи, бажання СЧСЧ берегти i, що ще складнiше, порушити в кожного майбутнього громадянина" вiдчуття" вiдповiдальностi за СЧСЧ долю.
Особливiсть процесу екологiчного навчання i виховання на стежках природи полягаСФ в тому, що вiн будуСФться на основi невимушеного засвоСФння iнформацiСЧ, цiннiсних орiСФнтацiСЧ i iдеалiв, норм поведiнки в природному оточеннi. ДосягаСФться це шляхом органiчного поСФднання вiдпочинку i пiзнання пiд час руху по маршруту стежки, в тому числi екологiчноСЧ.
Методика розробки екологiчноСЧ стежки за своСФю дидактичною конструкцiСФю СФ iнтегративною. Кожен крок алгоритму передбачаСФ розробку оригiнальноСЧ або використання традицiйноСЧ частковоСЧ методики, що мають самостiйне наукове значення. Як правило, розробка екологiчноСЧ стежки вимагаСФ поСФднання творчого потенцiалу рiзноманiтних фахiвцiв - науковцiв, iнженерно-технiчних працiвникiв, творчих працiвникiв та представникiв громадських екологiчних органiзацiй.
В УкраСЧнi iснуСФ досвiд створення навчальних, навчальио-пiзнавальиих та загальноосвiтнiх екологiчних стежок, iцо були органiзованi станцiями дитячого та юнацького туризму, шкiльними туристсько-краСФзнавчими гуртками, турклубами та аматорами екологами-краСФзнавцями. Зявляються першi науковi розробки педагогiчних колективiв вищих навчальних закладiв та наукових установ. Серед них досить вдалою дидактичною конструкцiСФю та науковою розробкою вирiзняСФться модельна стежка Лiсники, що розташована в зеленiй смузi на пiвдень вiд м. КиСФва.
Основне призначення екологiчних стежок та маршрутiв складаСФться з таких взаСФмоповязаних компонентiв, як оздоровлення, рекреацiя, просвiта, навчання i виховання.
Традицiйно стежки прокладаються по буферних зонах навкруги заповiдникiв, зонам органiзованого туризму нацiональних паркiв, ландшафтним заповiдникам. Крiм того, для створення навчальних стежок пiдходять, наприклад, мiськi лiси, лiсопарки, зони вiдпочинку, зеленi зони мiст i навiть лiси промислового використовування i нелiсовi площi: тундра, степ, напiвпустеля, тобто територiСЧ, що не вiдносяться до тих, що особливо охороняються.
З метою пiдвищення навчальноСЧ i виховноСЧ функцiй екологiчноСЧ стежки на маршрутi встановлюють щити з рiзноманiтною пiзнавальною iнформацiСФю екологiчного, iсторичного, правового характеру, викладеною в цiкавiй, емоцiйнiй формi. Цей метод дозволяСФ повязати теоретичнi знання з реалiями обСФктивноСЧ дiйсностi, розвивати на безпосереднiх прикладах прагнення до активноСЧ природоохоронноСЧ дiяльностi, виховувати почуття вiдповiдальностi за СЧСЧ наслiдки.
1. Базова частина. Загальнi вiдомостi про екологiчний стан Чернiгiвського району
1.1 Фiзико-географiчна частина району
Утворений у: 1923 р. Площа: 254,0 тис.га. Населення: 59,0 тис.чол. Центр: м.Чернiгiв
МежуСФ з Рiпкинським, Городнянським, Менським, Куликiвським, Козелецьким районами Чернiгiвщини. На заходi (по р. Днiпро та КиСЧвському водосховищу) - з Чорнобильським районом КиСЧвщини та Гомельською областю Республiки Бiлорусь.
Через район пролягають мiжнародний автошлях Одеса - Санкт-Петербург, Пiвденно-Захiдна залiзниця.
128 населених пунктiв.
Поверхня - низовинна слабохвиляста рiвнина, подекуди розчленована долинами рiчок. Кориснi копалини: торф, пiски, глина. Рiчки - Днiпро з КиСЧвським водосховищем, Десна (з притоками Снов, Бiлоус). ТРрунти - в основному, дерново-пiдзолистi. Змiшанi лiси (сосна, береза, вiльха, дуб, осика) займають 48,4 тис. га.
Центр району - мiсто Чернiгiв.
Чернiгiвський район СФ одним з найбiльших в областi.
Основною галуззю економi
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение