Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?сування роби по знешкодження ХЗЗР у 2006 роцiКiлькiсть ХЗЗР запланованих на знешкодження в 2007 роцi (тонн)Обсяги та джерела фiнансування запланованих робiт iз знешкодження ХЗЗР у2007 роцi48,3600 тис. грн. - обласний фонд ОНПС, 30 тис. грн. мiiевий фонд ОНПС48,4630 тис. грн.
обласний фонд ОНПС
1.7 Демографiя
Демографiчну ситуацiю на територiСЧ Чернiгiвського району можна характеризувати як кризову. Незважаючи на зростання народжуваностi, сумна тенденцiя вимирання населення - кiлькаразове перевищення показника смертностi над рiвнем народжуваностi - не припиняСФться. Зокрема почастiшали випадки дитячоСЧ смертностi [19].
Демографiчнi показники на територiях, що зазнали радiоактивного забруднення, погiршилися: народжуванiсть зменшуСФться, а смертнiсть зростаСФ, працездатне населення мiгруСФ iз цих територiй на чистi. Крiм того, ставлення населення, яке проживаСФ на чистих територiях, до продукцiСЧ, виробленоСЧ на територiях, що зазнали радiоактивного забруднення, ускладнюСФ СЧСЧ реалiзацiю, що передовсiм призводить до скорочення мiiевих доходiв. Усе це спричиняСФ як зменшення виробничоСЧ активностi населення, так i скорочення кiлькостi робочих мiiь. У результатi погiршився економiчний стан цих регiонiв та рiвень добробуту населення, яке в них проживаСФ. Погiршення якостi харчування, умов працi та вiдпочинку позначилося на станi здоровя населення.
Обмеження видiв дiяльностi, що СФ традицiйними для населення цих територiй, створюСФ труднощi у повсякденному життi. Частина населення не довiряСФ iнформацiСЧ про ефективнiсть заходiв щодо подолання наслiдкiв аварiСЧ, про безпечнiсть теперiшньоСЧ радiацiйноСЧ обстановки i концентрацiСЧ радiонуклiдiв у харчових продуктах, його охоплюСФ тривога за своСФ здоровя i здоровя своСЧх близьких. Мають мiiе масовi факти не завжди виправданого самообмеження в споживаннi окремих продуктiв мiiевого виробництва, вiдмови вiд певних видiв дiяльностi чи вiдпочинку.
Внаслiдок геохiмiчних особливостей територiй, що зазнали радiоактивного забруднення, у бiльшостi осiб, якi тут проживають, вмiст важливих для органiзму людини мiкроелементiв (йоду, селену, кобальту, фтору тощо) недостатнiй, тому самообмеження у споживаннi деяких видiв продуктiв (наприклад, молока, ягiд) сприяло значному зменшенню фiзiологiчних норм надходження до органiзму людини вiтамiнiв i мiкроелементiв.
Несприятливi змiни демографiчноСЧ ситуацiСЧ протягом останнiх рокiв вiдбилися i на вiковiй структурi населення району. Чернiгiвський район маСФ високий рiвень демографiчноСЧ старостi, в 2004 р. лише 15,3 % жителiв складали дiти. Проте, як позитивний факт, слiд вiдмiтити зростання частки дiтей у чисельностi населення мiста у зрiвняннi з попереднiми роками (у 2003 2006 роках вона складала 16 %) [31].
Найбiльш поширеними хворобами, що найбiльш поширенi серед населення, СФ основнi хвороби системи кровообiгу (12 %), захворювання ендокринноСЧ системи (10 %) та новоутворення (15 %), а також коефiцiСФнт смертностi немовлят (1,2 на 1000 живонароджених).
РозмаСЧття хвороб серед евакуйованого населення спричинюСФ зростання iнвалiдностi. За пiсляевакуацiйний перiод вона зросла у кiлька десяткiв разiв порiвняно з показниками, якi були в першi роки пiсля аварiСЧ. Частота iнвалiдностi серед жiнок вища порiвняно з чоловiками. РЗСЧ рiвень пiдвищуСФться, починаючи iз 40-рiчного вiку.
Серед причин втрати працездатностi превалюють захворювання органiв кровообiгу, травлення, дихання, нервовоСЧ системи i чуття. У жiнок помiтне мiiе займають також хвороби ендокринноСЧ та кiстково-мязовоСЧ систем.
2. Практична частина
2.1 Екологiчна стежка
Мета дослiдження вивчення можливостей використання навчальноСЧ екологiчноСЧ стежки в формування компетентностей природоохоронного напрямку.
Дослiдники розглядають поняття компетентнiсть в рiзних аспектах: готовнiсть до професiйноСЧ дiяльностi (Л.Гапоненко, В.Маслов); розвиток житттСФвоСЧ компетентностi дитини, яка маСФ бути сумiрною з вимогами життя (РЖ.РДрмаков, О.Кононко); компетентнiсть на базi здобутих знань, досвiду й дiяльностi учня (Е.Софянц); загальна здатнiсть, що ТСрунтуСФться на досвiдi, знаннях, цiнностях (С.Шишов) та iн. У педагогiчнiй науцi немаСФ однозначного визначення понять компетенцiСЧ. Мiжнародна комiсiя Ради РДвропи визначила компетентностi як тАЬзагальнi ключовi вмiння, базовi вмiння, фундаментальнi шляхи навчання, ключовi квалiфiкацiСЧ, ключовi уявлення, опорнi знаннятАЭ. КомпетенцiСЧ особистостi готовнiсть учнiв використовувати засвоСФнi знання, навчальнi вмiння i навички, а також способи дiяльностi в практичному життi для виконання практичних i теоретичних завдань.
Ученими-педагогами компетентнiсть розглядаСФться як готовнiсть i здатнiсть особистостi реалiзувати знання й досвiд у проблемнiй ситуацiСЧ. Визначають шiсть груп ключових компетенцiй: соцiальнi, iнформацiйнi, комунiкативнi, саморозвитку та самоосвiти, продуктивноСЧ творчоСЧ дiяльностi, полiкультурна [3]. Водночас ученi визначають i предметнi компетенцiСЧ [1; 2; 4]. Це те коло питань, з якими студенти ознайомлюються пiд час опанування навчальних диiиплiн, тi знання й умiння, якими вони оволодiвають. Предметнi компетенцiСЧ СФ пiдТСрунтям, базою, на якiй формуватимуться ключовi компетенцiСЧ.
Навчальна екологiчна стежка СФ ефективним засобом формування комплексу компетенцiй, перш за все предметних та функцiональних компетенцiй природоохоронного спрямування. Студентами науковоСЧ проблемноСЧ групи тАЬСучасний стан довкiлля та екологi?/p>
Copyright © 2008-2013 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение