Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
у музей знаходився в однiй з кiмнат сiльськоСЧ бiблiотеки. У1973 експозицiя музею, що налiчуСФ понад 700 експонатiв, була розмiщена в трьох кiмнатах Будинку культури. Найповнiше в нiй представленi матерiали перiоду ВеликоСЧ вiтчизняноСЧ вiйни. Звання народного присвоСФно у 1976 роцi [6].
Тут на межi трьох республiк РосiСЧ, Бiлорусi та УкраСЧни в травнi 1975 року було вiдкрито монумент Дружби народiв. Сенькiвка мiiе традицiйних зустрiчей трудящих сусiднiх районiв.
Бiля Сенькiвки виявленi поселення ранньозалiзного вiку (1-е тис. до н.е) i давноруськi курган та могильник (10-12 ст.) [24].
Зупинка 4
тАЮБатькiвщина ЩорсатАЭ
На територiСЧ сучасного мiста Щорса пiсля реформи 1861 року оселився селянин на прiзвище Корж. Вiн i СФ засновником хутора. Привабливi тут мiiя поруч р. Снов, навкруги лiс. З часом став розростатися хутiр, що мав назву першого поселенця Коржiвка [26]/
У ХРЖХ ст. поблизу хутора пролягла залiзниця, заснована станцiя Сновська. З появою великоСЧ кiлькостi поселенцiв робiтникiв залiзничноСЧ станцiСЧ хутiр став швидко розростатися. Лише при вiдкриттi тут поштового вiддiлення змiнилася назва його мiстечко стало Сновськом [4].
В цьому мiстi в 1895 роцi народився Н.А. Щорс, в домi де вiн родився вiдкрито меморiальний музей, а бiля музею встановлено памятник Щорсу. У липнi 1935 року з метою увiчнення памятi М. Щорса мiсто перейменували на Щорс.
В Щорсi багато памятних мiiь, повязаних з дiяльнiстю в роки ВеликоСЧ вiтчизняноСЧ вiйни, зокрема дiСФю пiдпiльноСЧ комсомольськоСЧ групи, членом якоСЧ була Нiна Сагайдак комсомолка, розстрiляна гестаповцями [24].
Зупинка 5
тАЮПартизанський крайтАЭ
Населений пункт Корюкiвка засновано 1657 року переселенцями з ПравобережноСЧ УкраСЧни. Серед них був козак Омелян Карука, який i тАЮпоселивтАЭ Карукiвку (Корюкiвку). Першi поселенцi жили в землянках серед лiсових хащ, займалися рубкою лiсу, полюванням i бджiльництвом. Поселення розросталося за рахунок селян, якi втiкали вiд помiщикiв i оселялися пiд сусiдками козакiв [26].
Малородючi супiщанi й болотисто-пiщанi ТСрунти, примiтивне знаряддя обробку землi змушували селян займатися кустарними промислами.
В 1858 роцi на околицi села був побудований великий цукровий завод. ПiдприСФмство дiяло до початку ВеликоСЧ вiтчизняноСЧ вiйни та вважалось кращим в краСЧнi [4].
В часи ВеликоСЧ вiтчизняноСЧ вiйни Корюкiвка вважалась центром партизанськоСЧ боротьби. Тут базувався партизанський загiн пiд командуванням Ф. Короткова, якому активну допомогу надавали мiiевi жителi. В березнi 1943 року фашисти вчинили жорстоку розправу над жителями селища, знищили бiля 7 тисяч чоловiк та спалили всi жилi будинки. В память про трагедiю встановлено меморiал в центрi Корюкiвки.
Пiсля визволення почалося вiдродження селища. Нинi це мiсто, районний центр, в районi якого дiСФ 8 промислових пiдприСФмств: ВАТ тАЮКорюкiвська фабрика технiчних паперiвтАЭ, тАЮСядринський льонозаводтАЭ, тАЮзавод продтоварiвтАЭ, ЗАТ тАЮПолiграфiчна фабрикатАЭ, тАЮМаслозаводтАЭ, тАЮРибинський ДОЗтАЭ, СП тАЮХлiбкомбiнаттАЭ, Холминський спиртозавод, три пiдприСФмства лiсового господарства, один з них у Корюкiвцi. Промисловiсть району виготовляСФ шпалери, папiр, концерви, паркет, спирт, льоноволокно, масло тваринне, хлiбобулочнi вироби, морозиво [11].
Зупинка 6
тАЮРДдиний тАЮрайоннийтАЭ зоопарктАЭ
Мiсто розташоване на рiчцi Мена. Перша згадка про поселення у 1408 роцi. Колись тут був значний торгiвельний пункт. Тут знаходили навiть римськi монети [21].
Вважають, що назва Мена утворилась вiд слова мiняти. У ХVII ст. для захисту вiд татар у Менi спорудили фортецю: земляний вал з дубовою стiною, трьома брамами i двома баштами.
Офiцiйно визнано, що назва мiстечка вiд назви рiчки Мени. Назва рiчки через те, що води Мени часто змiнювали свою течiю, СЧСЧ напрямок. РЖншi гадали, що на цьому мiii мiняли полонених. Назва зафiксована у народнiй промовцi тАЮМена столиця тютюнутАЭ, тому що тут дiяв тютюново-ферментний завод.
На територiСЧ Мени було знайдено поселення епохи бронзи ( 2 тис. до н.е.), юхнiвськоСЧ культури (6-3 ст. до н.е.), ранньославянськi (1-5 ст.), часiв КиСЧвськоСЧ Русi (10-13ст.), городище 11-13 ст., а також сiм курганiв, серед яких тАЮЮркова могилатАЭ (11-12 ст.) [25].
Трудящим Мени присвяченi нариси в книгах В.РЖ. Питльованого тАЮБезбережнеСФ полетАЭ (1974) i С.О. Репяха тАЮЗемнi зорiтАЭ (1977).
Нинi мiсто Мена районний центр. Район розташований у межах зони мiшаних лiсiв (УкраСЧнського Полiсся). В мiстечку дiСФ краСФзнавчий музей та зоопарк.
Зупинка 7
тАЮБерезна мiсто лiтописнетАЭ
Серед казкових березових лiсiв понад рiкою оселилися люди. Справдi чарiвний край Мабуть, милуючись величчю краси земноСЧ, перший поселенець у захватi промовив: тАЮБерiз ой скiлькитАЭ. Звiдси пiшла назва Березой, яка пiзнiше змiнилася на Березне [9].
Отже, понад тисячу рокiв стоСЧть на полiськiй землi у пiвнiчнiй частинi Чернiгово-Сiверського придесення селище Березна. Перша писемна згадка про нього наведена в Лiтописi Руському 1152 року.
У центрi селища височить обелiск, бiля пiднiжжя якого на трьох чавунних плитах викарбовано близько 700 прiзвищ березнянцiв, якi не повернулися з вiйни. У деяких родинах полягли всi чоловiки - батько, сини, брати. Сотнi солдатських вдiв, матерiв - живий докiр страшному минулому - доживають свiй вiк.
Важлива сторiнка в iсторiСЧ Березни - СЧСЧ церковнi храми. Березнянцi ось вже близько тисячi рокiв вважають себе православними християнами, хоча у народних звичаях, обрядах, традицiях i нинi помiтнi риси дохристиянських вiрувань [10].
Символом духовностi завжди бул?/p>
Copyright © 2008-2013 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение