Еколого-бiологiчнi дослiдження мiiевостi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
но всесвiтньо вiдомi мистецькi твори прикрашенi врiзним та кольоровим орнаментом. На околицях села виявлено чотири поселення доби неолiту, городище юхнiвськоСЧ культури та перiоду КиСЧвськоСЧ Русi. Нинi в селi дiСФ музей тАЮМезинська стоянкатАЭ [24].
Зупинка 7
Давньоруське селище Радичiв. Його прадавня iсторiя губиться в глибинi столiть i лише за допомогою археологiчних розкопок можна виявити основнi етапи формування цього населеного пункту, що зберiг свою давню назву до наших днiв [21].
Помiж мiiевих жителiв iснуСФ легенда, за якою у давнину тут мешкали племена ради та чеви, якi i дали назву населеному пунктовi - Радичiв. Але ж насправдi корiнь цього слова походить вiд слова тАЮродтАЭ, а назва може означати центр роду, племенi.
Радичiвський археологiчний комплекс складаСФться з пяти зСФднаних мiж собою городищ, розташованих на високiй терасi правого берега Десни. До дитинця, що входить безпосередньо до рiки примикаСФ торговельно-ремiсничий посад, який складаСФться з трьох частин. Поряд iз посадом знаходиться курганний могильник [5].
В 1991 роцi в Радичевi почала працювати археологiчна експедицiя Чернiгiвського обласного археологiчного центру. Перш за все вдалося зясувати, що першi укрiплення Радичiвського городища зявилися приблизно в серединi РЖ тисячолiття до нашоСЧ ери i були зведенi так званими юхнiвськими племенами. Пiсля того, як першi мешканцi покинули це городище, воно тривалий час лишалося незаселеним. РЖ лише у VIII столiттi тут зявляються племена.
З цього часу й розпочинаСФ свою iсторiю Радичiв - як ранньословянський тАЮградтАЭ.
Серед численних обСФктiв, якi були дослiдженi цього лiта, необхiдно вiдзначити житла IX-XII столiть.
В цiлому за конструкцiСФю вони аналогiчнi житлам iнших регiонiв ПiвденноСЧ Русi цього ж часу. Це землянки, заглибленi в материк на 1,5 метра, якi мали одно- чи двоскатний дах, У кожнiй iз них, в одному з куткiв, знаходилися печi для приготування СЧжi i якi водночас були опалювальними спорудами. Печi були складенi з камiння i обмазанi глиною. Така конструкцiя печей характерна в основному для пiвнiчних та захiдних районiв ДавньоСЧ Русi.
Великий iнтерес являють собою горни (печi) для випалювання посуду. Найдавнiшi з них датуються X столiттям. Горни мали двоярусну конструкцiю i складалися з двох камер - нижня, в яку закладали дрова, та верхня, в яку ставили глинянi горщики, i в яку крiзь спецiальнi канали (продухи) потрапляв вогонь i створювалась необхiдна для випалювання температура. Окрiм гончарного виробництва, в Радичевi були також розвиненi й iншi ремесла: виплавлення залiза, ковальство, ткацтво, деревообробне та iншi. Серед промислiв, вочевидь, мали перевагу рибальство та мисливство.
Вже - сьогоднi можна сказати, що Радичiв СФ одним з найзначнiших родоплемiнних сiверянських центрiв, що не поступаСФться, принаймнi на раннiх етапах свого iснування, таким мiстам, як Новгород-Сiверський, Путивль, Сновськ. Оточений з усiх бокiв глибокими ярами i невеликими рiчками, маючи потужнi укрiплення, Радичiв був практично неприступний.
Окрiм того, хотiлося б вiдмiтити важкодоступнiсть регiону. До мiста можна було потрапити тiльки по Деснi та СЧСЧ притоках. При цьому звертаСФ на себе увагу розташування Радичева на дiлянцi пiсля впадiння в Десну рiчок РЖвотка та Шостка, безпосередньо при впадiннi озера Хотинського, до якого в давнину також вели дрiбнiшi воднi артерiСЧ. Таким чином Радичiв замикав на собi iфактично здiйснював контроль за досить довгим вiдрiзком Десни й цiлою серiСФю водних магiстралей. Цiлком логiчно, що все це робило небажаними, а то й неможливими сутички ворогiв з цiСФю мiцною фортецею, в тому числi й у перiод мiжусобиць.
Ймовiрно, що саме цi обставини по збавили Радичiв можливостi потрапити на сторiнки лiтопису. Але не виключено, що в Новгород-СРЖверському лiтописi, що не дiйшов до нас (якщо взагалi такий iснував), Радичiв стояв серед перших.
Зупинка 8
Села Черешеньки та Вишеньки. У Вишеньках, на пiдвищеннi, край вiкового парку, бiлiСФ дивноСЧ архiтектури палац iз зубчастими вежами це палац генерал-фельдмаршала Румянцева-Задунайського. Також цiкавою СФ Успенська церква, ровесниця палацу, що збереглася в первiсному виглядi [7].
Зупинка 9
Сосниця виросла в глухому сосновому лiсi, частина якого СФ ще й тепер (вiдома пiд назвою Бiр). Селище мiського типу розташоване за 90 кiлометрiв вiд Чернiгова, неподалiк вiд злиття рiк Десни та Сейму. Вперше згадана в документах 1234 року. Тут багато памятникiв та памятних мiiь. В Сосницi народився спiвак, диригент та музикальний дiяч М.Ф. Полторацький та доктор медицинських наук А.Ф. Шафонський, жила Ганна Керн внучка М.Ф. Полторацького, яка залишила для нас цiкавi спогади про О.С. Пушкiна, М.РЖ. Глiнку та деяких iнших видатних дiячiв культури [21].
Сосниця батькiвщина украСЧнського кiнорежисера та письменника О.П. Довженка, його творчiсть ввiйшла яскравою сторiнкою в iсторiСЧ мистецтва. В 1960 роцi вiдкрито лiтературно-меморiальний музей О.П. Довженка. Тут можна побачити бiлостiнну хатину, де родився та вирiс письменник, його особистi речi, документи, книги, фотоматерiали, якi розповiдають про життя та дiяльнiсть Олександра Петровича. Фiльмотека музею вмiщаСФ плiвки майже всiх кiнофiльмiв, якi створив Довженко, вони демонструються в кiнозалi музею [6].
В центрi мiста, де збереглось чiтке планування початку ХРЖХ ст., багато старовинних будинкiв, облицьованих рельСФфною керамiкою. В скверi знаходиться меморiал, присвячений загиблим в часи вiйни.
Недалеко вiд скверу розмiщений к?/p>
Copyright © 2008-2013 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение