Екологiчний стан р. Пiвденний Буг. Характеристика та заходи щодо його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
полук нiтратiв, фосфору та бактерiологiчного забруднення. Кисневий режим у рiчках УкраСЧни був задовiльним, за винятком локального та короткотермiнового зменшення вмiсту кисню у водах окремих рiчок та водоймищ в лiтнiй перiод. ОстаннСФ пояснюСФться зменшенням розчинностi кисню при високих температурах води. У переважнiй бiльшостi рiчкових басейнiв УкраСЧни тривалий час спостерiгаСФться сприятлива тенденцiя до зменшення вмiсту у водi мiнеральних сполук азоту (N мiнер.), якi визначають рiвень евтрофування природних вод. У рiчках Криму вмiст N мiнер. за останнiй рiк не змiнився, а у водi Днiпра вiдзначено тенденцiю до його зменшення. У водах Дунаю, Пiвденного Бугу, Днiстра, в рiчках Криму та Приазовя протягом останнiх рокiв спостерiгалося незначне зниження вмiсту мiнеральних сполук фосфору.
У водах Дунаю, Днiпра, Захiдного Бугу зафiксовано зменшення концентрацiСЧ розчинених органiчних речовин, в той же час у стоцi Днiстра та Пiвденного Бугу СЧх вмiст зростаСФ. Забруднення важкими металами поверхневих вод бiльшостi рiчок УкраСЧни маСФ тенденцiю до зниження. Найвищий вмiст мiдi та марганцю в 2001 роцi спостерiгався у басейнi Днiстра; цинку у водах Пiвденного Бугу та Сiверського Дiнця; хрому у басейнi Захiдного Бугу. Найнижчий вмiст усiх металiв у водному середовищi, окрiм мiдi, зафiксовано у водних обСФктах Криму. В той же час викликаСФ тривогу помiтне збiльшення у водi вмiсту фенолiв, у першу
чергу це притаманне рiчкам Приазовя, що може бути повязане з впливом гiрничо-видобувних районiв Донбасу.
Гальмiвним фактором використання водних ресурсiв СФ СЧх мiнливiсть у часi: в природних умовах на частку весняного стоку припадаСФ 6070% на пiвночi i пiвнiчному сходi та до 8090% на пiвднi. Територiальний розподiл водних ресурсiв не вiдповiдаСФ розмiщенню водоСФмних галузей господарського комплексу УкраСЧни. Найбiльша кiлькiсть водних ресурсiв (58%) зосереджена в рiчках басейну Дунаю у прикордонних районах, де потреба у водi не перевищуСФ 5% СЧСЧ загальних запасiв.
Найменш забезпеченi водними ресурсами Донбас, Криворiжжя, Крим та пiвденнi областi УкраСЧни, де розташованi найбiльшi споживачi води. З метою усунення територiальноСЧ i часовоСЧ нерiвномiрностi розподiлу стоку водозабезпечення в УкраСЧнi здiйснюСФться за допомогою 1,16 тис. водосховищ (загальний обСФм майже 55км3), понад 28 тис. ставкiв, 7 великих каналiв (загальна довжина 1021км, пропускна здатнiсть 1000 куб. м/с), 10 великих водоводiв, якими вода подаСФться у маловоднi райони. Водосховища Днiпровського каскаду (корисний обСФм 18,7км3) забезпечують бiльше половини обсягу водоспоживання в УкраСЧнi.
Створений в УкраСЧнi багатогалузевий господарський комплекс споживаСФ у процесi виробництва значнi обсяги водних ресурсiв, хоча за останнi десять рокiв валовi потреби у водi зменшились на 40%. Вони задовольняються забором прiсних вод з поверхневих (24%) та пiдземних (3%) джерел, шахтно-рудникових (близько 2%) та морських (понад 1%) вод, а також за рахунок використання води, залученоСЧ в оборотнi системи водопостачання (70%) (табл. 1.6). За останнi роки стабiлiзувався обсяг води, залучений в системи оборотного водопостачання, 41,3 куб. км., при цьому безповоротний забiр води становить 5,3км3 або 31% усього обСФму забраноСЧ прiсноСЧ води.
СуттСФве зменшення в 19922002 роках обсягiв водокористування (з 28,6км3/рiк до 21,2км3/рiк), скорочення техногенного навантаження поки що не призвели до очiкуваного ефекту бiльша частина поверхневих водних обСФктiв залишаСФться 6 класу якостi (вiд води тАЬзабрудненоСЧ до тАЬдуже забрудненоСЧ). Основними причинами надто повiльного полiпшення екологiчного стану поверхневих водних обСФктiв, навiть в умовах зниження техногенного навантаження, СФ регiональне геохiмiчне забруднення водозбiрних ландшафтiв важкими металами, нафтохiмiчними продуктами, залишками мiндобрив тощо. Останнi роки, за оцiнками УРЖДНСiР та Держгеолслужби Мiнекоресурсiв, негативний вплив на екологiчний стан поверхневих водних обСФктiв пiдсилюСФться скиданням недостатньо очищених комунально-побутових та промислових стiчних вод. Вiдносному уповiльненню вказаноСЧ тенденцiСЧ, на нашу думку, можуть сприяти клiматичнi змiни останнiх рокiв i повязане з ними пiдвищення кiлькостi опадiв та поверхневого стоку. Переважаючий вплив якостi питно-господарських вод на стан здоровя населення (причина 7080% захворювань) обумовив в останнi роки розвиток використання пiдземних вод як найбiльш екологiчно сталого i захищеного джерела питноСЧ води.
ЗростаСФ також використання питних, столових та лiкувальних мiнеральних вод, яке у 2002 роцi досягло 11,2л/рiк на людину (в розвинених краСЧнах до 90110л/рiк на людину). Тут можна вiдзначити суттСФве уповiльнення динамiки забруднення пiдземних вод глибоких горизонтiв у бiльшостi басейнiв пiдземних вод, повязаного головним чином зi зменшенням агрохiмiчних та техногенних навантажень на ТСрунтовий (незахищений з поверхнi) горизонт. Виникнення локальних дiлянок забруднення пiдземних вод спостерiгаСФться переважно в гiрничо-видобувних регiонах внаслiдок впливу мiнералiзованих вод шахт, що закриваються, та фiльтруючих накопичувачiв промислових та стiчних вод.
Основними засадами екологiчно збалансованого водокористування i сталого вiдтворення водних ресурсiв та обСФктiв УкраСЧни СФ:
- прiоритетнiсть соцiальноСЧ сфери водокористування, забезпечення прав людини на питну воду належноСЧ якостi та сприятливе водне середовище;
- запровадження водозберiгаючих форм розвитку економiки, у тому числi на основi гранично припустимих водно-е?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com
рубрикатор по предметам
рубрикатор по типам работ
пользовательское соглашение