Екологiчний стан р. Пiвденний Буг. Характеристика та заходи щодо його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ластi складаСФ 108258 га, в тому числi зайнятi:
- рiчками та струмками 9019 га;
- водосховищами та ставками 31719 га;
- каналами, колекторами та канавами 1401 га;
- гiдротехнiчними спорудами 386 га;
- вiдкритими заболоченими землями 29576 га;
- прибережними захисними смугами 41222 га (в т.ч.4723 га болотами).
Головний водокористувачем областi СФ Ладижинська ТЕС (? 23% вiд усього водозабору областi). Саме вiд виробiтку електро- та тепловоСЧ енергiСЧ на ТЕС залежить, в основному, динамiка змiн обсягiв водозабору. В останнi роки, спостерiгаСФться зменшення водозабору. Дещо зменшуСФться водоспоживання i в сiльському господарствi, комунального господарства, за рахунок встановлення водолiчильникiв. Як позитивне в областi, слiд вiдмiтити збiльшення обсягiв оборотного та повторно-послiдовного водопостачання.
До останнього часу основними забруднювачами поверхневих вод областi були пiдприСФмства харчовоСЧ та переробноСЧ промисловостi. Значне падiння обсягiв виробництва на цих пiдприСФмствах призвело до зменшення обсягiв скидiв. Все бiльшу частку в обсягах забруднень мають пiдприСФмства житлово-комунального господарства. На територiСЧ областi експлуатуються 55 очисних споруд каналiзацiСЧ бiологiчного та механiчного типу очищення зворотних вод, потужнiсть яких становить 79,5 млн. м3 на рiк. Основною загальною проблемою майже всiх ОСК областi СФ наднормативний скид азоту амонiйного внаслiдок недостатнього рiвня i глибини бiологiчноСЧ очистки. Значнi перевищення нормативiв якостi скиду були допущенi на Тульчинських, Могилiв - Подiльських ОСК, ОСК КозятинськоСЧ ДЦСВ.
Стан будiвництва, реконструкцiСЧ та модернiзацiСЧ ОСК викликаСФ занепокоСФння. Однак, в областi розпочата систематична робота з реконструкцiСЧ дiючих та будiвництва нових ОСК. Основним джерелом фiнансування цих заходiв СФ Державний фонд ОНПС при залученнi коштiв фонду ОНПС у складi обласного бюджету. ЗавершуСФться реконструкцiя ОСК (Шаргородмаслозавод) м. Шаргород, ведеться будiвництво напiрного колектору для перекидки стокiв колишнього заводу тАЬСектор та стокiв маслозаводу на ОСК м. Жмеринка, якi значно недовантаженi. ПродовжуСФться будiвництво ОСК м. Томашпiль, смт. Чечельник та смт. Чернiвцi, Немирiвського санаторiю тАЬАвангард. Завершене будiвництво ОСК смт. Пiщанка.
Разом з тим, в звязку iз незадовiльним технiчним станом КНС постiйно виникають аварiйнi ситуацiСЧ iз скидом неочищених стокiв в р. Пiвденний Буг в м. Вiнниця. Так, на початку 2003р. внаслiдок аварiСЧ на КНС-3А в р. Пiвденний Буг надiйшло близько 31 тис.м3 госпфекальних стокiв.
Збереження рiчки Пiвденний Буг i доля ставкiв на нiй це СФдина проблема. Захоплення будiвництвом ставкiв (Вiнницька область посiдаСФ одне з перших мiiь в УкраСЧнi за кiлькiстю ставкiв) призводить до того, що рано чи пiзно каскади ставкiв будуть замуленi.
Серед основних екологiчних проблем, якi необхiдно вирiшувати в областi:
збереження водно ресурсних систем як унiкальних складових природного середовища СФ:
запровадження водозберiгаючих форм розвитку економiки областi;
зменшення скидiв забруднюючих речовин в водойми;
органiзацiя обСФктивного монiторингу стану поверхневих водойм областi;
пiдвищення рiвня первинного облiку водокористування пiдприСФмствами областi;
пiдвищення розмiрiв зборiв за спецводокористування та забруднення водних ресурсiв.
За даними лабораторiСЧ аналiтичного контролю Держуправлiння екоресурсiв у Вiнницькiй областi якiсть води в р. Пiвденний Буг та СЧСЧ притоках, за 2003 рiк, характеризувались такими показниками: кисневий режим задовiльний (вмiст розчиненого кисню знаходився в межах 7,1-10,8 мг О2/дм3), жорсткiсть води середня (3,6-8,0 мг-екв/дм3), спостерiгалось незначне забруднення органiчними сполуками (бiологiчне споками забруднена вода р. Пiвденний Буг), практично по всiх створах спостерiгався пiдвищений вмiст залiза (2,1-5,6 ГДК). У пiвденнобузькiй водi вiдмiчався пiдвищений вмiст сполук марганцю.
В 2003р. у водi р. Днiстер вiдмiчалось забруднення марганцем (до 1,4 ГДК), залiзом (до 4,1 ГДК), вода бiльш забруднена амонiСФм сольовим до 1,4-2,2 ГДК (перевищення нормативiв спостерiгалось на всiх створах). Якiсть води приток р. Днiстер лишилась на рiвнi 2002р., практично всi показники якостi води знаходяться нижче ГДК (крiм завислих речовин).
Малi рiчки: Мул, Десенка, Сiльниця, Ровець, Роставиця, Удич, Баран, Воронка, Вiнничка, Вендичанка, Берладiнка, Вовчанка, Гуйва, Жердь, Десна, Постолова, Скакунка, Тепличка, Тяжилiвка, Ситна характеризуються перемiнним локальним забрудненням, яке залежить вiд сезону роботи цукрозаводiв та iнших пiдприСФмств. У весняно-лiтнiй перiод води самоочищаються.
В планктонi в рiзнi перiоди року домiнують дiатомовi, синьо-зеленi i протококовi водоростi. Найчисельнiшою i ведучою групою являються дiатомовi водоростi.
В розвитку фiтопланктону спостерiгаСФться така послiдовнiсть: зимою майже виключно зустрiчаються дiатомовi водоростi; весною дiатомовi домiнують серед iнших небагато чисельних груп; лiтом фiтопланктон досягаСФ максимального розвитку i рiзновидностей видiв; восени знову переважають дiатомовi. Найчастiше зустрiчаються: Synedra acus, Synedra ulna, Cuclotella, Navicula, Diatoma vulgare, Melozira granulata. РЖз протикокових переважають Pediastrum duplex, Pediastrum boruanum, рiзновидностi Scenedesmus, Crucigenia; is евгленових Phacus, Lepocinclis, Evglena, Trachelomonas. Досить часто зустрiчаються Chlorella i Chlorococcum. Серед вольвоксових - Pandorina morum i Endorina elegans. Порiвняно багато вид
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение