Екологiчний стан р. Пiвденний Буг. Характеристика та заходи щодо його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?систем Чорного й Азовського морiв СФ передкризовим саме через забруднення акваторiй промисловими i комунальними стоками з тАЬгарячих точок прибережноСЧ зони та забрудненого стоку таких рiчок як Дунай, Днiпро, Днiстер, Пiвденний Буг i Дон. Досi не вирiшено транскордоннi проблеми мiжнародного рiвня, якi стосуються забруднення рiчковим стоком Дунаю пiвнiчно-захiдного шельфу Чорного моря та забруднення Днiпра з територiСЧ РосiСЧ та Бiлорусi.
Внаслiдок мiграцiСЧ забруднюючих речовин з району придунайського шельфу, обумовленоСЧ природними чинниками, 50 вiдсоткiв наявного забруднення Дунаю потрапляСФ в украСЧнську виняткову (морську) економiчну зону, сприяючи зниженню тим самим бiопродуктивностi в мiiях вилову основних промислових видiв риб.
В УкраСЧнi налiчуСФться 63119 рiчок, у тому числi великих (площа водозбору понад 50 тис. кв. км) 9, середнiх (вiд 2 до 50 тис. кв. км) 81 i малих (менше 2 тис. кв. км) 63029.
Загальна СЧх довжина становить 206,4 тис. км, з них 90% припадаСФ на малi рiчки. За географiчним розташуванням майже всi основнi рiчковi басейни (за винятком Пiвденного Бугу) належать до мiжнародних водних басейнiв, що обумовлюСФ активнiсть транскордонних водно-екологiчних стосункiв та необхiднiсть прискореного розвитку басейнового управлiння водними ресурсами (табл. 1.5).
Водний фонд УкраСЧни включаСФ близько 8073 озер i лиманiв iз загальною площею дзеркала 4021,5 кв. км., в тому числi лиманiв 1073 кв. км. Кiлькiсть водосховищ, якi мають обСФм води 1 млн. куб. м та бiльше 944. Вiдносно незначну частину територiСЧ займають болота, заболоченi i перезволоженi землi 3,6 млн. га, в той же час вони вiдiграють значну ресурсостабiлiзацiйну роль. Воднi ресурси УкраСЧни розподiляються наступним чином. Найбiльш посушливi регiони: Луганська, Днiпропетровська, Донецька, Запорiзька, Кiровоградська, МиколаСЧвська, Одеська, Херсонська областi та Автономна Республiка Крим. Нормально забезпеченi регiони: Вiнницька, Волинська, Житомирська, Львiвська, Рiвненська, Сумська, Тернопiльська, Хмельницька, Чернiгiвська, КиСЧвська, Черкаська, Полтавська, Харкiвська областi. Найбiльш зволоженi регiони: Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Чернiгiвська областi. Мiждержавнi водойми: Днiпро, Сiверський Донець, Днiстер, Дунай, Захiдний Буг. УкраСЧна належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами СФвропейських держав.
Таблиця 1.5. Основнi характеристики найбiльших рiчок УкраСЧни
Назва рiчокДовжина, кмОбСФм води в основному руслi, км3Площа басейну, тис. км2загальнав межах краСЧнизагальнав межах краСЧниДнiпро220098153,9504,0291,4Днiстер136070510,072,152,7Сiверський Донець10537004,598,954,5Пiвденний Буг8068063,463,763,7Дунай в тому числi по Кiлiйському рукаву (гирлу)2900
174
214,0
123,0817,0
64,0
Основною СЧх складовою СФ рiчковий стiк. В середнiй за воднiстю рiк його загальний обсяг складаСФ 87,1км3. Значнi воднi ресурси зосередженi в озерах УкраСЧни, що розташованi по всiй СЧСЧ територiСЧ. За наближеною оцiнкою, обСФм води в прiсних озерах досягаСФ 2,3км3, в солоних озерах i лиманах 8,6км3. У болотах зосереджено близько 30км3 води, що належить до категорiСЧ звязаних вiкових запасiв. Прогнознi ресурси прiсних пiдземних вод складають загалом 20,9км3 на рiк, експлуатацiйнi ресурси 5,7км3. Балансовi запаси пiдземних вод, що гiдравлiчно не звязанi з поверхневим стоком i СФ додатковими водними ресурсами мiiевого формування, становлять близько 7км3. Найбiльшi величини пiдземних вод залягають у басейнах Днiпра (61%), Сiверського Дiнця (12%) i Днiстра (9%). Крiм прiсних водних ресурсiв у галузях економiки використовуСФться близько 1 куб. км морськоСЧ води [15].
Таблиця 1.6. Використання водних ресурсiв в УкраСЧнi у 19902001 рр., млн. м3
ПоказникРокиРЖндекси показникiв водокористування (у% до 1990р.)19901995200020011995р.2000р.2001р.12345678Забiр води35615258521828217577735149у тому числi- з поверхневих джерел29294206811447013954714948- пiдземноСЧ5200430529872750635733- морськоСЧ1121866817872777378Втрати при транспортуваннi24241946247723288010296Використано води30201203341299212168674340у тому числi на потреби:- господарсько-питнi464644043311304195716512345678- виробничi162551041769587033644343- зрошення6958346916901158502417- сiльгоспводопоста-чання16971331512381783022Скинуто води у воднi обСФкти19329141751051710136735452у тому числi- забрудненоСЧ319946523313300814510494Безповоротне споживання води вiдносно водних обСФктiв14630963059625267664136Оборотне i повторно-послiдовне водопостачання67661510544152341334756161Валовi водопотреби103276769065980558911745857Потужнiсть очисних споруд81318419799277901039896
1.3 Джерела забруднення водних ресурсiв та СЧх характеристика в УкраСЧнi
Речовини, котрi викликають порушення якостi води, називаються забруднюючими. Забруднювачi води подiляються на хiмiчнi, фiзичнi, бiологiчнi, тепловi та радiацiйнi.
Хiмiчне забруднення води вiдбуваСФться внаслiдок надходження у водойми з стiчними водами рiзних шкiдливих домiшок неорганiчноСЧ (кислоти, мiнеральнi солi, луги тощо) й органiчноСЧ природи (нафта й нафтопродукти, органiчнi сполуки, поверхнево-активнi речовини, миючi засоби, пестициди тощо). Бiльшiсть з них СФ токсичними (отруйними) для мешканцiв водойм. Це - сполуки мишяку, свинцю, ртутi, мiдi, кадмiю, хрому, фтору тощо. Вони поглинаються фiтопланктоном i передаються далi по харчовим ланцюгам бiльш високоорганiзованим органiзмам, що супроводжуСФться кумулятивним ефектом, який полягаСФ в прогресуючому збiльшеннi вмiсту шкiдливих сполук у кожнiй наступнiй ланцi харчового ланцюга. Скажiмо, в фiтопланктонi вмiст шкiдливоСЧ сполуки в десять разiв бiльший, нiж у водi, в зоопланктонi (рачки, личинки тощо) - пiдвищиться ще вдесятеро, в рибi,
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение