Екологiчний стан р. Пiвденний Буг. Характеристика та заходи щодо його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ка4,910,1122Хмельницька103,91,423Черкаська48,30,6624Чернiвецька151,81,3525Чернiгiвська108,22,42В цiлому86,81,03
Користувачi воду з джерел не забирають, а використовують СЧСЧ як середовище (водний транспорт, рибальство, спорт тощо) або як джерело енергiСЧ (ГЕС). Проте i вони можуть змiнювати якiсть води (наприклад, водний транспорт забруднюСФ воду).
Вода може використовуватись з рiзною метою: для потреб промисловостi, сiльського, комунального господарства, транспорту та для господарсько-питних потреб тощо [12].
Промисловiсть використовуСФ близько 20% загального рiвня прiсноСЧ води й СЧСЧ споживання. Кiлькiсть води, що споживаСФ тим чи iншим промисловим пiдприСФмством, залежить вiд типу продукцiСЧ, що випускаСФться, технологiСЧ виробничого процесу, системи водопостачання (прямоточноСЧ чи оборотноСЧ), клiматичних умов тощо.
У разi застосування проточноСЧ системи вода з водного джерела подаСФться на промисловий обСФкт, використовуСФться в процесi виробництва продукцiСЧ, потiм надходить на очиснi споруди й пiсля вiдповiдного очищення скидаСФться у водотiк чи водойму. При такiй системi використовуСФться велика кiлькiсть води, але частка необоротного споживання невелика.
При оборотнiй системi водопостачання вiдпрацьована вода пiсля вiдповiдноСЧ очистки не скидаСФться у водойму, а багаторазово використовуСФться в процесi виробництва. Витрати води у цьому разi набагато нижчi, наприклад, якщо ТЕС потужнiстю 1 млн. кВт при прямоточному водопостачаннi щорiчно споживаСФ 1,5км3 води (головним чином для охолодження агрегатiв), то при оборотнiй схемi лише 0,12км3, тобто в 13 разiв менше.
Для оцiнки обсягiв промислового водопостачання використовуСФться термiн водоСФмнiсть виробництва. Пiд нею розумiють кiлькiсть води (м3), необхiдну для виробництва 1 т готовоСЧ продукцiСЧ. ВодоСФмнiсть рiзних видiв продукцiСЧ дуже рiзниться:
Добування й забезпечення руди 2-4м3.
Виробництво сталi 120-150м3.
Виробництво паперу понад 200м3.
Виробництво мiдi 500м3.
Синтетичного каучуку 3600м3.
Капранового волокна 5600м3 [13].
Найбiльшим споживачем води в промисловостi СФ атомна енергетика АЕС використовують у середньому вдвiчi бiльше води на 1 кВт виробленоСЧ електроенергiСЧ, нiж ТЕС. Сiльське господарство СФ основним споживачем прiсноСЧ води (70% усього СЧСЧ використання). Це зумовлено в першу чергу збiльшенням площ зрошування землеробства. Зрошуванi землi дають набагато бiльше продукцiСЧ, нiж незрошуванi (богарнi). Так у свiтi нинi зрошуСФться близько 15% площ усiх сiльськогосподарських угiдь, проте вони дають понад 50% усiСФСЧ продукцiСЧ (за вартiстю). Площа зрошувальних земель у свiтi зростаСФ: на початку ХХ ст. вона становила 40 млн. га, в 1970р. 235, а в 2005 роцi за прогнозами вчених досягне 420 млн. га. Питоме водоспоживання пiд час зрошення залежить вiд виду сiльськогосподарських культур, фiзико-географiчних умов району, технiчного стану зрошувальних систем i способiв поливу. Наведемо норми зрошення рiзних культур, м3/га: Зерновi 1500-3500; Багаторiчнi трави 2000-8000; Цукровий буряк 2500-6000; Рис 8000-15000.
Втрати води пiд час зрошення (за рахунок випаровування) досягають великих значень (вiд 20 до 60% водозабору). Деяка кiлькiсть води пiсля зрошення повертаСФться у водойми у виглядi зворотних вод, якi, як правило, за своСЧм хiмiчним складом значно вiдрiзняються вiд води, що використовувалася для зрошення, вони мають великий вмiст солей [7].
Водопостачання населення задовольняСФ потреби в питнiй водi й комунально-побутовi потреби (робота пiдприСФмств побутового обслуговування, поливання вулиць i зелених насаджень, протипожежнi заходи тощо). РЖснуСФ поняття питоме водопостачання, тобто добовий обСФм потреб одного жителя мiста чи села. Питоме водопостачання в мiстах бiльше, нiж у села i значною мiрою залежить вiд степеня благоустрою (наявнiсть водопроводу, каналiзацiСЧ, центрального водяного опалення тощо). У великих мiстах земноСЧ кулi питоме водопостачання нинi на добу становить на одну людину: Нью-Йорк i Москва 600, КиСЧв 515, Париж i Луганськ 500, Вiнниця i Ужгород 305, Лондон 263, РЖвано-Франкiвськ 230 (табл. 1.4).
Нинi на кожного мешканця планети припадаСФ 6 тис. м3 води, а прогнози мiжнародноСЧ експертизи показують, що в 2005 роцi кiлькiсть води зменшиться до 4 тис. м3 на душу населення, що дуже турбуСФ. Нинi мiльярд людей на планетi немаСФ доступу до безпечноСЧ питноСЧ води, а 3,5 мiльйони осiб щороку вмираСФ через погану воду i приготовлену на нiй СЧжу [14].
Таблиця 1.4. Водоспоживання по континентах (км3)
КонтинентиПромислове водоспоживанняСiльськогосподарське водоспоживанняКомунально-побутове водоспоживанняВсього12345Африка15460812774Азiя98,71400981596,712345Австралiя13,6135,231,8РДвропа359,611640515,6Пiвнiчна Америка308,520538551,5Пiвденна Америка10,8351156,8
В УкраСЧнi був i СФ дефiцит водних ресурсiв, вiн покриваСФться частково за рахунок транзитного рiчкового стоку та каналiв i водоводiв, якi виконують функцiСЧ мiжбасейнового перерозподiлу. Створення великих водосховищ на Днiпрi з метою забезпечення електроенергiСФю та водою промислових центрiв Криворiжжя i Донбасу, а також зрошення сiльгоспугiдь Причорноморя i Криму себе не виправдало i призвело до негативних екологiчних наслiдкiв.
Було затоплено i виведено iз сiльськогосподарського обiгу понад 500 тис. гектарiв родючих земель; близько 100 тис. гектарiв прилеглих до водосховищ земель опинились у зонi пiдтоплення, а вироблення електроенергiСЧ гiдроелектростанцiями днiпровського каскаду становило менш нiж 4 вiдсотки загальнодержавного обсягу. Масовими стали явища тАЬцвiтiння води i руйнування берегiв.
Стан ек?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение