Екологiчний стан р. Пiвденний Буг. Характеристика та заходи щодо його полiпшення
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
iв родини синьо-зелених. В значнiй кiлькостi зустрiчаються Microcystis aeroginosa, Aphanizomenon Flos-aguae, Anabaena spiroides, Oscillatoria limosa, Oscillatoria geminata.
Досить часто зустрiчаються нитчастi водоростi в обростаннях: кладофора, ентероморфа, спiрогiра. В весняно-лiтнiй перiод часто спостерiгаСФться "цвiтiння". В "цвiтiннi" синьо-зелених подорослiв, частiше iнших, приймаСФ участь Microcystis aeroginosa; жовто-зелених Tribonema. Характерно, що найбiльш iнтенсивне "цвiтiння" спостерiгаСФться в мiiях скиду великоСЧ кiлькостi стiчних вод, насичених органiчними речовинами, в основному, в районах скидiв мiських каналiзацiй.
За гiдробiологiчноСЧ оцiнкою якостi вод рiчки ВiнницькоСЧ областi можна вiднести до категорiСЧ тАЮумовно чистi.
За даними Пiвденно-Бузького БУВР, яке контролюСФ вiсiм створiв постiйних спостережень на рiчцi Пiвденний Буг, та два створи постiйних спостережень на притоках рiчки Пiвденний Буг рiчках Соб i Рiв, вода в рiчцi Пiвденний Буг та СЧСЧ притоках оптимально мiнералiзована, середньоСЧ жорсткостi, кисневий режим задовiльний.
РЖз 89 випадкiв перевищення ГДК 51 (в 2003 роцi) випадки припадаСФ на БСК повне, яке перевищуСФ ГДК у 1,02-3,03 рази. Концентрацiя решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного водокористування (СанПiн №4630-88).
Вода у рiчцi Пiвденний Буг забруднена органiчними речовинами, БСКп = 1,07-3,7 ГДК (51 проб iз 78 вiдiбраних). Найбiльшi концентрацiСЧ органiчних сполук були зафiксованi у вереснi 2003 року (14,2-18,2 мг O2/дм3), що безпосередньо повязано з неконтрольованим спуском ставкiв на притоках Пiвденного Бугу.
Вода у рiчцi Пiвденний Буг характеризуСФться пiдвищеним показником кольоровостi (35,5-72,2 градусiв максимальнi значення). Максимальнi концентрацiСЧ нiтритiв 0,30-0,52 мг/дм3, нiтратiв 5,3-9,7 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм госппитного водокористування. Якiсть води Сутиського водосховища за бiльшiстю гiдрохiмiчних показникiв гiрша порiвняно з якiстю води рiчки Пiвденний Буг вище м. Вiнницi (район питного водозабору). Це свiдчить про те, що скиди ВО тАЬВiнницяводоканал, який СФ одним з основних пiдприСФмств забруднювачiв ВiнницькоСЧ областi, негативно впливають на формування якостi води в рiчцi Пiвденний Буг нижче м. Вiнницi.
Обласною Санiтарно епедемiологiчною станцiСФю проводилось радiологiчне дослiдження води, було вiдiбрано 82 поверхневих проби i виконано 82 спектрометричних дослiдження. В пробах води визначали вмiст радiонуклiдiв цезiю-137 i стронцiю-90. Вмiст радiонуклiдiв цезiю-137 i стронцiю-90 знаходиться значно нижче допустимих рiвнiв. Рiвень радiоактивного забруднення рiчки Пiвденний Буг в цiлому залишився задовiльною.
Результати гiдрохiмiчних вимiрювань проб поверхневих вод, свiдчать про забруднення поверхневих водойм Вiнниччини органiчними сполуками. За органолептичними показниками якiсть води у рiчцi Пiвденний Буг та СЧСЧ притоках Рiв i Соб у 36 випадках iз 160 не вiдповiдаСФ нормам СанПiн №4630-88. Але у цiлому вода поверхневих вод Вiнниччини за бiльшiстю хiмiчних показникiв безпечна, крiм БСКп та кольоровостi, i може бути використано для господарсько-питних та культурно-побутових потреб.
За даними ВО "Вiнницяводоканал" (монiторинг стану рiчки проводився щоденно), на початку 2003 року (в сiчнi-березнi) вмiст азоту амонiйного перевищував граничнодопустимi концентрацiСЧ, встановленi для водойм господарсько-питного водокористування (ГДК2) (1-1,8 ГДК2), починаючи з квiтня, вмiст азоту амонiйного коливався в межах 0,44-2,5 граничнодопустимих концентрацiй, встановлених для рибогосподарських водойм (ГДК1).
Кисневий баланс знаходився в межах норми, хоча спостерiгалося коливання вмiсту кисню, повязане з бiогенними процесами. Вмiст солей металiв знаходився в основному в межах ГДК2, за виключенням вмiсту залiза, марганцю, мiдi. Вмiст iонiв залiза залишався пiдвищеним практично на всiх водозаборах до 1,4ГДК2; марганцю вiд 1,6 до 4 ГДК; мiдi до 2 ГДК1.
За даними обласноСЧ санiтарно-епiдемiологiчноСЧ служби:
В 2003р. питома вага проб питноСЧ води, якi не вiдповiдають санiтарним нормам по мiкробiологiчному забрудненню, склала 5,8%. Найвищi рiвнi забруднення водопровiдноСЧ води реСФструвались по бактерiологiчних показниках в районах: Томашпiльському (24,6%), Могилiв-Подiльському (17,5%), Муровано-Куриловецькому (12,9%) та Ямпiльському (12,7%).
Спостерiгалось значне погiршення якостi води з вiдомчих водогонiв по мiкробiологiчних показниках (з 6,9% в 2002р. до 9,9% в 2003р.), по хiмiчних (з 2,7% до 3,5% вiдповiдно).
Створи рiчки Пiвденний Буг
За останнiй рiк спостерiгалось постiйне забруднення води органiчними речовинами (БСК5 до 1,2 ГДК2), фiксувалось значне перевищення iснуючих нормативiв по вмiсту залiза (до 1,7 ГДК2), цинку (до 1,7 ГДК2 бiля м. Хмiльник), формальдегiду (5,2 ГДК2).
Спостерiгалося постiйне бактерiальне забруднення рiчки Пiвденний Буг (особливо в районi створiв мм. Вiнниця, Калинiвка, Хмiльник), проте збудникiв кишкових iнфекцiйних захворювань не виявлено.
У рiчцi Днiстер в 2003 роцi спостерiгався пiдвищений вмiст фенолiв до 1 ГДК2; мiдi до 2 ГДК1. Спостерiгалося постiйне бактерiальне забруднення рiчки Днiстер. Збудникiв кишкових iнфекцiй в рiчцi Днiстер лабораторiСФю обласноСЧ санiтарно епiдемiологiчноСЧ станцiСЧ не виявлено. Таж обласною СРДС пестицидiв (в тому числi Бi 58, децис, ГХЦ, базудiн, карбофос, метафос, ДДТ, фосфамiд) в дослiджених зразках води в рiчцi Пiвденний Буг та Днiстер на всiх створах спостережень не виявлено [23].
2.2 Аналiз якостi води господарсько-питного призначення, яка подаСФться ВОКВП ВКГ тАЬВiнницяв?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com
рубрикатор по предметам
рубрикатор по типам работ
пользовательское соглашение