Дослiдження органiзацiйно-економiчного стану дiяльностi пiдприСФмства на зовнiшнiх ринках на прикладi вiдкритого акцiонерного товариства "Мiжнародний комерцiйний банк"
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
и пiдроздiляються на зовнiшнi i внутрiшнi.
До зовнiшнього вiдносяться ризики, не звязанi з дiяльнiстю банку або конкретного клiСФнта, полiтичнi, економiчнi й iншi. Це втрати, що виникають у результатi вiйни, революцiСЧ, нацiоналiзацiСЧ, заборони на платежi за кордон, консолiдацiСЧ боргiв, введення ембарго, скасування iмпортноСЧ лiцензiСЧ, загострення економiчноСЧ кризи в краСЧнi, стихiйному лиху.
Внутрiшнi ризики у свою чергу подiляються на втрати по основний i по допомiжнiй дiяльностi банку. Першi представляють саму розповсюджену групу ризикiв: кредитний, процентний, валютний i ринковий ризики. Другi включають утрати по формуванню депозитiв, ризики по нових видах дiяльностi, ризики банкiвських зловживань.
Керування ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляСФ (iдентифiкуСФ) ризики, проводить оцiнку СЧхньоСЧ величини, здiйснюСФ СЧхнiй монiторинг i контролюСФ своСЧ ризикованi позицiСЧ, а також враховуСФ взаСФмозвязку мiж рiзними категорiями (видами) ризикiв. Комплекс банкiвського ризику-менеджменту маСФ на метi забезпечити досягнення наступних цiлей:
ризики повиннi бути зрозумiлими й усвiдомленими банком i його керiвництвом;
ризики повиннi знаходитися в границях рiвнiв толерантностi, установлених наглядацькою радою;
рiшення по прийняттю ризику повиннi вiдповiдати стратегiчним задачам дiяльностi банку;
рiшення по прийняттю ризику повиннi бути конкретними i чiткими;
очiкувана прибутковiсть може компенсувати прийнятий ризик;
розподiл капiталу вiдповiдаСФ розмiрам ризикiв, на якi натикаСФться банк;
стимули до досягнення високих результатiв дiяльностi повиннi узгоджуватися з рiвнем толерантностi до ризику.
З погляду ризику-менеджменту, банкiвська дiяльнiсть зводиться до прийняття ризику й одержання за це вiдповiдноСЧ компенсацiСЧ (економiчноСЧ вигоди).
Цiль керування ризиками - сприяти пiдвищенню вартостi власного капiталу банку, одночасно забезпечуючи досягнення цiлей багатьох зацiкавлених сторiн, а саме:
клiСФнтiв i контрагентiв;
керiвництва;
працiвникiв;
наглядацькоСЧ ради й акцiонерiв (власникiв);
органiв нагляду;
рейтингових агентств, iнвесторiв i кредиторiв;
iнших сторiн.
БанкiвськоСЧ дiяльностi властивi наступнi категорiСЧ ризикiв:
Кредитний ризик
Ринковий ризик
Ризик лiквiдностi
Ризик змiни процентноСЧ ставки
Валютний ризик
Операцiйно-технологiчний ризик
Ризик репутацiСЧ
Юридичний ризик
Стратегiчний ризик
Валютний ризик - це наявний або потенцiйний ризик для надходжень i капiталу, що виникаСФ через несприятливi коливання курсiв iноземних валют i цiн на банкiвськi метали.
Валютний ризик можна роздiлити на:
ризик трансакцiСЧ;
ризик перерахунку з однiСФСЧ валюти в iншу (трансляцiйний ризик);
економiчний валютний ризик.
Ризик трансакцiСЧ полягаСФ в тому, що несприятливi коливання курсiв iноземних валют впливають на реальну вартiсть вiдкритих валютних позицiй. Проте оскiльки вiн, як правило, випливаСФ з операцiй маркетмейкерства, дилинга i прийняття позицiй в iноземних валютах, цей ризик розглядаСФться в як один з видiв ринкового ризику.
Ризик перерахунку з однiСФСЧ валюти в iншу (трансляцiйний) полягаСФ в тому, що величина еквiвалента валютноСЧ позицiСЧ в звiтностi змiнюСФться в результатi змiн обмiнних курсiв, що використовуються для перерахунку залишкiв в iноземних валютах у базову (нацiональну) валюту.
Економiчний валютний ризик складаСФться в змiнах конкурентноздатностi фiнансовоСЧ установи або його структур на зовнiшньому ринку через iстотнi змiни обмiнних курсiв.
Система керування валютним ризиком банка складаСФться з регламентних документiв - полiтики, положень, процедур, процесiв i т.п., - якi затверджуються наглядацькою радою або правлiнням банку вiдповiдно обранiй ними форми корпоративного керування, з урахуванням розмiру банку i складностi його операцiй.
Для бiльш ефективного керування валютним ризиком рекомендуСФться:
здiйснювати перiодичний аналiз вiдкритоСЧ валютноСЧ позицiСЧ банку за допомогою ризику-моделi "вартiсть/надходження" для вимiру чутливостi до змiн валютних курсiв;
застосовувати для зменшення величини валютного ризику методи хеджування.
Для зниження валютного ризику банк може використовувати наступнi прийоми [41]:
1. Видача позичок в однiй валютi з умовою СЧСЧ погашення в iншiй з урахуванням форвардного курсу, зафiксованого в кредитному договорi. Такi мiри дозволяють банковi застрахуватися вiд можливого падiння курсу валюти кредиту.
2. Форварднi валютнi контракти. Це основний метод зниження валютного ризику. Такi операцiСЧ припускають заключення термiнових угод мiж банком i клiСФнтом про купiвлю-продаж iноземноСЧ валюти при фiксацiСЧ в угодi суми угоди i форвардного обмiнного курсу.
3. Валютнi фючерснi контракти. Також як i форварднi валютнi контракти, фючерси являють собою угоду купити або продати визначену кiлькiсть iноземноСЧ валюти у визначений день у майбутньому. Однак на вiдмiну вiд форвардних контрактiв СЧхньоСЧ умови можуть бути досить легко переглянутi. Крiм того, данi контракти можуть вiльно обертатися на бiржi фiнансових фючерсiв. Разом з тiм валютнi фючерснi контракти не одержали ще широкого поширення.
4. Валютнi опцiони. Незважаючи на подiбнiсть у назвi форвардного валютного контракту з опцiоном, вони СФ iнструментом, що дають СЧх власниковi право (а не зобовязання) купити деяку кiлькiсть iноземноСЧ валюти за визн