Дослiдження органiзацiйно-економiчного стану дiяльностi пiдприСФмства на зовнiшнiх ринках на прикладi вiдкритого акцiонерного товариства "Мiжнародний комерцiйний банк"
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
аченим курсом у рамках обмеженого перiоду або часу по закiнченнi цього перiоду. Валютнi опцiони бувають двох типiв:
а) Опцiон "колл" даСФ його покупцевi право придбати валюту, обговорену контрактом, за фiксованим курсом (при цьому продавець опцiону належний буде продати вiдповiдну валюту за цим курсом).
б) Опцiон "пута" надаСФ право його покупцевi продати валюту, обговорену контрактом, за фiксованим курсом (при цьому продавець опцiону повинний буде купити вiдповiдну валюту за цим курсом).
5. Валютнi свопи. Валютний своп являСФ собою угода мiж двома сторонами про обмiн у майбутньому серiями платежiв у рiзних валютах. Валютнi свопи можуть пiдроздiлятися на наступнi два види:
свопи пасивами (зобовязаннями);
свопи активами.
Валютнi свопи пасивами - це обмiн зобовязаннями по сплатi вiдсоткiв i погашенню основного боргу в однiй валютi на подiбнi зобовязання в iншiй валютi. Метою такого свопа, крiм зниження довгострокового валютного ризику, СФ так само зменшення витрат у звязку з залученням фондiв.
Валютний своп активами дозволяСФ сторонам угоди зробити обмiн грошовими доходами вiд якого-небудь активу в однiй валютi на аналогiчнi доходи в iншiй валютi, такий своп спрямований на зниження довгострокового валютного ризику i пiдвищення прибутковостi активiв.
6. Прискорення або затримка платежiв. Прискорення або затримка платежiв використовуСФться при здiйсненнi операцiй з iноземною валютою. При цьому банк у вiдповiдностi зi своСЧми чеканнями майбутнiх змiн валютних курсiв може зажадати вiд своСЧх дебiторiв прискорення або затримки розрахункiв. Цим прийомом користуються для захисту вiд валютного ризику або одержання виграшу вiд коливань валютних курсiв. Однак ризик утрат присутня, оскiльки цiлком ймовiрно неправильне прогнозування напрямку змiни валютного курсу.
7. Диверсифiкованiсть валютних засобiв банку в iноземнiй валютi. Цей метод зниження валютного ризику припускаСФ постiйне спостереження за коливанням курсiв iноземних валют. А оскiльки угадати ймовiрнi напрямки таких коливань надзвичайно складно, те банки з метою зменшення ризику програти в результатi невигiдноСЧ змiни курсiв валют прибiгають до диверсифiкованостi активiв, деномiнованих в iноземнiй валютi.
8. Страхування валютного ризику. Страхування валютного ризику припусаСФ передачу всього ризику страховоСЧ органiзацiСЧ.
1.3 Сутнiсть стратегiй банкiв - тАЬнiшерiвтАЭ при реалiзацiСЧ маркетинговоСЧ стратегiСЧ концентрацiСЧ в сегментах зовнiшнього ринку по М. Портеру
Основне призначення маркетинговоСЧ стратегiСЧ полягаСФ в тому, щоб взаСФмоузгодити маркетинговi цiлi фiрми з СЧСЧ можливостями, вимогами споживачiв, використати слабкi позицiСЧ конкурентiв та своСЧ конкурентнi переваги.
У процесi формування маркетинговоСЧ стратегiСЧ можна видiлити вхiднi та вихiднi елементи (рисунок 1.3).
Маркетинговi стратегiСЧ класифiкують за такими ознаками [73]:
Залежно вiд термiну СЧх реалiзацiСЧ:
довгостроковi;
середньостроковi;
короткостроковi;
2. Залежно вiд стратегiСЧ життСФвого циклу товарiв фiрми:
маркетинговi стратегiСЧ стратегiСЧ на стадiСЧ впровадження товару на ринок;
маркетинговi стратегiСЧ на стадiСЧ росту;
маркетинговi стратегiСЧ на стадiСЧ насичення ринку;
маркетинговi стратегiСЧ на стадiСЧ спаду;
3. За станом ринкового попиту:
стратегiя конверсiйного маркетингу;
стратегiя креативного маркетингу;
стратегiя стимулюючого маркетингу;
стратегiя синхромаркетингу;
стратегiя пiдтримуючого маркетингу;
стратегiя ремаркетингу;
стратегiя де маркетингу.
Рисунок 1.3 Елементи маркетинговоСЧ стратегiСЧ.
4. Залежно вiд загальноекономiчного стану фiрми та СЧСЧ маркетингових спрямувань розрiзняють три види базових маркетингових стратегiй фiрми [72]:
стратегiя виживання;
стратегiя стабiлiзацiСЧ;
стратегiя росту;
Стратегiя виживання - виключно захисна стратегiя, яка застосовуСФться в умовах глибокоСЧ кризи економiчноСЧ дiяльностi фiрми, коли фiрма перебуваСФ на межi банкрутства. Основна мета цiСФСЧ стратегiСЧ полягаСФ у виходi з кризового стану шляхом перегляду i перебудови всього маркетингового комплексу фiрми (товарноСЧ, цiновоСЧ полiтики, системи товароруху та просування товарiв).
Стратегiя стабiлiзацiСЧ використовуСФться за умов швидкого або несподiваного падiння базових показникiв фiрми чи за умов, коли розвиток фiрми маСФ коливний характер. Ця стратегiя передбачаСФ вирiвнювання показникiв з СЧхнiм наступним пiдвищенням i перехiд до стратегiСЧ росту.
Стратегiя росту передбачаСФ рiст обсягiв продажу, прибутку, капiталу та iнших показникiв фiрми.
Маркетинговi стратегiСЧ росту подiляються на такi рiзновиди:
маркетингова стратегiя iнтенсивного (органiчного) росту;
маркетингова стратегiя iнтеграцiйного росту;
маркетингова стратегiя диверсифiкацiСЧ;
5. За елементами маркетингового комплексу:
товарна стратегiя;
цiнова стратегiя;
стратегiя товарного руху;
стратегiя просування;
6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):
стратегiя цiнового лiдерства;
стратегiя диференцiацiСЧ;
стратегiя фокусування (концентрацiСЧ);
7. Залежно вiд виду диференцiацiСЧ:
стратегiя товарноСЧ диференцiацiСЧ;
стратегiя сервiсноСЧ диференцiацiСЧ;
стратегiя iмiджевоСЧ диференцiацiСЧ;
стратегiя кадровоСЧ диференцiацiСЧ.
8. Залежно вiд конкурентного становища фiрми та СЧСЧ маркетингових