Дослiдження органiзацiйно-економiчного стану дiяльностi пiдприСФмства на зовнiшнiх ринках на прикладi вiдкритого акцiонерного товариства "Мiжнародний комерцiйний банк"
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
чних, культурних та iнших вiдносин [50]. Серед мiжнародних розрахункiв переважають платежi з зовнiшньоСЧ торгiвлi, кредитiв та iнвестицiй. Мiжнароднi розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських вiдносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахункiв. Цi рахунки провадяться переважно у безготiвковому порядку.
Кореспондентськими вiдносинами [51] називаСФться традицiйна форма банкiвських звязкiв, яка використовуСФться в основному при обслуговуваннi зовнiшньоСЧ торгiвлi i включаСФ в себе сукупнiсть усiх можливих форм спiвробiтництва мiж банками. Встановлення кореспондентських вiдносин мiж двома банками припускаСФ заключення кореспондентськоСЧ угоди, що у свою чергу означаСФ, що банки, обмiнявшися контрольними документами (альбомами зразкiв пiдписiв осiб, уповноважених пiдписувати банкiвську документацiю i ключем для iдентифiкацiСЧ телеграфного переписування), виконують рiзнi операцiСЧ з доручення один одного в межах встановлених один одному лiмiтiв на проведення тих чи iнших операцiй [52].
До форм розрахункiв, якi використовуються у мiжнароднiй торгiвлi, належать такi:
100%ний авансовий платiж;
оплата пiсля вiдвантаження;
оплата пiсля отримання товару (торгiвля по вiдкритому рахунку)
документарний акредитив;
документарне iнкасо;
мiжнародний факторинг;
мiжнародний форфейтинг;
Оформлення оформлення платiжних доручень в iноземнiй валютi виконуСФться у виглядi структурованих документiв згiдно положенням Нацiонального банку УкраСЧни [24].
Частка акредитивноСЧ форми (документарний акредитив) в мiжнародних розрахунках значно скромнiше в порiвняннi з iншими формами, одначе, саме акредитив найбiльш повно забезпечуСФ своСФчаснiсть одержання експортного виторгу, тобто максимально вiдповiдаСФ iнтересам експортера.
Використання акредитивiв у мiжнародних розрахунках регулюСФться спецiальним документом - "Унiфiкованi правила i звичаСЧ для документарних акредитивiв", що розроблений МiжнародноСЧ ТорговоСЧ Палатою (ICC) [9, c.5]. Цi правила перiодично доповнюються i змiнюються виходячи з тенденцiй розвитку мiжнародноСЧ торгiвлi i розрахункiв. У сьогоденнiй час дiСФ редакцiя Правил вiд 1993 р.
Документальний акредитив являСФ собою грошове зобовязання банку, що виставляСФться на пiдставi доручення його клiСФнта - iмпортера, на користь експортера. Банк, що видаСФ зобовязання, повинний здiйснити платiж експортеру чи забезпечити здiйснення платежу iншим банком (тратта - документ, що мiстить наказ продавця (експортера) покупцю (iмпортеру) здiйснити платiж визначеноСЧ суми в зазначений термiн).
Зобовязання банку СФ умовним, тому що його реалiзацiя звязана з виконанням експортером визначеноСЧ вимоги - предявлення в банк передбачених акредитивом документiв, що пiдтверджують виконання всiх умов акредитива (Додаток Д).
За проведення операцiй (вiдкриття, авiзування, пiдтвердження, прийом i перевiрку документiв по акредитиву) банки стягують комiсiю в залежностi вiд суми акредитива (тарифи на акредитивнi операцiСЧ наведенi в Додатку Б).
Документарне iнкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своСФму банку одержати вiд iмпортера через iнший банк визначену суму чи пiдтвердження (у формi акцепту iмпортером тратти (векселя), виписаноСЧ експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термiн.
Застосування iнкасовоСЧ форми розрахункiв регулюСФться спецiальним документом - "Унiфiкованi правила по iнкасо", що розроблений Мiжнародною Торговельною Палатою (ICC) [10, c.5]. В теперiшнiй час дiСФ редакцiя Правил 1995 р.
У мiжнароднiй практицi можливi два варiанти оплати iнкасових документiв:
iнкасо з негайним платежем (документи проти платежу);
iнкасо на умовах вiдстрочки платежу (документи проти акцепту).
Банкiвський факторинг - це придбання права на стягнення боргiв, на перепродаж товарiв i послуг з наступним одержанням платежiв по них. При цьому мова йде, як правило, про короткостроковi вимоги. Мiжнародний факторинг дозволяСФ iмпортеру на постiйнiй основi одержувати товар з вiдстрочкою платежу (звичайно до трьох мiсяцiв). Зобовязання оплати покладаСФться на iмпортера пiсля приймання товарного постачання по якостi i кiлькостi. Факторинг вiдкриваСФ унiкальнi можливостi для пiдприСФмств, що iмпортують товари, будучи не чим iншим, як товарним кредитом.
Вiдповiдно до КонвенцiСЧ про мiжнародний факторинг, прийнятоСЧ в 1988 Мiжнародним iнститутом унiфiкацiСЧ приватного права, операцiя вважаСФться факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняСФ як мiнiмум двом з чотирьох ознак [47, c.422]:
1) наявнiсть кредитування у формi попередньоСЧ оплати боргових вимог;
2) ведення бухгалтерського облiку постачальника, насамперед облiку реалiзацiСЧ;
3) инкасування його заборгованостi;
4) страхування постачальника вiд кредитного ризику.
Форфейтинговi операцiСЧ банка [47,c.502] - це покупка боргу, вираженого в оборотному документi, у кредитора на безобiговiй основi. Це означаСФ, що покупець боргу (форфейтер) приймаСФ на себе зобовязання про вiдмовлення - форфейтiнгу - вiд звертання регресивноСЧ вимоги до кредитора при неможливостi одержання задоволення в боржника. Купiвля оборотного зобовязання вiдбуваСФться, природно, зi знижкою.
1.2.2 Пiдходи до вибору способу, засобу, методу платежу в зовнiшнiй торгiвлi
Сьогоднi у зовнiшньоторговельних операцiях використовуСФться цiла система способiв, засобiв i