Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат на тему:
Глобалiзацiя сучасного свiту провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
План
Вступ
1 Процес глобалiзацiСЧ: перiодизацiя, сутнiсть, протирiччя
2 Глобальнi проблеми людства як фактор мiжнародних вiдносин
Висновки
Список лiтератури
Вступ
В основi тенденцiй сучасних мiжнародних вiдносин лежить концепцiя миру XXI столiття це злагодженi принципи взаСФмостосункiв держав на мiжнароднiй аренi, якi сприятимуть затвердженню миру без насильства, забезпеченню всеосяжноСЧ безпеки, переходу держав i регiонiв до стiйкого розвитку, побудовi на планетi гармонiйноСЧ цивiлiзацiСЧ, що включаСФ рiзнi держави, нацiСЧ, культури, релiгiСЧ. Глобалiзацiя СФ головним засобом для реалiзацiСЧ даноСЧ концепцiСЧ, проте вона викликаСФ багато протирiч в мiжнародних вiдносинах, якi СФ найактуальнiшими на сучасному етапi.
Сьогоднi iснування глобалiзацiСЧ як явища зазвичай не викликаСФ сумнiвiв i нiким не заперечуСФться. Водночас дати наукове визначення глобалiзацiСЧ досить складно, з огляду на полiтичний аспект проблеми, безпрецедентнi за масштабом i концентрацiСФю iнтереси. Парадокси глобалiзацiСЧ не випадково СФ предметом гострих теоретичних суперечок, оскiльки неоднозначнiсть процесiв, що розгортаються, неминуче вiдбиваСФться на уявленнях про них. В цьому i полягаСФ актуальнiсть обраноСЧ тематики.
1 Процес глобалiзацiСЧ: перiодизацiя, сутнiсть, протирiччя
Поява в науковiй лiтературi термiну глобалiзацiя датуСФться кiнцем 1960-х рр., проте справжнього розквiту концепцiя глобалiзацiСЧ досягла в першiй половинi 1990-х рр., коли фактично будь-якi полiтичнi, економiчнi i соцiальнi змiни в свiтi почали розглядатися пiд кутом положень даноСЧ концепцiСЧ.
Дискусiя по проблемi глобалiзацiСЧ продовжуСФться вже декiлька десятирiч. В ходi неСЧ поступово виробляються загальнi пiдходи до вивчення цього нового та складного явища i процесу сучасностi.
У науковий оборот термiн глобалiзацiя вперше був введений вiдомим американським економiстом i фахiвцем в галузi управлiння виробництвом Т. Левiттом. Вiн позначив цим словом феномен злиття ринкiв окремих товарiв, вироблюваних великими багатонацiональними корпорацiями (БНК).
Бiльш широке значення новому термiну надали в Гарвардськiй школi бiзнесу, i головним його популяризатором став консультант цiСФСЧ школи японець Д. Оме, що опублiкував в 1990 р. книгу Свiт без кордонiв. Вважаючи, що свiтова економiка вiдтепер визначаСФться взаСФмозалежнiстю центрiв трiади (США, Японiя, РДвросоюз), вiн затверджував, що економiчний нацiоналiзм окремих держав став безглуздим, оскiльки сильними акторами на свiтовiй економiчнiй iенi вiдтепер СФ глобальнi фiрми. Саме в цьому, на думку автора, i виражаСФться суть глобалiзацiСЧ
Глобалiзацiя як складне i багатогранне явище дослiджуСФться одночасно багатьма науками.
а) Економiчна наука. Економiсти, як правило, сходяться на тому, що суть глобалiзацiСЧ полягаСФ у формуваннi свiтовоСЧ економiки особливого типу, i вiдповiдно до цього зосереджують своСЧ зусилля на дослiдженнi таких проблем, як створення глобальноСЧ фiнансовоСЧ системи, глобального стратегiчного менеджменту, розвиток нових технологiй, розширення сфери дiяльностi транснацiональних корпорацiй i обхват ними все нових краСЧн i територiй, небачене зростання свiтовоСЧ торгiвлi тощо.
б) Географiя. Географи, на вiдмiну вiд економiстiв, зосереджують своСЧ зусилля на вивченнi проблем великих мiст-мегаполiсiв, так званих економiчних архiпелагiв, що утворюються в результатi розширення кордонiв свiтового господарського простору, i розглядають феномен глобалiзацiСЧ саме крiзь цю призму.
в) Технiчнi науки. Представники технiчних наук зайнятi дослiдженнями так званого техноглобалiзму. Цим термiном позначаСФться процес злиття в рiзних краСЧнах нововведень i нових технологiй в СФдиний комплекс технiчних знань на цiй базi технологiчних макросистем. При цьому головною метою дослiджень СФ вивчення всiляких наслiдкiв революцiйних змiн в сферах технiки i технологiй, телекомунiкацiй, функцiонування РЖнтернету i перетворення всiх людей свiту в мешканцiв СФдиного планетарного села.
г) Наука про мiжнароднi вiдносини. Наука про мiжнароднi вiдносини звертаСФ головну увагу на завершення перiоду холодноСЧ вiйни, коли Свiт сприймався як бiполярна структура Схiд-Захiд або Пiвдень-Пiвнiч, на посилення взаСФмозалежностi краСЧн, розширення спiвпрацi мiж ними, становлення нового свiтового порядку за допомогою ООН та iнших мiжнародних органiзацiй.
д) Соцiологiя i культурологiя. Соцiологи i культурологи займаються дослiдженням проблем, повязаних з впливом унiверсалiзацiСЧ культури на спосiб життя людей в рiзних краСЧнах.
е) Фiлософiя. Фiлософи основну увагу надають дослiдженню проблем, повязаних з унiверсалiзацiСФю людських цiнностей.
Таким чином, глобалiзацiя це сукупнiсть сучасних явищ, процесiв та структур, яку можна виразити у взаСФмозалежностi, взаСФмопроникненнi та взаСФмообумовленостi самих рiзних компонентiв сучасного свiту та свiтовоСЧ спiльноти.
Перiодизацiя. Першi передумови початку процесу глобалiзацiСЧ можна вiднести до другоСЧ половини XX столiття, точнiше 1945-75 рокам. Друга свiтова вiйна стала першою глобальною вiйною, в яку в тому або iншому ступенi опинилися залученi всi континенти