Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
несбурзi в 2002 р. дебати з питання енергетики вiдрiзнялися особливою гостротою. В результатi; в пiдсумковому документi пiдкреслювалася необхiднiсть вiдкрити бiдним краСЧнам доступ до електроенергiСЧ i значно збiльшити частку використовування вiдновлюваних джерел енергiСЧ. Проте в ньому не було вказано нi термiнiв, нi точноСЧ частки цього джерела енергiСЧ. Тим часом в проектах документiв фiгурували цифри вiд 10 до 15%. В пiдсумковий документ були включенi пункти про скорочення використовування атомноСЧ енергiСЧ та викопного палива, якi сприяють потепленню клiмату. Але в кiнцевому результатi на саммiтi в Йоханнесбурзi зазнали поразки прихильники вiдновлюваних технологiй отримання енергiСЧ, таких як сонячна енергiя або енергiя вiтру, i перемогли експортери нафти, газу i вугiлля. Не в останню чергу це вiдбулося за рахунок позицiСЧ нафтового лобi США i низки нафтовидобувних краСЧн.
3. Екологiчнi проблеми сучасностi. Впродовж тисячолiть людина активно втручалася в природу, не пiклувавшись про пiдтримку в нiй рiвноваги. Людина зробила свiдоме широкомасштабне втручання в СЧСЧ дiяльнiсть, часто всупереч основоположним законам природи. Особливо ускладнилися вiдносини суспiльства i природи в XX столiттi, коли в процесi науково-технiчноСЧ революцiСЧ рiзко зрiс вплив людини на оточуюче середовище. Унаслiдок рiзкого збiльшення кiлькостi населення, iнтенсивноСЧ iндустрiалiзацiСЧ та урбанiзацiСЧ на планетi господарськi навантаження стали перевищувати здiбнiсть екологiчних систем до самоочищення i оновлення. У вiдносинах людини i природи наступила криза, яка викликала екологiчнi проблеми глобального характеру.
Ще в 1972 р. Римським клубом була пiдготовлена i опублiкована книга Межi зростання, в якiй були: зробленi основнi висновки. РЗх суть зводилася до наступного: при збереженнi iснуючих тенденцiй збiльшення населення, забруднення навколишнього середовища, промислового i сiльськогосподарського виробництва, виснаження невiдновлюваних ресурсiв тощо необоротнi процеси межi зростання на нашiй планетi будуть досягнутi протягом найближчi 100 рокiв.
На першому Всесвiтньому самiтi по стiйкому розвитку, який проходив в 1992 р. в Рiо-де-Жанейро (Бразилiя), був прийнятий цiлий спектр концепцiй про навколишнСФ середовище, проте найважливiшi з них все ще не ратифiкованi i не набули чинностi. А тим часом загальна температура i рiвень води в Свiтовому океанi пiдiймаються у мiру того, як затримуючi тепло викиди накопичуються в атмосферi. Темпи знищення рослин i вимирання тварин, забруднення рiчок, озер, морiв, ТСрунти, повiтря продовжують залишатися загрожуючими.
ОднiСФю з найважливiших екологiчних глобальних проблем на сьогоднi СФ проблема глобального потеплення. З тих пiр, як в 1860 р. почали вести нагляд, середня температура Землi пiдвищилася на 0,5С. З практичноСЧ точки зору, це дуже невелике збiльшення, але в даний час швидкiсть пiдвищення температури стала набагато вищою, нiж коли-небудь. Парниковий ефект створюСФться унаслiдок того що сонячне випромiнювання, що поступило на Землю та вiдображене вiд СЧСЧ поверхнi у виглядi iнфрачервоного промiння, затримуСФться рiзними газами, що мiстяться в повiтрi.
Наслiдки глобального потеплення з кожним роком все бiльше дають про себе знати. Оскiльки вода здатна поглинути бiльше тепла нiж суша, в результатi глобального потеплення пiвденна пiвсфера не нагрiватиметься до такого ступеня, як пiвнiчна, в якiй розташована велика частина материкiв. До 2010 р. в районi Арктики може теплiше на 8С, що викличе пiдвищення рiвня Свiтового океану на 60-100 см. Згiдно прогнозам учених, потеплення клiмату на 10С приведе до руйнування покриву, на що буде потрiбно 200 рокiв, якщо процес потеплення йтиме з такою ж швидкiстю, як i зараз.
У 2002 р. людство одержало ще одну з вражаючих версiй, можливих подiй майбутнього у виглядi тих, що вiдколюються вiд Антарктиди гiгантських айсбергiв, руйнiвних повеней в РДвропi, снiжних занесень в Перу тощо. На цьому фонi проблема потеплiння клiмату стала однiСФю з головних на самiтi в ПАР. На зустрiчi президентiв i глав урядiв в Йоханнесбурзi було досягнуто домовленостi про зниження викидiв газiв, стимулюючих парниковий ефект, до рiвня 1990 р.
Проте за минулi десять рокiв викиди збiльшилися у всьому свiтi на 9%, а в США - на 18%. Проте, це не перешкодило Сполученим Штатам вiдкинути Кiотськiй протокол про обовязкове обмеження викидiв парникових газiв. Президент Джордж Буш заявив, що цей договiр обiйшовся б американськiй економiцi в 400 млрд дол. та 4,9 млн. робочих мiiь. Австралiя, найбiльший свiтовий експортер вугiлля, вiдмовилася пiдписувати Кiотськiй протокол без участi США, а багата енергоносiями Канада вирiшила переглянути свою участь в ньому.
З другого боку, в РДвропi Кiотськi угоди користуються широкою пiдтримкою. Наприклад, Нiмеччина iстотно понизила викиди i довела частку вiдновлюваних джерел енергiСЧ до 20% вiд загальноСЧ кiлькостi. Свiтова спiльнота в цiлому проявляСФ стурбованiсть глобальним потеплiнням клiмату.
Впродовж останнiх десятирiч спостерiгаСФться посилення тенденцiй до усвiдомлення особливоСЧ важливостi Вирiшення екологiчних проблем. Вони були в центрi уваги на Всесвiтнiх самiтах по стiйкому розвитку в Рiо-де-Жанейро i Йоханнесбурзi, самiтi Тисячолiття у вереснi 2000 р. в Нью-Йорку.
Список досягнень в вирiшеннi екологiчних проблем пiсля самiту в Рiо-де-Жанейро не дуже великий, провали виглядають значнiшими. На самiтi в Йоханнесбурзi був прийнятий основоположний документ Порядок