Geum.ru

Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



механiзму введення в практику принципiв, якi сприяють формуванню мiжнародноСЧ спiвпрацi i взаСФмодiСЧ в iнтересах змiцнення миру, безпеки, поглибення i розширення всебiчних зв!язкiв мiж усiма суб!СФктами свiтовоСЧ полiтики.

Висновки

Глобалiзацiя СФ ключовим поняттям, яке характеризуСФ процеси свiтового розвитку на рубежi ХХI ст. РЗСЧ суть у рiзкому розширеннi й ускладненнi взаСФмозвязкiв i взаСФмозалежностей як людей, так i держав, що виражаСФться в процесах формування планетарного iнформацiйного простору, свiтового ринку капiталiв товарiв i робочоСЧ сили, в iнтернацiоналiзацiСЧ проблем техногенного впливу на природне середовище, мiжетнiчних i мiжконфесiйних конфлiктiв i безпеки.

Отже, феномен глобалiзацiСЧ виходить за чисто економiчнi рамки, у яких СЧСЧ схильнi трактувати бiльшiсть дослiдникiв цiСФСЧ проблеми, й охоплюСФ практично всi основнi сфери суспiльноСЧ дiяльностi, включаючи полiтику, iдеологiю, культуру, спосiб життя, а також самi умови iснування людства.

З другоСЧ половини ХХ ст. на характер змiни структури нацiональноСЧ держави стали впливати процеси iнтернацiоналiзацiСЧ i глобалiзацiСЧ. Наслiдком цього зявилося утворення наднацiональних iнститутiв i перехiд у СЧхню компетенцiю цiлого ряду полiтичних, економiчних, соцiальних функцiй, виконуваних ранiше органами нацiональних держав. Це призвело, з одного боку, до збiльшення числа нацiональних державно-правових iнститутiв, орiСФнтованих на задоволення потреб наднацiональних органiзацiй, а з iншого лiквiдацiю функцiонально непотрiбних у нових умовах державних установ.

Участь будь-якого соцiуму у свiтових полiтичних процесах, його зовнiшньополiтична дiяльнiсть як актора мiжнародних вiдносин роблять очевидним те, що повне й остаточне зникнення зi свiтовоСЧ арени нацiонально-територiальних, цивiлiзацiйних, державних чи культурно-вiдособлених утворень не СФ актуальною, дiйсною проблемою нi для сьогодення, нi для ближчого майбутнього. Лiквiдацiя наприкiнцi ХХ ст. "залiзноСЧ завiси", берлiнськоСЧ стiни, державних i нацiонально-територiальних кордонiв мiж краСЧнами i народами виявляСФ, що перегородки мiж ними не зникають цiлком, а перетворюються, видозмiнюються, унаслiдок чого стають усе бiльш прозорими. А якщо й вiдбуваСФться обмеження мiжнародних функцiй нацiональних держав, то це робиться за СЧх власною доброю волею, що виявляСФться, як правило, у рамках мiжнародних чи регiональних органiзацiй.

Сучасне людство дуже далеке не тiльки вiд етнiчноСЧ чи соцiокультурноСЧ гомогенiзацiСЧ й унiверсалiзацiСЧ, але i вiд подолання державноСЧ вiдособленостi. Бiльш того, у ходi глобалiзацiСЧ кiлькiсть держав збiльшилася, а диференцiацiя мiж рiзними групами краСЧн пiдсилилася. Але саме глобальнi фактори стають усе бiльш значущими i для свiту в цiлому, i для окремих держав. На думку дисертанта, парадоксом СФ той факт, що владнi функцiСЧ держав не зменшуються чи навiть пiдсилюються (завдяки вдосконалюванню технiки й апаратiв влади), а контроль над соцiально-економiчними процесами i подiями вiд них втрачаСФться. Вiдповiддю на це стало створення регiональних обСФднань. ЗростаСФ i мiжнародна роль неурядових органiзацiй. ФормуСФться глобальна полiтична система, у якiй нацiональнi держави СФ лише однiСФю з складових. РЗм приходиться все бiльше "подiляти владу" з iншими акторами на свiтовiй аренi.

Список лiтератури:

  1. Атлухов В. О смене порядков в мировом общественном развитии // МЭ и МО. 1995. №4. С. 2128.
  2. Косолапов Н. Глобализация: территориально-пространственный аспект // МЭИМО. 2005. №6. С. 66-72.
  3. Долгов С.И. Глобализация экономики. М., 1998.
  4. Жуков С.В. Развивающиеся страны: ассиметрия глобализации // Восток. 2006. №6. С. 64-82; 2007. №1. С. 101-120.
  5. Зарубежные страны. Выпуск 1: 1998-2003 гг. / Авт.-сост. Бердичевский Л.М. Запорожье: Премьер, 2003.
  6. Лебедева М. М. Мировая политика: Учеб. Для студентов вузов. М.: Аспект Пресс, 2004.
  7. Поздняков Э. А. Геополитика. - М., 1995.
  8. Страда В. Глобализация и история // Новая и новейшая история. 2002. №6. С.57-61.
  9. Терентьев Н. Мироустройство начала XXI века // МЭ и МО. - 2004. - №10. С. 44-50.
  10. Фесенко М. Цей багатополюсний свiт // Полiтика i час. - 2005. - №12. С. 50-57.
  11. Хозин Г. Какими быть международным отношениям в XXI веке? // Международная жизнь. - 2002. - №2. С. 26-32.