Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
виконання ухвалених рiшень. Учасники самiту поставили задачу значно зменшити до 2015 г, число бiдних з доходом менше 1 дол. в день, а також iстотно полiпшити життя не менше 100 млн. мешканцiв мiських нетрях до 2020 р. В Йоханнесбурзi було запропоновано заснувати Всесвiтню фундацiю солiдарностi по викорiнюванню крайньоСЧ убогостi. Деталi його створення були розробленi на сесiСЧ ГенеральноСЧ АсамблеСЧ ООН восени 2002 р.
Глави держав i урядiв бiльше 50 краСЧн, що зiбралися в березнi 2002 р. в мексиканському мiстi Монтеррей на конференцiю ООН по проблемах розвитку, пiдкреслили необхiднiсть збiльшення допомоги бiдним краСЧнам; щоб не припуститися СЧх перетворення у вогнища мiжнародного тероризму. Глава ВсесвiтньоСЧ торговоСЧ органiзацiСЧ Майкл Мур заявив в своСФму виступi на конференцiСЧ, що бiднiсть СФ мiною сповiльненоСЧ дiСЧ, закладеною в серцi свободи.
6. Лiквiдацiя небезпечних хвороб. Лiквiдацiя небезпечних хвороб - одна з глобальних проблем людства. Успiхи медицини дозволили збiльшити тривалiсть життя (серед лiдерiв по цьому показнику - Японiя, Канада, США, Норвегiя, Великобританiя, Швецiя i низка iнших розвинених краСЧн), понизити загальну i дитячу смертнiсть не тiльки в економiчно розвинених, але, до певноСЧ мiри, i в краСЧнах, що розвиваються, практично перемогти ряд епiдемiчних захворювань, якi наводили страх на людей у минулому. Мiльйони людей за останнi роки вперше дiстали реальний доступ до медичного обслуговування. В жовтнi 1998 р. ООН приступила до виконання широкомасштабноСЧ антималярiйноСЧ програми. Основну увагу надане Африцi, де частiше за все реСФструСФться це захворювання.
Проте в цiлому обстановка з розповсюдженням небезпечних захворювань продовжуСФ залишатися дуже напруженою. За даними ВсесвiтньоСЧ органiзацiСЧ охорони здоровя, кожний 5-й мешканець планети в даний час хворий або маСФ погане здоровя.
Найпоширенiшi в свiтi хвороби, якi спричиняють за собою смертельний результат, - СНРЖД, рiзнi форми раку, iшемiчна хвороба серця, порушення мозкового кровообiгу, гостра респiраторна iнфекцiя, туберкульоз, хронiчне запалення легенiв, дiарея, малярiя, гепатит i деякi iншi. Найвищий рiвень смертностi вiд хвороб на 1000 чоловiк зареСФстрований в даний час в СьСФрра-Леоне, ГвiнСФСЧ-Бiсау, ГвiнеСЧ, Анголi, Угандi, Нiгерi, ГамбiСЧ, Мозамбiку, Сомалi.
Проблеми зростання числа небезпечних захворювань торкаються не тiльки проблем охорони здоровя i медичноСЧ науки. Вони викликанi загальними суперечностями в розвитку людства i звязанi, в бiльшостi своСЧй, з рiвнем соцiального забезпечення, екологiСФю, способом життя сучасноСЧ людини. Тому боротьба з небезпечними захворюваннями повинна стати предметом турбування не тiльки медичних працiвникiв, але i мiжнародних, урядових i суспiльних органiзацiй, всiСФСЧ свiтовоСЧ спiльноти.
У травнi 1999 р. Всесвiтня органiзацiя охорони здоровя оголосила, що СНРЖД зайняв 1-е мiiе по смертностi в свiтi, а в Африцi вiн став найчастiшою причиною смертi. Перша наукова стаття, де згадувалася ця смертоносна хвороба, була опублiкована в одному з американських журналiв 5 червня 1981 р. До кiнця 1988 р. американськi лiкарi дiагностували СНРЖД бiля 90 тис. своСЧх громадян, бiльше 50 тис. з яких на той момент вже померли.
А всього бiльш нiж за 20 рокiв, якi пройшли з моменту виявлення цього страшного захворювання (на початок 2002 р.), по всьому свiту було зафiксовано 65 млн. ВРЖЛ-iнфiкованих, з яких 25 млн. вже немаСФ в живих. Кiлькiсть жертв СНРЖДу, за оцiнками фахiвцiв, вже перевершуСФ наймасштабнiшу епiдемiю в iсторiСЧ людства - епiдемiю чуми в XIV столiттi.
Поволi, але вiрно чума XX столiття наступаСФ на Китай i РЖндiю, самi густонаселенi краСЧни Землi, якi, за словами керiвника департаменту ВсесвiтньоСЧ органiзацiСЧ охорони здоровя по ВРЖЛ/СНРЖДу доктора Бернарда Швартлендера, самi по собi можуть визначити подальше зростання епiдемiСЧ.
У липнi 2002 р. в Барселонi (РЖспанiя) вiдбулася XIV Мiжнародна конференцiя по проблемах СНРЖДу, в роботi якоСЧ взяли участь 17 тис. вчених, лiкарiв, юристiв, полiтикiв з 124 краСЧн свiту. Головний i страхiтливий лейтмотив дискусiСЧ - свiт стоСЧть перед загрозою пандемiСЧ (поголовноСЧ епiдемiСЧ) СНРЖДу, яка може привести до демографiчноСЧ, економiчноСЧ i соцiальноСЧ катастрофи, спустошивши в найближчi 20 рокiв цiлi краСЧни, якщо не континенти.
Вперше за всю iсторiю конференцiй по СНРЖДу вiдбулася спецiальна сесiя, присвячена розповсюдженню ВРЖЛ-iнфекцiСЧ в Центральнiй, Пiвденно-схiднiй РДвропi i республiках колишнього СРСР, де число випадкiв Вiл-iнфекцiСЧ щорiчно подвоюСФться. Вiдразу декiлька програм АНТИСНРЖД, якi задiянi на пострадянському просторi, приходять до одного i того ж висновку: через 5, максимум 10 рокiв Росiя, УкраСЧна i Бiлорусь зiткнуться iз спалахом СНРЖДу, порiвнянним хiба що з масштабами епiдемiСЧ в африканських краСЧнах.
Учасники конференцiСЧ зажадали вiд розвинених краСЧн свiт рiзкого збiльшення засобiв, що видiляються на боротьбу з СНРЖДом. Сенат Конгресу США, немов прислухаючись до страхiтливих висновкiв, що прозвучали в Барселонi, ухвалив рiшення асигнувати протягом двох рокiв на боротьбу з СНРЖДом, туберкульозом i малярiСФю в краСЧнi i за рубежем 4,5 млрд доларiв.
Таким чином, глобальнi проблеми сучасностi це головнi проблеми, вiд яких залежить само iснування, збереження i розвиток цивiлiзацiСЧ. Складнiсть глобальних проблем, СЧх масштабнiсть i взаСФмозв!язок свiдчать про те, що вирiшити або хоча б послабити СЧх можливо лише спiльними зусиллями бiльшостi краСЧн свiту. За таких умов значення набуваСФ удосконалення