Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
денний XXI столiття, що проголосив необхiднiсть найшвидшого досягнення стiйкого розвитку всiх краСЧн i народiв в гармонiСЧ з природою.
КраСЧни-учасницi зустрiчi на вищому рiвнi зобовязалися принаймнi уповiльнити темпи, з якими зникають окремi бiологiчнi види з поверхнi Землi та в океанах. На зустрiчi в ПАР було ухвалено рiшення скоротити удвiчi до 2015 р. кiлькiсть людей, що не мають доступу до нормальноСЧ питноСЧ води i каналiзацiСЧ, але багато експертiв назвали його утопiчним, оскiльки не вироблений реальний механiзм здiйснення даного рiшення i, найголовнiше, його фiнансування.
Останнiми роками намiтилися певнi напрями мiжнародноСЧ спiвпрацi у сферi охорони навколишнього середовища. Основнi з них наступнi: створення мiждержавних банкiв екологiчноСЧ iнформацiСЧ; створення мiжнародних фiнансових фундацiй охорони навколишнього середовища; участь держав в мiжнароднiй мережi глобального економiчного монiторингу; спiвпраця в справi лiквiдацiСЧ наслiдкiв екологiчних i техногенних катастроф; узгодження нацiональноСЧ екологiчноСЧ полiтики i природоохоронних екологiчних програм з метою обмеження СЧх можливого негативного впливу на розвиток мiжнародних економiчних вiдносин; обСФднання мiжнародних органiзацiй, СЧх фiнансових зусиль для вирiшення глобальних проблем охорони екосистем; координацiя нацiональних природоохоронних заходiв з урахуванням екологiчноСЧ взаСФмозалежностi держав; спiвпраця в справi використовування i експлуатацiСЧ природних ресурсiв i умов, якi вiдносяться до категорiСЧ сумiсного спадку людства (Свiтовий океан, Антарктида, повiтряний басейн, космiчний простiр); спiвпраця в наукових дослiдженнях з екологiчноСЧ тематики. Ведучi мiжнароднi органiзацiСЧ, що займаються охороною навколишнього середовища: Рада Землi, РЖнститут наглядiв за Землею, Друзi Землi, Зелений альянс, Мiжнародна органiзацiя Грiнпiс, Мiжнародне агентство енергетики, Органiзацiя охорони природи водного свiту, Органiзацiя по порятунку тропiчних лiсiв, Органiзацiя Дерева ради життя, Всесвiтнiй союз охорони природи, ВсесвiтнСФ суспiльство охорони тварин, Всесвiтня фундацiя дикоСЧ природи i iншi.
4. Проблеми народонаселення. В докладi Генерального секретаря ООН Кофi Аннана про свiтовi демографiчнi тенденцiСЧ в 2001 р. вiдзначено, що чисельнiсть населення Землi до 2050 р. складе 9,3 млрд. чоловiк, тодi як в серединi 2000 р. вона складала 6,1 млрд. чоловiк. На рубежi тисячолiть кiлькiсть людей на планетi за 1 рiк збiльшуСФться на 1,2%, що складаСФ 77 млн. чоловiк. При цьому половина щорiчного приросту доводиться на шiсть краСЧн: РЖндiю (21%), Китай (12%), Пакистан (5%), Нiгерiю (4%), Бангладеш (4%) i РЖндонезiю (3%).
Разом з тим, загальна чисельнiсть населення бiльш розвинених регiонiв, яка в даний час складаСФ 1,2 млрд чоловiк, протягом наступного пiвстолiття, по розрахунках експертiв, змiниться трохи. Хоча показники народжуваностi виявляться нижче за рiвень, необхiдний для вiдтворювання населення, його чисельнiсть в багатьох краСЧнах ЗахiдноСЧ РДвропи пiдтримуватиметься приблизно на одному рiвнi завдяки припливу iммiгрантiв. В той же час до середини XXI столiття в 39 краСЧнах прогнозуСФться скорочення чисельностi населення в порiвняннi з його нинiшнiм рiвнем. Наприклад, в РосiСЧ, ГрузiСЧ i УкраСЧнi - на 28-40%; в РЖталiСЧ i Угорщинi - на 25%, в ЯпонiСЧ i Нiмеччинi - на 14%. Що стосуСФться менш розвинених краСЧн, те СЧх населення стабiльно збiльшуватиметься i з 4,9 млрд чоловiк в 2000 р. зросте до 8,2 млрд в 2050 р.
Процес приросту населення неминуче веде до посилення процесу урбанiзацiСЧ, який при збереженнi рiзних передумов i особливостей спостерiгаСФться як в бiльш, так i в менш розвинених краСЧнах. В даний час майже половина населення земноСЧ кулi проживаСФ в мiстах. Якщо в кiнцi XIX столiття мiськi жителi складали лише 1/10 частину населення, то до 2025 р. в мiстах проживатиме бiльше 75% всiх людей. Данi змiни представляють одну з найбiльших революцiй в iсторiСЧ суспiльства. На 2000 р. в свiтi iснувало бiльше 300 мiст з населенням понад 1 млн. чоловiк i майже половина з них - в АзiСЧ.
5. Боротьба з бiднiстю. ОднiСФю з глобальних проблем людства в даний час СФ бiднiсть. За даними Всесвiтнього банку, 2,8 млрд чоловiк живуть на суму, що не перевищуСФ 2 дол. в день. Бiльшiсть з них не маСФ доступу до чистоСЧ води, повноцiнноСЧ СЧжi i засобiв санiтарiСЧ.
Загальноприйнятою (що використовуСФться в мiжнародних програмах) межею бiдностi СФ дохiд в 2 дол. на людину на добу (60 дол. в мiсяць). Всесвiтнiй банк для мiжнародних зiставлень використовуСФ iнший показник - 4 дол. (120 дол. в мiсяць на одну людину). В розвинених краСЧнах для визначення рiвня бiдностi застосовуСФться межа, встановлена в США - 14,4 дол. На добу (432 дол. в мiсяць на одну людину).
Свiтова громадськiсть останнiм часом проявляСФ все велику заклопотанiсть зростанням бiдностi, оскiльки це явище може мати далеко соцiально-економiчнi i полiтичнi наслiдки.
На самiтi великоСЧ вiсiмки, який проходив 25-26 червня 2002 р. в канадському мiстi Кананаскисi, лiдери провiдних iндустрiальних краСЧн свiту разом з Генеральним секретарем ООН i керiвниками РДвросоюзу обговорювали проблеми допомоги Африцi. В результатi був прийнятий План дiй вiсiмки для Африки, в якому, зокрема, передбачалося додатково списати борги найбiднiшим краСЧнам континенту на1 млрд дол.
26 серпня - 5 вересня 2002 р. в Йоханнесбурзi (ПАР) вiдбувся II Всесвiтнiй самiт ООН по стiйкому розвитку. Вiдмiнною рисою цього форуму вiд того, що вiдбувся 10 рокiв тому в Рiо-де-Жанейро, стало визначення конкретних термiнiв