Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
в американський економiст Л. Туроу. Розглядаючи в своСЧй книзi МайбутнСФ капiталiзму вiдповiднi суперечностi, вiн вказав на одну з головних особливостей глобальноСЧ економiки, яка, на його думку, полягаСФ в тому, що вона тривалий час будувалася пiд впливом загрози комунiзму. Пiсля смертi комунiзму у захiдноСЧ економiчноСЧ системи немаСФ бiльше активного конкурента, а це ослабляСФ СЧСЧ iмунiтет та конструктивнi можливостi. Туроу робить висновок: Найбiльшою слабкiстю капiталiзму СФ його короткозорiсть. Це виключаСФ аналiз вiддаленого майбутнього. Вузький кругозiр капiталiзму виявляСФться перш за все, в питаннях, якi торкаються перспектив глобалiзацiСЧ.
Багато провiдних полiтикiв, економiсти i експерти не ставлять знак рiвностi мiж глобалiзацiСФю i американiзацiСФю, хоча на початок XXI столiття в США наймогутнiший економiчний i науково-технiчний потенцiал. Але якщо подивитися на ходу сучасного Китаю, технологiчний прогрес РЖндiСЧ, на економiчне зростання всього азiатського регiону або на те, як Росiя виглядала 20 рокiв тому i який вона стане через цей же термiн, вiдразу стане ясна рiзниця мiж справжньою глобалiзацiСФю i американiзацiСФю.
На думку вiдомого украСЧнського ученого Анатолiя Гальчинського, в даний час iснуСФ декiлька iенарiСЧв ходу розвитку глобальних процесiв на першi десятирiччя XXI столiття. Один з них витiкаСФ з одноосiбноСЧ гегемонiСЧ США в. найближчi 2-3 десятирiччя. Другий iенарiй передбачаСФ бiполярнiсть: на одному полюсi залижчi 2-3 десятирiччя. Другий iенарiй передбачаСФ бiполярнiсть: на одному полюсi залишаються США, на iншому - Китай або обСФднана РДвропа. Третiй iенарiй - багатополярнiсть свiту. Це США разом з Пiвнiчною та Пiвденною Америкою, Китай та його оточення, РЖндiя та СЧСЧ оточення, Нiмеччина на чолi обСФднаноСЧ РДвропи, Росiя та СЧСЧ оточення. У всiх схемах особливе мiiе вiдводиться Китаю. ПрогнозуСФться, що через 2-3 десятирiччя ця краСЧна вийде на першу позицiю в свiтовiй економiцi. ВВП Китаю може до цього часу перевищити 20 трлн дол. i iстотно перевищити вiдповiдний показник США.
Таким чином, у даний час стаСФ очевидним, що процеси глобалiзацiСЧ поглиблюватимуться. РЖ чим швидше i глибше окремi полiтики i державнi дiячi, полiтичнi сили, представники громадськостi, всю свiтову спiльноту в цiлому зумiють зрозумiти СЧх у всiй повнотi i суперечностi, тим бiльше зявиться реальних, можливостей зробити наш свiт бiльш вчиненим.
2 Глобальнi проблеми людства як фактор мiжнародних вiдносин
Глобальнi проблеми людства - сучаснi проблеми iснування i розвитку людства в цiлому. Глобальний (франц. global - загальний, вiд лат. globus - куля) - означаСФ всесвiтнiй, загальний, що охоплюСФ всю земну кулю. Вони породженi суперечностями суспiльного розвитку, рiзко збiльшеними масштабами дiСЧ дiяльностi людини на оточуючий свiт i повязанi також з нерiвномiрнiстю соцiально-економiчного та науково-технiчного розвитку краСЧн та регiонiв.
Вирiшення глобальних проблем вимагаСФ обСФднання зусиль всiСФСЧ свiтовоСЧ спiльноти, визнання необхiдностi мiжнародноСЧ спiвпрацi у всiх сферах життСФдiяльностi людини.
Визначимо найактуальнiшi глобальнi проблеми людства та мiжнародну спiвпрацю для СЧх подолання:
1. Проблеми запобiгання новоСЧ свiтовоСЧ вiйни i збереження свiту на сучасному етапi. На рубежi столiть в свiтi зберiгаються i поступово збiльшуються величезнi арсенали засобiв масового знищення i звичайних озброСФнь, а загальнi витрати на вiйськовi потреби в 2002 р. склали понад 1 трлн дол. Найбiльшi засоби на армiю i оборону затрачують США, Росiя, Великобританiя, Францiя, Китай, Японiя. В деяких краСЧнах вiйськовi витрати перевищують 1/10 частину СЧх ВВП. Це, перш за все, тi краСЧни, якi постiйно знаходяться у вiйськовому протистояннi (КНДР, РЖзраСЧль, бiльшiсть краСЧн ПерсидськоСЧ затоки та iншi). Багато небагатих по доходах краСЧн вкладають у вiйськову сферу засобiв бiльше, нiж на соцiальнi потреби (Пакистан, РЖран, РЖрак, Сирiя, Куба, ВСФтнам та iншi). На задоволення попиту на вiйськовi товари i послуги працюСФ понад 50 млн. чоловiк, а в розробках вiйськового характеру беруть участь 500 тис. учених або 1/5 частина науковцiв всього свiту.
13 грудня 2001 р. президент США Джордж Буш повiдомив президента РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ Володимира Путiна про вихiд його краСЧни в односторонньому порядку з Договору по ПРО, пiдписаного керiвниками США i СРСР ще в 1972 р. За умов договору, будь-яка iз сторiн мала право розiрвати його, повiдомивши iншу за пiвроку. Таким чином, договiр припинив своСФ iснування 13 червня 2002 р. Адмiнiстрацiя США при цьому затверджувала, що Договiр по ПРО застарiв та не вiдповiдав новим загрозам. Небезпека на сучасному етапi, на думку американцiв, виходить вiд тоталiтарних держав, якi складають так звану вiсь зла - РЖрак, РЖран i КНДР. РЗх озброСФнi сили можуть здiйснити запуск балiстичних ракет iз звичною або ядерною боСФголовкою з метою нанесення удару по територiСЧ США. На цiй основi виник план створення НацiональноСЧ протиракетноСЧ оборони США (НПРО). Вiн передбачаСФ поетапне нарощування можливостей по перехопленню ракет. В груднi 2002 р. президент США Джордж Буш пiдписав указ про початок розгортання системи НПРО. Першi десять ракет-перехоплювачi повиннi бути розмiщено на вiйськових базах на Аляii i в КалiфорнiСЧ до 2004 г.- ще десять противоракет розмiстять до 2005-2006 рр. РЗх наведення здiйснюватиметься за допомогою глобальноСЧ мережi радiолокацiй i iнших засобiв виявлення i пiзнання далекобiйних ракетi метою СЧх знищення.
У Вашингтонi НПРО вважають найреальнiшим гарантом свiту, зброСФю стримування нового поколiнн?/p>