Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ереднiх етапах. Людство, не дивлячись на домiнування антагонiзмiв i протирiч впродовж майже всього свого iснування, все ж таки було СФдиним.
Але на вiдмiну вiд постiндустрiальноСЧ цивiлiзацiСЧ, яка затверджуСФться в даний час, всi попереднi цивiлiзацiСЧ розвивалися лише по нормах сумарноСЧ цiлiсностi. Принципова новизна постiндустрiальноСЧ цивiлiзацiСЧ полягаСФ в тому, що СЧСЧ розвиток здiйснюСФться у напрямi поступового переростання сумарноСЧ цiлiсностi свiту в структурну.
У свiтовому масштабi глобалiзацiя виражаСФться в зростаючому взаСФмозвязку i взаСФмозалежностi населення Землi в рiзних сферах дiяльностi. Цей процес обСФднуСФ економiку, полiтику, культуру, iнформацiйну сферу, технологiСЧ та управлiння. Таке зближення стало можливим завдяки накопиченню людством величезних матерiальних та духовних цiнностей, якi створюють обСФктивну основу розвитку сучасного цивiлiзацiйного процесу не залежно вiд того, яку суспiльно-державну форму вiн набуваСФ. Йдеться про те, що накопичення загальнолюдських цiнностей в економiцi, полiтицi, науцi, культурi, моралi з часом стало важливiше, нiж досягнення в цих сферах окремих державно-нацiональних утворень.
Процеси глобалiзацiСЧ завжди мають економiчну основу. Саме у сферi економiки глобалiзацiя на сучасному етапi виявляСФться найбiльш виразно i повно. Базовою основою iнтернацiоналiзацiСЧ економiчних вiдносин СФ усестороннСФ поглиблення мiжнародного розподiлу працi. Базуючись на розвитку нацiональних структур виробництва, воно СФ економiчним фундаментом, на якому ТСрунтуСФться вся побудова свiтових господарських звязкiв. Поглиблення мiжнародного розподiлу працi СФ основою розвитку мiжнародноСЧ торгiвлi, становлення структурноСЧ цiлiсностi свiтового ринку. На цiй базi стрiмко розвиваються iнтеграцiйнi процеси.
Навiть при сьогоднiшньому рiвнi розвитку можна з упевненiстю констатувати, що глобалiзацiя вiдкриваСФ новi, небаченi ранiше можливостi в рiзних сферах дiяльностi перед мiльярдами людей у всьому свiтi. Зростання торгiвлi, збiльшення iноземних iнвестицiй, розповсюдження нових технологiй, розвиток надшвидкiсного транспорту, iнтернет-технологiй i засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ створюють основу в сучасних умовах економiчному, суспiльному, культурному та особовому розвитку.
Швидкiй ходi глобалiзацiСЧ сприяСФ бурхливий розвиток iнформацiйних i телекомунiкацiйних технологiй та оволодiння свiтом iдеСЧ мережного способу органiзацiСЧ економiчноСЧ та суспiльноСЧ дiяльностi. Цей спосiб стаСФ безальтернативним для iнформацiйного середовища, фiнансового, торгiвельного, телекомунiкацiйного, транспортного та iнших систем взаСФмодiСЧ мiж людьми.
Глобалiзацiя приводить до нового цiкавого явища, яке можна визначити як вiртуальне звуження свiтовоСЧ цивiлiзацiСЧ. Тобто люди знаходячись в рiзних куточках планети, за рахунок компютерних мереж, нових способiв та засобiв звязку, швидкiсного транспорту не вiдчувають територiального розмежування, а споживаючи тi ж продукти i товари, користуючись одними i тими ж технологiями та послугами, набувають схожi звички повсякденноСЧ поведiнки та елементи культури.
Виходячи з того, що глобалiзацiя i тiсно повязана з нею iнтеграцiя в полiтичнiй, економiчнiй, суспiльнiй i iнших сферах наростають швидкими темпами, цi явища набувають особливого значення для всiх краСЧн: великих i малих, розвинених в iндустрiальному вiдношеннi i лише що стали на шлях iнтенсивного розвитку. Буквально на очах вiдбуваються швидкi змiни в рiзних сферах людськоСЧ дiяльностi.
а) Економiка. Загальне значення нових процесiв в свiтовiй економiцi, що розвиваються в останнi десятирiччя, можна звести до наступного. Прiоритетне значення набули спецiалiзацiя i кооперацiя у сферi виробництва наукоСФмноСЧ продукцiСЧ, високих технологiй, нових видiв матерiалiв. В промислово розвинених краСЧнах вiдбулося скорочення виробництв в базових галузях. Вiдповiдно до цього на свiтовому ринку намiтилася тенденцiя до зниження попиту на сировиннi ресурси. Фундаментальнi змiни в мiжнародному розподiлi працi повязанi з iстотно випереджаючим розвитком науково-технiчних знань i iнформацiСЧ. В даний час жодна краСЧна не здатна самостiйно вести дослiдницькi розробки в якiй би то не було сферi науки i технiки. Це зумовило iнтенсивний розвиток мiжнародного ринку науково-технiчних знань - торгiвлi лiцензiями, науково-технiчною iнформацiСФю, ноу-хау, програмами-моделями, науковими вiдкриттями та iншими видами iнтелектуального обмiну. Виключно важливим структурним елементом мiжнародного розподiлу працi стала iнтернацiоналiзацiя сфери послуг. Продаж послуг все тiснiше переплiтаСФться з виробництвом та збутом товарiв, експортом капiталу, iнтелектуальним обмiном. Керiвну роль в процесi iнтернацiоналiзацiСЧ сфери послуг грають транснацiональнi корпорацiСЧ, понад 50% зарубiжнi фiлiали яких займаються цим видом економiчноСЧ дiяльностi. Одним з ключових важелiв глобалiзацiСЧ всiх сфер суспiльного життя стала iнтернацiоналiзацiя грошових вiдносин. Достатньо вiдзначити, що в даний час сума мiжнародних фiнансових операцiй складаСФ 1 трлн дол. в день.
б) Наука та освiта. В науцi та освiтi вiдбуваСФться глобалiзацiя дослiдницькоСЧ i учбовоСЧ дiяльностi за рахунок формування нових дослiдницьких мереж i систем дистанцiйного навчання, дiючих в свiтi незалежно вiд географiчних i полiтичних меж. Сучаснi телекомунiкацiйнi мережi дозволяють окремим вченим або науковим колективам ставати членами глобального дослiд?/p>