Глобалiзацiя сучасного свiту тАУ провiдна тенденцiя свiтовоСЧ полiтики
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
. Зразу ж пiсля вiйни була створена глобальна мiжнародна органiзацiя - ООН. В цi ж роки стала рушитися колонiальна система i виник комплекс соцiально-економiчних проблем незалежних держав, що розвиваються. В цi ж роки процеси науково-технiчноСЧ революцiСЧ, у тому числi звязку i iнформацiСЧ, не тiльки склалися, але i стали впливовим полiтичним i економiчним чинником. Примiтно, що ще на початку 40-х рокiв В.РЖ. Вернадський передбачив, спрогнозував появу ноосфери, як "сфери розуму", тобто поява принципова нового чинника, що впливаСФ на розвиток людськоСЧ цивiлiзацiСЧ. Можна сказати, таким чином, що перший перiод формування глобальних процесiв припав на третю чверть XX столiття.
Другий перiод 19701990-тi рр. можна охарактеризувати, як перехiд процесiв глобалiзацiСЧ у формально визнаний свiтовою спiльнотою стан, коли "раптом" людство зiткнулося з комплексом глобальних проблем, назвало СЧх, i зробило першi спроби СЧх вирiшення, наприклад, в областi мiжнародноСЧ безпеки, допомоги краСЧнам, що розвиваються, економiчного i гуманiтарного спiвробiтництва.
З кiнця 90-х рокiв почався третiй перiод глобалiзацiСЧ, у якого зявилися iстотнi особливостi:
по-перше, досягнення НТР в областi iнформатики i звязку, розвитку мiжнародних контактiв, особливо, бурхливий розвиток РЖнтернет, привело до створення глобальноСЧ свiтовоСЧ спiльноти, коли нацiональнi кордони у все бiльшiй мiрi стають умовностями. В усякому разi збереження закритих, авторитарних суспiльств, обмеження передачi знань, iнформацiСЧ i пересувань людей стають практичним неможливими. Саме по собi це вже не просто позитивне явище, але i проблема, а iнодi загроза нацiональноСЧ iдентичностi, тобто нацiональноСЧ безпеки;
по-друге, очевидне зростання впливу США - не тiльки полiтичного, економiчного, фiнансового, але i iнформацiйного, технологiчного, усвiдомлене прагнення використовувати цей вплив вiдповiдно до нацiональних iнтересiв i цiнностей США, додаСФ особливу специфiку всiм без виключення глобальним проблемам. Позицiя США, СЧх роль в рiшеннi глобальних проблем, стаСФ у рядi випадкiв не просто важливою, але i вирiшальною. Очевидно, що далеко не завжди американськi iнтереси i цiнностi спiвпадають з iнтересами iнших краСЧн;
по-третСФ, багато нацiй i держав справедливо знайшли в процесах глобалiзацiСЧ явну загрозу своСФму розвитку, навiть iснуванню. В цiлiй низцi краСЧн зявилася заклопотанiсть правлячих елiт, сформувалися соцiальнi групи протидiСЧ процесам глобалiзацiСЧ. РЖншими словами, вiдбулася серйозна переоцiнка, коли цi процеси стали сприйматися у тому числi i винятково з негативними характеристиками.
У рейтингу глобалiзацiСЧ, що складаСФться останнiми роками експертами журналу Foreign policy, беруть участь 62 краСЧни, що обСФднують 62% населення земноСЧ кулi i бiльше 90% свiтового економiчного потенцiалу. При складаннi рейтингу аналiтики враховують чотири основнi параметри;
- економiчну iнтеграцiю - обсяг мiжнародноСЧ торгiвлi, iнвестицiй та рiзного роду виплат (у тому числi зарплат), здiйснюваних з перетином державних кордонiв;
- персональнi контакти, зокрема, мiжнароднi поСЧздки i туризм, обсяг мiжнародних телефонних переговорiв, поштових вiдправлень та перекладiв;
- кiлькiсть користувачiв РЖнтернету та кiлькiсть iнтернет-серверiв;
залучення краСЧни в мiжнародну полiтику, зокрема, членство в мiжнародних органiзацiях та кiлькiсть посольств, що працюють в краСЧнi та за рубежем.
У 2002 р. (другий рiк пiдряд) самою глобалiзованою державою планети визначена РЖрландiя, оскiльки вона бiльшою мiрою нiж iншi краСЧни свiту орiСФнтована на мiжнародну економiку. Значний розмiр iнвестицiй з боку американських i захiдноСФвропейських компанiй у сферi технологiй, iнших сферах економiки одночасно з участю краСЧни в зонi СФвро стали тими чинниками, якi вивели РЖрландiю на 1-е мiiе в свiтi по цьому показнику. В першу пятiрку по глобалiзацiСЧ ввiйшли також Швейцарiя, яка, як i рiк тому, зайняла 2-е мiiе, Швецiя (5-е мiiе в 2001 р.), Сiнгапур (в 2001 р. 3-СФ мiiе), Нiдерланди (4-е мiiе в 2001 р.). Великобританiя зайняла в рейтингу 9-у позицiю, за нею йдуть Фiнляндiя, США i Францiя. ЧехiСЧ належить 15-е мiiе, Нiмеччини - 17-е, Польщi 32-е, ЯпонiСЧ - 35-е, Китай виявився на 51-й позицiСЧ. УкраСЧна зайняла 42-е мiiе в рейтингу, зберiгши його з 2001 р., а Росiя з 40-го мiiя перейшла на 45-е. Замикають список глобалiзованих краСЧн Бразилiя, РЖндонезiя, Колумбiя, Перу i РЖран.
У ходi дослiдження зясувалося, що багатi держави глобалiзованi в бiльшiй мiрi, нiж бiднi, проте при цьому малi розвиненi економiчнi системи бiльшою мiрою орiСФнтованi на всесвiтню iнтеграцiю, нiж великi.
Глобалiзацiя - обСФктивне явище, не залежне вiд волi окремих людей. Процеси глобалiзацiСЧ в даний час поглиблюються i розповсюджуються все з бiльшою швидкiстю.
Сучасний СЧх розвиток маСФ певнi обСФктивнi передумови. Жодна краСЧна, жодна економiка, жодне суспiльство не може залишатися в сторонi вiд цих процесiв. Вони повязанi з особливостями затвердження постiндустрiальних технологiй виробництва, поглибленням мiжнародного розподiлу працi, iнтернацiоналiзацiСФю в сучасних умовах основних видiв виробничоСЧ дiяльностi, кардинальними змiнами в iнформацiйнiй сферi, посиленням взаСФмозалежностi краСЧн, соцiалiзацiСФю економiчних процесiв, демократизацiСФю полiтичних iнститутiв, iнтернацiоналiзацiСФю суспiльного життя, зближенням духовних цiнностей, якi вiдстоюСФ людство.
Як вiдомо, iсторiя людськоСЧ цивiлiзацiСЧ позначена всесвiтнiстю розвитку i на поп