Врахування особливостей психiчного, фiзичного i соцiального розвитку дитини у дошкiльному вiцi пiд час органiзацiСЧ педагогiчного середовища у системi "Дитина-група однолiткiв"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
точках розширений навчальний план, з використанням реальних занять, торкаСФться iнтересiв кожноСЧ дитини, СЧСЧ розумiння, пiдготовки та оточення, i вiдповiдаСФ здiбностям кожноСЧ дитини. Таким чином, кожен куточок стаСФ лабораторiСФю для iнiцiативи, творчостi та уяви дiтей.
Куточки дiяльностi визначають облаштування й планування класноСЧ кiмнати, однак види дiяльностi не обмежуються окремими куточками. Наприклад, ляльки можна робити в куточку мистецькоСЧ дiяльностi, але використовувати в куточку iгор з кубиками, де дiти побудували мистецький театр, або в куточку театральних iгор, де дiти вирiшили використати стiл замiсть iени. Можливiсть гнучкого використання матерiалiв забезпечуСФ визначення змiсту програми у вiдповiдностi з iнтересами дiтей.
Розпорядок дня даСФ дiтям час i можливiсть обирати, якi центри СЧх цiкавлять. Спочатку дiти, якi не мали можливостi бачити одразу таку кiлькiсть обладнання, можуть швидко переходити вiд одного куточка до iншого. Однак з часом вони зосереджуватимуться на тих завданнях, якi СЧм цiкавi в обраних ними куточках. РЖгри повиннi бути самокерованими; тому дiти повиннi мати можливiсть переходити вiд одного куточка до iншого за своСЧм власним темпом.
Матерiали, що СФ в куточках, стимулюють i покликають дiтей до використання всiх СЧхнiх розумових зусиль. Шляхом експериментування, дослiджень та вiдкриттiв, дiти випробовують своСЧ iдеСЧ та накопичують iнформацiю своСЧми iндивiдуальними способами. Саме таким чином дiти розвивають навички вiднайдення й розвязання проблем, критичного мислення, вибору та розвитку понять.
Пiком дiяльностi в куточках СФ момент, коли дiти починають спонтанно взаСФмодiяти зi своСЧми ровесниками. Коли вони спiлкуються один з одним та з дорослими, вони розвивають своСЧ соцiальнi навички. Пiд час гри дiти також розвивають свою слабку i сильну моторику та координацiю своСЧх очей i рук.
Вихователь граСФ роль пiдсилювача. Вiн готовий розширити та розвинути гру, знаючи, коли поставити питання, яке вимагаСФ розгорнутоСЧ вiдповiдi, що стимулюватиме мислення. Вiн знаСФ, коли подати вiдповiдну iнформацiю, коли виправити неправильне уявлення, коли дати новi матерiали, i, якщо це можливо, коли органiзувати новi вправи, як, наприклад, короткi екскурсiСЧ, що додатково стимулюватимуть iнтерес та навчання дiтей.
Щоденний розклад, повинен бути спрямований на безпеку й прогнозованiсть. Матерiали повиннi вiдповiдати потребам розвитку i допитливостi. Вихователi повиннi спостерiгати, як дiти взаСФмодiють з ровесниками i з матерiалами, щоб визначити СЧх сильнi сторони i СЧхнi потреби. Правила допомагають дiтям засвоСЧти, що турбота про кожного СФ невiдСФмною частиною дитячого закладу.
Таке активне навчальне середовище даСФ можливiсть дiтям набути соцiальнi вмiння, що будуть СЧм потрiбнi як майбутнiм громадянам нового суспiльства, бо саме спiлкуючись i вирiшуючи проблеми, конфлiкти, роблячи проекти в малих групах, дiти здобувають цi важливi вмiння.
Дiти навчаються один в одного, куточки дiяльностi та робота в малих групах дають СЧм можливiсть для природноСЧ спiвпрацi, це даСФ СЧм можливiсть вирiшувати проблеми, приймати рiшення, практикуватись в самовираженнi, вивчати вiдмiнностi, ставати самостiйнiшими та вчитися у своСЧх ровесникiв.
Французький педагог Жан Пiаже наголошував на необхiдностi працi та спiлкуваннi дiтей в малих групах. Також у своСЧй книзi Вчимо дiтей пiклуванню Рут Чарни писала: У сьогоднiшньому свiтi особливо необхiдно, щоб ми вийшли за межi своСФСЧ особистостi та урокiв самоконтролю. Нам необхiдно знайти звязки з iншими i почуватися членами багатьох груп - своСЧх близьких, спiльноти та свого свiту. Нам необхiдно навчити дiтей вiддавати та отримувати пiклування.
Чарни пише, що педагоги створюють спiльноти на основi очiкування того, що дiти, спiлкуючись в групi ровесникiв, будуть:
Знати iмена - дiти вивчають та вживають iмена один одного i дiзнаються про iнтереси та почуття iнших.
Дотримуватись черговостi - дiти вчаться тому як дотримуватись черговостi. Коли вони стають дорослiшими, дотримання черговостi часто вiдбуваСФться без додаткових аргументувань або вiдмов вiд дiй.
Дiлитися - дiти вчаться дiлитись власним часом iз вчителем, мiiем у пiсочницi, СЧжею, олiвцями i т. д.
Давати мiiе в своСФму колi - дiти вчаться приймати тих, хто прийшов пiзнiше, i сидiти разом iз тими дiтьми, якi не СФ СЧх найближчими друзями.
Дiяти спiльно - дiти вчаться як конструктивно приСФднуватись до малих груп.
Запрошувати iнших приСФднуватись - дiти вчаться як запрошувати iнших приСФднуватись до СЧх дiяльностi.
Бути дружнiми - дiти вчаться тому, як сприймати увагу стороннiх людей i виражати iнтерес до iнших.
Спiвробiтничати - дiти спiвпрацюють у рiзних роботах, спiльному вирiшеннi проблем та iграх в командi чи групою.
Вирiшувати конфлiкти - дiти вчаться тому, що обговорюючи проблеми i дiлячись почуттями та точками зору, можна вирiшити конфлiкт.
У групi повинна панувати повага один до одного - i серед учителiв, i серед дiтей. Повага СФ суттСФвою складовою здорового колективу класу. Вихователi моделюють тип розумiння, поваги та пiклування, що маСФ бути вироблений у дiтей. Якiсть поваги, яку виявляють дiти, СФ ключовим фактором у розвитку СЧх самоповаги. Самоповага створюСФ надiйну основу для задовiльних стосункiв з iншими дiтьми.
Коли педагогiчний колектив виявляСФ повагу до кожноСЧ дитини, дiти вчаться тому, як сприймати усiх дiтей, - дитину, яка повiльно бiг