Врахування особливостей психiчного, фiзичного i соцiального розвитку дитини у дошкiльному вiцi пiд час органiзацiСЧ педагогiчного середовища у системi "Дитина-група однолiткiв"
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?пати активним субСФктом життСФдiяльностi та вмiти проявляти своСФ Я у рiзних сферах життя. Це значно складнiше й багатограннiше, нiж окремо формувати систему знань.
Отже, головна мета дошкiльноСЧ освiти на сучасному етапi - розвиток дитини як особистостi, що передбачаСФ турботу про СЧСЧ здоров'я, духовне й соцiальне благополуччя тощо.
Турбота про фiзичне здоров'я дитини завжди була й лишаСФться одним iз головних завдань педагогiчноСЧ роботи. Сьогоднi переважна бiльшiсть дошкiльнят потерпаСФ через дефiцит руху, недостатню загартованiсть, низьку витривалiсть. Тож у Програмi головну увагу придiлено збереженню та розвитку здорового способу життя дошкiльникiв, створенню умов, якi запобiгають дiСЧ шкiдливих чинникiв. Оскiльки фiзичне здоров'я нерозривно пов'язане з психiчним, фiзичним i соцiальним розвитком, його збереження та змiцнення можливе лише за умови поСФднання медичних засобiв, оптимальноСЧ системи педагогiчних впливiв, координацiСЧ дiй медичного персоналу, вихователiв, батькiв, психологiчноСЧ служби. Так, позитивним зрушенням СФ об'СФднання зусиль батькiв та педагогiв щодо органiзацiСЧ таких форм роботи, як батькiвський всеобуч, школа молодоСЧ родини, свiдоме батькiвство тощо.
Також програмою передбачено формування шкiльноСЧ зрiлостi:
а)розумовоСЧ зрiлостi, показником якоСЧ СФ диференцiйоване сприймання, довiльна увага, елементарнi форми аналiтичного мислення; знання про природу, культуру, людей, самого себе; здатнiсть висловлювати елементарнi судження, обТСрунтовувати своСЧ думки;
б)соцiальноСЧ зрiлостi, пов'язаноСЧ з умiнням спiлкуватися з дорослими та однолiтками, iнiцiювати контакти, налагоджувати спiльну взаСФмодiю, домовлятися, узгоджувати своСЧ дiСЧ з партнерами, допомагати iншим людям, мобiлiзовуватися на долання труднощiв, виявляти вiдповiдальнiсть, виробляти самооцiннi судження, поважати себе та iнших;
в) емоцiйноСЧ зрiлостi, яка виявляСФться в певнiй емоцiйнiй стабiльностi дитини, СЧСЧ здатностi адекватно реагувати на ситуацiСЧ та подiСЧ, орiСФнтуватися в настроях та станах людей, що навколо, брати СЧх до уваги, контролювати та регулювати свою емоцiйну поведiнку, утримуватися вiд iмпульсивних проявiв.
Вiдсутнiсть жорсткоСЧ регламентацiСЧ життСФдiяльностi дошкiльникiв, притаманноСЧ традицiйнiй системi органiзацiСЧ педпроцесу, даСФ можливiсть кожному педагоговi творчо пiдходити до реалiзацiСЧ завдань Програми, створювати атмосферу доброзичливостi, спiвпрацi, толерантностi, творчостi й вiльного вибору дiтьми видiв дiяльностi, проявiв ними пiзнавальноСЧ, руховоСЧ, пошуковоСЧ, мовленнСФвоСЧ та iншоСЧ активностi в природному середовищi.
Особливо важливими завданнями СФ перебудова ставлення педагогiв до дiтей, органiзацiя спiлкування з вихованцями на принципах партнерства, поваги до них, вiри в досягнення дiтей.
2.ПРЖДХОДИ ДО ОСВРЖТИ В РАННЬОМУ ДИТИНСТВРЖ
До недавнього часу в освiтi iснував лише бiхевiоральний пiдхiд: вiн полягаСФ в тому, що поняття не мають вихiдноСЧ точки в самiй дитинi, вони повиннi бути привнесенi дитинi та поглинутi нею. Бiхевiоральний пiдхiд ставить в центрi учителя й основуСФться на явному викладаннi для заповнення дитини iнформацiСФю. Ця iнформацiя зазвичай ретельно аналiзуСФться, розбиваСФться на окремi завдання й подаСФться послiдовно дитинi. Учитель розглядаСФться як вливач iнформацiСЧ; це його робота - вкласти цю масу знань у дитину. ПередбачаСФться, що дитина освоСЧться з завданнями шляхом практичних знань i тренувань, перш нiж перейде до наступного етапу. Правильна вiдповiдь часом пiдкрiплюСФться винагородою. Бiхевiоральний пiдхiд вимагаСФ, щоб учитель ретельно ознайомився з iнформацiСФю, якою володiСФ дитина, i перед переходом до нового ступеня маСФ вiдбутися переоцiнка знань, способом ряду послiдовних анкет i перевiрок.
На противагу до цiСФСЧ програми iснуСФ особистiсно-орiСФнтована програма, зокрема розвитковий пiдхiд, на якому, останнiм часом, бiльшiсть дошкiльних закладiв свiту роблять акцент.
Розвиткова перспектива створюСФ основу для розумiння й поваги до росту дитини. Вона мiстить в собi iдеСЧ, що малi дiти:
РД активними учнями, що постiйно засвоюють нову iнформацiю про навколишнiй свiт через iгри.
Проходять через передбачуванi етапи розвитку.
Залежать вiд iнших у своСФму емоцiйному та пiзнавальному розвитку через взаСФмодiСЧ.
РД унiкальними iндивiдуальностями, що ростуть i розвиваються з рiзною швидкiстю.
3.ТРИ ОСНОВНРЖ ПРИЦИПИ ПРОГРАМИ Я У СВРЖТРЖ
Програма включаСФ в себе три основнi принципи раннього дитинства: конструктивiзм, практичнi заняття, що стимулюють розвиток, i прогресивна освiта.
Конструктивiзм
Конструктивiсти вважають, що навчання вiдбуваСФться тодi, коли дiти починають розумiти сенс свiту навколо них. Навчання стаСФ принципом взаСФмодiСЧ, який охоплюСФ дитину, дорослих, iнших дiтей та оточення. Дiти складають чи будують своСФ власне розумiння свiту. Вони починають розумiти те, що вiдбуваСФться навколо них, синтезуючи новий досвiд з тим, що вони зрозумiли ранiше.
Наведений нижче приклад iлюструСФ конструктивiстське навчання. Мала дитина, в якоСЧ в сiмСЧ СФ собака, СЧде з батьками за мiсто. Вони проСЧздять повз корову в полi. Хлопчик показуСФ на неСЧ i каже: собака. Батьки вiдповiдають йому, що це не собака, а корова i що корова вiдрiзняСФться вiд собаки. Нова iнформацiя буде перероблена вiдповiдно до того, що йому вже було вiдомо i утворяться новi ментальнi звязки. Хоча дiти повиннi самi будувати вл