Вплив елементарних еволюцiйних факторiв на генофонди людських популяцiй
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
ють вже своСЧх власних дiтей або готуються до цього. 98% дiтей у свiтi народжуСФться в бiдних краСЧнах.
До середини нинiшнього столiття збережеться i буде зростати чисельне переважання Сходу над Заходом, Пiвдня над Пiвнiччю при зворотному спiввiдношеннi в економiчнiй силi. Тут закладено корiнь головноСЧ мiжцивiлiзацiйноСЧ суперечностi XXI столiття. [1]
У краСЧнах, що розвиваються, простежуСФться зниження народжуваностi, але все ж таки зростання чисельностi СЧх населення достатньо високе i не може не турбувати суспiльство. Це зростання спостерiгатиметься ще тривалий час навiть при зниженнi швидкостi зростання аж до нульового значення. Це явище називають iнерцiСФю зростання чисельностi i повязане воно з наявнiстю великоСЧ кiлькостi молодих людей, якi не досягли дiтородного вiку. Тому якщо б навiть швидкiсть зростання досягла нульового значення без будь-якоСЧ затримки, то i в цьому випадку краСЧни, що розвиваються, однаково були б приреченi на збiльшення загальноСЧ чисельностi населення вдвоСФ i тiльки пiсля цього може настати стабiлiзацiя.
Зростання народонаселення - не тiльки соцiальна, але i глобальна екологiчна проблема. Демографiчнi вибухи загрожують тотальним забрудненням навколишнього середовища i виснаженням природних ресурсiв у планетарному масштабi.
Демографiчний вибух призвiв до злиднiв мiльярдiв людей, якi вимушенi вести щоденну боротьбу за виживання. Лише незначна кiлькiсть населення Землi живе благополучно, i як зазначають експерти, менше 20% землян споживають бiльше 80% усiх ресурсiв - вiд продовольства до бензину.
Необхiдно вiдзначити далекогляднiсть прогнозiв демографа Ф. Ноутстайна, який розробив сучасну теорiю демографiчних змiн, що повязала в одне цiле зростання населення, економiчний розвиток i соцiальний прогрес. Коротко викладемо концепцiю демографiчного переходу, яка подiляСФ всi суспiльства на три типи (КазначеСФв, 2002):
- суспiльство першого типу, що знаходиться на першому етапi демографiчного розвитку i характеризуСФться високими показниками народжуваностi i смертностi та практично вiдсутнiстю зростання населення;
- суспiльство другого типу (при подальшому розвитку суспiльства) характеризуСФться стабiльними високими показниками народжуваностi поряд зi значним зниженням показникiв смертностi, що приводить до швидкого зростання чисельностi населення;
- суспiльство третього типу характеризуСФться значно бiльш низькими показниками народжуваностi i смертностi, i складаСФться воно тодi, коли досягнутi соцiально-економiчнi i медичнi успiхи приводять до небажання мати декiлькох дiтей.
Як виявилося, деякi краСЧни, що розвиваються, потрапили в своСФрiдну демографiчну пастку саме на другому етапi свого розвитку через те, що виявилися неспроможними досягнути соцiально-економiчних успiхiв, що приводять до зниження i смертностi, i народжуваностi.
Рiзнi темпи зростання населення для одних краСЧн створюють умови для пiдвищення добробуту, а для iнших - для подальшого економiчного i екологiчного занепаду.
В УкраСЧнi i РосiСЧ внаслiдок глобальноСЧ економiчноСЧ кризи вiдзначаСФться наростання демографiчноСЧ кризи, цiною чого СФ знищення головного життСФвого ресурсу - власного народонаселення, людського капiталу.
Як показали останнi дослiдження, найважливiшим фактором благополуччя людських популяцiй СФ якiсть життя. Якiсть життя - це вiдповiднiсть мiж умовами життя та людськими потребами i можливостями. Як компас соцiального благополуччя, якiсть життя показуСФ мiру комфортностi навколишнього свiту, наскiльки людина вiдчуваСФ себе в ньому повноцiнною, щасливою. Якiсть життя виражаСФться такими показниками (за Гундаровим, 2003):
- тривалiстю життя (оцiнюСФться через повiкову смертнiсть);
- вiдтворенням роду (оцiнюСФться за вiдношенням мiж народжуванiстю i смертнiстю);
- задоволенням життям (крайнiй ступiнь незадоволеностi - самогубство);
- духовним благополуччям (оцiнюСФться за дотриманням моральних заповiдей). [1]
Розрахунки показали, що задоволенiсть життям залежить вiд економiчних умов на 40% i на 60% - вiд психологiчних факторiв. Тому пiдвищення рiвня життя (умови iснування людини: харчування, забезпеченiсть житлом, освiта, полiтичнi права та iн.) не обовязково супроводжуСФться пiдвищенням якостi життя. Якiсть може навiть знизитися, якщо зростання добробуту призводить до деформацiСЧ свiдомостi, якщо запити набувають спотворених форм або зростають випереджальними темпами.
РЖсторичний досвiд показав, що саме якiсть життя, а не його рiвень, СФ тiСФю вибухонебезпечною сумiшшю, яка може стати субстратом соцiальних революцiй. РЖгнорування цього фактора спричинило падiння СРСР навiть на фонi зростання матерiального благополуччя населення.
У свiтi активно використовуються рiзнi iндикатори рiвня i якостi життя. Один iз таких показникiв - iндекс людського розвитку (РЖЛР), введений експертами ООН у 1990 роки, а потiм модифiкований рядом дослiдникiв. РЖЛР розраховуСФться як геометричне середньозважене декiлькох субiндексiв, включаючи подушний валовий внутрiшнiй продукт, середню тривалiсть майбутнього життя при народженнi, рiвень освiти дорослого населення i ступiнь розповсюдження iнформацiйно-комунiкацiйних засобiв, спiввiднесених з показниками найбiльш розвиненоСЧ краСЧни свiту (СРЖЛА) на кiнець перiоду, що вивчаСФться.
Розглянутi iндекси характеризують розвиток людських можливостей i здiбностей i СФ найбiльш достовiрним