Вплив елементарних еволюцiйних факторiв на генофонди людських популяцiй
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
и сучасними i iнтегральними показниками. Концепцiю, на базi якоСЧ був розроблений РЖЛР, можна подати так:
-розвиток людини, обумовлений широтою людського вибору i досягнутим рiвнем добробуту;
- добробут розцiнюСФться за можливiстю людей вести таке життя, яке вони вважають достойним;
- людський розвиток залежить вiд задоволення трьох потреб у довгому i здоровому життi, знаннях, матерiальному добробутi;
- прибуток розглядаСФться як засiб, що розширюСФ i збiльшуСФ кiлькiсть варiантiв для досягнення вибраноСЧ мети;
- для забезпечення достойного життя не потрiбний нескiнченно високий прибуток, позитивний вплив останнього на людський розвиток слабшаСФ в мiру його зростання. [1]
РЖндекс людського розвитку дозволяСФ ранжувати краСЧни на основi порiвняння фактичноСЧ ситуацiСЧ з найкращими i найгiршими показниками. Наводимо данi ООН (Доповiдь про розвиток людини за 2000 рiк) про розподiл деяких краСЧн з урахуванням цього iндексу [Додаток Б].
Як бачимо з таблицi, краСЧни iз значенням РЖЛР, що дорiвнюСФ чи бiльший 0,800, належать до краСЧн з високим рiвнем розвитку людського потенцiалу. До групи краСЧн з середнiм розвитком належать тi, де РЖЛР знаходиться в межах вiд 0,500 до 0, 799. Групи з низьким рiвнем розвитку людського потенцiалу складають держави з величиною менше 0,500. 3 рiвнем i якiстю життя повязана середня тривалiсть життя. Наприклад, у ЯпонiСЧ вона становить 81,3 роки, у ШвецiСЧ -79,9, в Канадi - 79,2, в РЖспанiСЧ - 79,1, в ШвейцарiСЧ i АвстралiСЧ -79,0, в РЖзраСЧлi - 78,9, в НорвегiСЧ i ФранцiСЧ - 78,7, в РЖталiСЧ - 78,6, у ВеликобританiСЧ - 77,9, в США - 76,9 роки.
Для регулювання якостi життя можуть бути задiянi три основних способи:
1) надати людям те, чого вони потребують;
2) знизити СЧх претензiСЧ;
3) змiстити прiоритети в бiк бiльш досяжних цiлей.
Другий i третiй важелi мають неекономiчну природу. РЗх роль особливо зростаСФ в умовах соцiально-економiчноСЧ кризи. Якщо суспiльство зумiСФ переосмислити ситуацiю, знизити вимоги або змiнити прiоритети, то навiть погiршення умов життя може супроводжуватися полiпшенням його якостi. Дослiдження констатують, що головнi причини надсмертностi населення i зниження народжуваностi СФ не тiльки медичними факторами. Економiчнi причини виннi в погiршеннi здоровя тiльки на 20%. Головнi причини депопуляцiСЧ прихованi в духовнiй сферi: депресiя i втрата сенсу життя, озлобленiсть через несправедливi реформи i безнаказанiсть зла, моральна деградацiя вiд всевладдя грошей, культу насилля i розпусти. Вiдсутнiсть замiщуваноСЧ iдеологiСЧ викликаСФ погiршення якостi життя, що супроводжуСФться зростанням смертностi, порушенням репродуктивноСЧ здатностi жiнок i чоловiкiв, зростанням наркоманiСЧ, алкоголiзму, злочинностi [Додаток В].
З медичного погляду зростання духовного неблагополуччя супроводжуСФться зниженням iнтенсивностi обмiну речовин у тканинах органiзму, зменшенням припливу кровi до органiв, збiльшенням периферiйного судинного опору, зростанням тонiчного напруження артерiй, виникненням iмунодефiцитних станiв через пригнiчення iмунноСЧ системи. Зазначенi процеси, якi виникли через психосоматичнi механiзми, СФ матерiальним субстратом для зниження резерву здоровя i збiльшення ризику смертностi.
Рiзке погiршення здоровя i надсмертнiсть з приводу духовного неблагополуччя в суспiльствi мають певнi властивостi:
1) велику швидкiсть поширення по значнiй територiСЧ, у результатi чого смертнiсть збiльшилася за короткий час на бiльшiй частинi колишнього СРСР;
2) несприйнятливiсть до нього дiтей i найбiльше зростання в молодому i середньому вiцi;
3) переважне ураження осiб чоловiчоСЧ статi;
4) синхроннiсть дiСЧ на територiях, вiддалених одна вiд одноСЧ на тисячi кiлометрiв (краСЧни СНД, держави БалтiСЧ i СхiдноСЧ РДвропи);
5) можливiсть швидкоСЧ змiни вектора на протилежний;
6) неспецифiчний характер вiдносно широкого кола iнфекцiйних i неiнфекцiйних захворювань.
Описанi риси СФ типовими для епiдемiчного процесу. Його поширення повязане з нематерiальними факторами: iнформацiйнi впливи, моральна атмосфера, емоцiйний стан суспiльства. Значна роль належить iнформацiСЧ, яка поширюСФться засобами масовоСЧ iнформацiСЧ на будь-якi вiдстанi i заражуСФ велику кiлькiсть людей, якi потiм стають ретрансляторами, формуючи лавиноподiбний потiк психосоматичних ушкоджень.
Найближчим десятилiттям основною причиною смертностi у свiтовому масштабi може стати СНРЖД. Кiлькiсть ВРЖЛ-iнфiкованих вже досягла 50 млн чоловiк, а померлих вiд СНРЖДу в 1999 роцi перевищила 16 млн, що вже порiвнюСФться з рiчним приростом населення. Екстраполяцiя сьогоднiшньоСЧ динамiки цього захворювання приводить до висновку, що прирiст чисельностi може стати негативним вже через 20-30 рокiв. У принципi ця обставина може i не вiдмiнити довгострокових прогнозiв, бо рано чи пiзно ефективний засiб проти СНРЖДу буде знайдено.
За даними ООН, на кiнець 1999 р. у свiтi було зареСФстровано 31 млн ВРЖЛ-носiСЧв [Додаток Г], з них бiльше 23 млн припадаСФ на Африку [Додаток ТР].
Щоденно вiрусом уражуСФться 16 тис. чоловiк, 90% iз них - жителi краСЧн, що розвиваються. Приблизно кожний десятий - дитина молодша 15 рокiв. РЖншi - дорослi, з них понад 40% жiнки, половина яких - у вiцi вiд 15 до 24 рокiв.
На кiнець XX ст. прогнозуСФться понад 42 млн ВРЖЛ-носiСЧв. З 1981 р., з моменту початку епiдемiСЧ, вiд СНРЖДу померло 11,7 млн чоловiк, лише протягом 2002 року епiдемiя призвела до загибелi бiльше 3 млн чол.
Станом на 01.03.2004 року в УкраСЧнi офiцiйно зареСФстровано 64 700 iнфiкованих ВРЖЛ. За даними ВООЗ, в УкраСЧнi вв