Вплив елементарних еволюцiйних факторiв на генофонди людських популяцiй
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
?опогенними факторами (факторами, створеними самою людиною).
Завдяки розвитку техносфери природнi фактори впливають на стан популяцiСЧ людини незначною мiрою. Найбiльший вплив на популяцiю людини в наш час чинить антропосфера (техно- i соцiосфера), яка СФ i передавачем впливiв природних факторiв. Сiмейна структура - це стан шлюбностi населення популяцiСЧ. Сiмя - система бiологiчного i духовного вiдтворення людини, яка являСФ собою союз двох або бiльше людей рiзноСЧ статi i СЧх потомство. Система вiдтворення людини - це сукупнiсть генетичних та iсторичних факторiв, якi забезпечують безперервнiсть iснування людського виду в часi шляхом змiни поколiнь.
Соцiальнi функцiСЧ сiмСЧ вiдображають характер суспiльних потреб в СЧСЧ життСФдiяльностi як соцiального iнституту, а також iндивiдуальнi потреби членiв сiмейноСЧ групи, якi повязанi спiльнiстю благ, взаСФмною моральною вiдповiдальнiстю i взаСФмодопомогою.
Сiмя завжди залишаСФться основою будь-якого суспiльства, i вiд неСЧ значною мiрою залежить, яким воно буде. Тому одним iз найважливiших завдань держави СФ турбота про кожну сiмю.
Сiмейне благополуччя перебуваСФ в прямiй залежностi вiд демографiчноСЧ полiтики, яка проводиться в державi.
Бiльшiсть сiмей у свiтi моногамнi, у деяких краСЧнах допускаються полiгамнi шлюби.
В РДвропi найбiльший рiвень шлюбностi в БолгарiСЧ: чоловiкiв - 750 на 1000 у вiцi 15 рокiв i старше, жiнок - 737; найнижчий - в РЖрландiСЧ (понад 500).
Демографiчне благополуччя може забезпечити тiльки молода сiмя, оскiльки три чвертi дiтей народжуються у матерiв вiком до ЗО рокiв. Тому молодi сiмСЧ потребують найбiльшоСЧ допомоги i пiдтримки. Але нинiшня статистика свiдчить, що саме молода сiмя найбiльш конфлiктна i найменш стiйка. Третя частина зареСФстрованих шлюбiв розпадаСФться, а у великих мiстах спостерiгаСФться одне розлучення на два шлюби. Багато матерiв вiдмовляються вiд дiтей ще в пологових будинках, велика кiлькiсть дiтей залишаються без одного з батькiв - напiвсиротами.
До факторiв розлучень належать мiграцiйна полiтика, жорстке адмiнiстративне регулювання мiграцiСЧ за допомогою паспортного режиму. Негативно позначаСФться на положеннi молодоСЧ сiмСЧ емансипацiя жiнки, безплiддя одного з партнерiв, фiктивнi шлюби, а звiдси розлучення, дiти-напiвсироти. Руйнують сiмю також пияцтво i алкоголiзм, вживання наркотичних речовин.
- Демографiчнi процеси в популяцiях людини
Показниками демографiчних процесiв у людських популяцiях СФ народжуванiсть, смертнiсть, змiна чисельностi i складу населення за вiком, статтю i шлюбним станом. Змiна поколiнь вiдбуваСФтъея внаслiдок народження i смертi людей. Однак у демографiСЧ i соцiальнiй гiгiСФнi цi подiСЧ розглядаються не яв окремi випадки народження i смертi, а як послiдовнiсть таких подiй у життi поколiння (тобто сукупностi людей, що народилися в тому чи iншому роцi), що визначаСФ демографiчнi процеси. Цi процесв в СЧхнiй СФдностi складають двостороннiй процес розмноження i смертi людей, який називаСФться природнiм рухом, чи вiдтворенням населення. Кiлькiсть дiтей у поколiннi залежить вiд того, яку частину життя люди з даного поколiння проживають у шлюбi. Тому укладення шлюбiв i СЧх припинення (процеси шлюбностi, розлучення, овдовiння) звичайно також вiдносять до демографiчних процесiв.
Спiввiдношення чисельностей людей двох статей при народженнi в кожному поколiннi вiдносно стiйке (звичайно на 100 дiвчаток народжуСФться 105-106 хлопчикiв), але змiнюСФться впродовж життя поколiння пiд впливом рiзницi у життСФздатностi мiж статями, а також зовнiшнiх причин (наприклад, миграцiСЧ тощо). Серед населення в кожний момент СФ люди будь-якого вiку - дiти, дорослi, лiтнi i старi, воно маСФ властивий даному моменту вiково-статевий склад, вiд якого багато в чому залежить кiлькiсть народжень i смертей, оскiльки чоловiки i жiнки можуть вступати в шлюб i давати потомство у певному вiцi, а рiвнi смертностi розрiзняються за вiком i статтю.
Народження i смерть - бiологiчнi явища. Але населення не СФ простою сумою людей, що його складають, а демографiчнi процеси - не просте повторення бiологiчних актiв народження i смертi. На вiдмiну вiд бiологiчних угрупувань, чисельнiсть i склад яких регулюються боротьбою за iснування i рiзними формами пристосування до навколишнього серодовища, люди у своСЧй життСФдiяльностi обСФднанi соцiальними вiдносинами, що виникають у процесiвиробництва матерiальних i духовних благ, у тому числi i демографiчними вiдносинами, що стосуються виробництва самих людей. Населенню як угрупуванню вищого типу властива наявнiсть певного суспiльного ладу, i тому демографiчнi процеси СФ процесами соцiальними.
Закономiрностi розмноження людей перебувають пiд впливом соцiально-економiчних вiдносин, i iнтенсивнiсть демографiчних процесiв прямо чи опосередковано визначаСФться соцiально-економiчними умовами. На кожному етапi розвитку суспiльства iснують соцiальнi норми, що визначають час вступу в шлюб, уявлення про бажану чи iдеальну кiлькiсть дiтей, ставлення до життя i здоровя свого i оточуючих. Будучи вiдображенням у свiдомостi людей умов СЧхнього життя, цi норми визнчають i демографiчну поведiнку.
Як правило, народжуСФться людей бiльше, нiж помираСФ, i загальна чисельнiсть населення бiльшостi краСЧн i Землi в цiлому зростаСФ. Швидкiсть цього збiльшення не залишаСФться, однак, постiйною величиною. Демографiчнi процеси вiдбуваються по-рiзному в рiзнi iсторичнi епохи й у рiзних краСЧнах. Протягом столiть для людства були характернi висока нерегульована народж?/p>