Вплив елементарних еволюцiйних факторiв на генофонди людських популяцiй
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
?джуваностi даного року для кожного вiку. Вiк показуСФ, скiльки в середньому дiтей народила б одна жiнка з поколiння, що досягло 15 рокiв, якби впродовж усього СЧСЧ життя частота дiтородiння в кожному вiцi залишалася такою ж, як у даному роцi. Для смертностi аналогiчний показник - середня тривалiсть майбутнього життя (чи, точнiше, очiкувана тривалiсть життя) - кiлькiсть рокiв, якi прожила б середньому одна людина, що народилася в даному роцi (або досягла певного вiку), якби впродовж СЧСЧ життя рiвень смертностi в кожному вiцi залишався таким, як зараз.
Як зведену характеристику вiдтворення населення використовують так званий чистий коефiцiент вiдтворення жiночого населення (сума добуткiв вiкових показникiв народжуваностi на вiдповiднi вiковi показники смертностi жiнок, помножена на частку дiвчаток серед немовлат). Вiн являСФ собою показник замiщення материнського поколiння дочiрнiм за умови збереження сучасних рiвнiв демографiних процесiв.
Але частiше застосовуються не цi точнi, а бiльш грубi показаники демографiчних процесiв - загальнi коефiцiенти народжуваностi i смерностi, якi являють собою вiдношення кiлькостi народжених i, вiдповiдно, померлих за рiк до середньорiчноСЧ чисельностi населення й обчислюються в розрахунку ва 1000 всього населення. Рiзниця коефiцiСФнтiв народжуваностi складаСФ коефiцiент природного приросту населення. Цi показники, однак, багато в чому залежать вiд вiкового складу населення, i СЧх змiни не завжди достовiрно показують дiйсний хiд демографiчних процесiв.
В екологiчних, соцiально-гiгiСФнiчних i демографiчних дослiдженнях особливе значення маСФ вивчення дитячоСЧ смертностi у вiцi до 1 року, яка iстотно перевищуСФ смертнiсть дiтей iншого вiку i дорослих. Дитяча смертнiсть СФ вищою на перших днях, тижнях i в першому мiсяцi життя, тому СЧСЧ показник для даного року залежить вiд змiни кiлькостi народжених. Його обчислюють звичайно на 1000 новонароджених.
У демографiчному аналiзi для кожного демографiчного процесу застосовуСФться ряд iнших, бiльш точних i детальних показникiв.
Знання демографiчних процесiв важливе для вивчення стану здоровя населення i захворюваностi, для органiзацiСЧ охорони здоровя. Показники смертностi поряд з даними про захворюванiсть i фiзичний розвиток людей СФ важливою характеристикою стану здоровя населення й ефективностi заходiв щодо його охорони. Порiвняльний аналiз демографiчних процесiв у групах населення, що розрiзняються за соцiально-демографiчними ознаками - вiковими, професiйними та iншими, а також за природно-клiматичними i культурно-побутовими умовами, дозволяСФ виявити вплив тих чи iнших факторiв на частоту поширення захворювань. Знання особливостей утворення, зростання i роздiлення сiмей необхiдне для вивчення впливу, який чинять умови життя на стан здоровя людей. Кiлькiсть дiтей у сiмСЧ, час СЧх появи, iнтервали мiж народженнями мають велике значення для вивчення дiтородноСЧ функцiСЧ жiнок. При тому для екологiчних, соцiально-гiгiСФнiчних дослiджень та органiзацiСЧ охорони здоровя важливi не тiльки результати, але й методи вивчення демографiчних процесiв.
Вивчення демографiчних процесiв вiдiграСФ важливу роль у плануваннi охорони здоровя. Виявлення тенденцiй народжуваностi i смертностi, передбачення СЧх майбутнiх змiн, а також змiн у статево-вiковому складi населення пiд впливом цих процесiв необхiднi для планування мережi лiкувально-профiлактичних закладiв, пiдготовки кадрiв медичних працiвникiв, оцiнки ефективностi заходiв екологiчного та санiтарно-профiлактичного характеру, планування профiлактичних заходiв, диспессеризацiСЧ населення. Оцiнка кiлькостi народжень у майбутньому i можливих змiн шлюбного i сiмейного складу населення маСФ важливе значення для планування мережi i дiяльностi пологових закладiв, дитячях садкiв. Широке застосування в плануваннi роботи з охорони здоровя населення маСФ демографiчний прогноз - при визначеннi як iмовiрких контингентiв хворих, так i потреби в медичних кадрах.
Значення дослiдження тенденцiй демографiчних процесiв i СЧх факторiв особливо важливе у звязку з реалiзацiею широкого комплексу заходiв демографiчноСЧ полiтики.
3. ЕЛЕМЕНТАРНРЖ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ГЕНОФОНД ЛЮДИНИ ТА ГЕНЕТИЧНЕ РРЖЗНОМАНРЖТТЯ ПОПУЛЯЦРЖЙ ЛЮДИНИ
3.1. Вплив елементарних еволюцiйних факторiв на генофонд людських популяцiй
Людське суспiльство тривалий час розвивалося як сукупнiсть iзольованих виробничих колективiв, в серединi в яких в основному i створювались сiмейнi пари. Природа iзоляцiйних барСФрiв мiж людськими популяцiями рiзноманiтна. В раннiй iсторiСЧ людського суспiльства важливе мiiе належало, бiльше всього, географiчнiй iзоляцiСЧ.. специфiчними для людського суспiльства являються форми iзоляцiСЧ, що залежать вiд рiзноманiття культур, економiчних вкладiв, релiгiйних i морально-етичних принципiв.
Фактор iзоляцiСЧ вплинув на генофонди популяцiй. Довготривале проживання в станi вiдносноСЧ культурноСЧ i географiчноСЧ iзоляцiСЧ пояснюють, наприклад, деякi антропологiчнi особливостi представникiв малих народностей: типовий рельСФф вушноСЧ раковини бушменiв, велика ширина дiаметра нижньоСЧ челюстi корякiв i iтельменiв, виключний розвиток бороди айнiв. Серед гiрських таджикiв, що проживають в одному районi, видiляються групи з рiзним спiввiдношенням iндивiдуумiв за антигенами еритроцитiв системи АВО. Причиною вiдмiнностей являСФться iзольованiсть вiд головних перевальних шляхiв сполучення.
Збереженню високого рiвня генетичноСЧ iзоляцiСЧ двох популяцiй, що iснують на однiй територiСЧ, сприяють вiдмiннос?/p>