Вплив екологiчних факторiв на стан здоровтАЩя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювань щитовидноСЧ залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни
Мала академiя наук УкраСЧни
Славутське районне вiддiлення
МалоСЧ академiСЧ наук УкраСЧни
Секцiя: Медицина
Вплив екологiчних факторiв на стан здоровя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювань щитовидноСЧ залози
Роботу виконала
______________
_______________
Учениця 11 класу
Крупецького нвк
Славутського району
ХмельницькоСЧ областi
Науковий керiвник
Консультант
Лiкар-ендокринолог
Вступ
Люди, прозрiйте! Праця зробила вас розумними. Земля дала СЧжу й притулок. Капiтал збагатив. Наука повела в майбутнСФ. Та ви обманюСФте себе. Ви йдете в майбутнСФ мiнним полем небезпечних вiдкриттiв. Ви задурили собi голову псевдопрогресом, в якому не зосталося нi гранi гуманiзму. Вам пiдсовують безумну технiзацiю пiд виглядом науково-технiчноСЧ революцiСЧ. Вам повiдомляють про надлишок знання , коли нiхто не вiдаСФ ,що буде з планетою завтра , за годину , за хвилину...
УкраСЧна отримала у спадок вiд колишнього Радянського Союзу загальновiдомi економiчнi проблеми, незбалансовану структуру населення, несприятливу ситуацiю у сферi охорони здоровя та несприятливий стан навколишнього середовища, включаючи наслiдки ЧорнобильськоСЧ катастрофи. Ми перебуваСФмо у глибокiй екологiчнiй кризi, яка практично охопила всi регiони, галузi народного господарства.
Питання радiацiйного забруднення практично не вивчалося до аварiСЧ на ЧАЕС, i на сьогоднi публiкацiСЧ, якi висвiтлюють проблеми радiацiйного забруднення стосуються в основному дослiджень радiацiйноСЧ ситуацiСЧ територiй, що зазнали впливу аварiСЧ на ЧАЕС i майже вiдсутнi публiкацiСЧ присвяченi дослiдженню радiоекологiчного монiторингу iнших обСФктiв, що являють собою небезпеку, зокрема два енергоблоки ХАЕС. Вiдомо, що стан здоровя залежить на 20% вiд чистоти навколишнього середовища, а в наш час воно забруднене рiзноманiтними хiмiчними елементами, до яких належать i радiоактивнi iзотопи.
На перший погляд стан здоровя населення СФ задовiльним, але кожен знаСФ, що дiти найбiльш вразлива ланка для здоровя, i тому я вирiшила дослiдити радiацiйне забруднення навколишнього середовища i вплив радiацiСЧ на здоровя учнiвськоСЧ молодi. Найбiльш вразливою до дiСЧ радiацiСЧ СФ ендокринна система, тому я вирiшила прослiдкувати стан здоровя щитовидноСЧ залози серед учнiв, якi проживають в 30 км зонi ХАЕС.
За загальними даними вiдомо, що здоровими закiнчують школу лише 5-7% учнiв. Кожному пятому важко засвоювати навчальний матерiал, бiльш нiж у 5 разiв зросла захворюванiсть пiдлiткiв на ендокриннi хвороби обмiну речовин. Тому вивчення екологiчного стану здоровя учнiвськоСЧ молодi СФ актуальним на сьогоднi i необхiдно зясувати iстиннi причини захворюваностi i альтернативнi шляхи СЧх вирiшення, що i СФ метою моСФСЧ роботи.
Природнi джерела радiацiСЧ
Природнiй радiацiйний фон утворюСФться випромiнюванням земноСЧ кори, випромiнюванням радiонуклiдiв, якi iснують в повiтрi, водi i СЧжi, сонячною радiацiСФю та космiчними променями. Навiть тiло людини та його внутрiшнi органи радiоактивнi з моменту СЧх народження. Основнi радiоактивнi iзотопи, якi зустрiчаються в гiрських породах Землi, - це калiй-40, рубiдiй-87 i члени двох радiоактивних родин, якi беруть початок вiдповiдно вiд урана-238 i торiя-232 довго витривалих iзотопiв, котрi ввiмкнулися в склад Землi з самого СЧСЧ народження.
Радiоактивний фон складаСФться iз космiчноСЧ радiацiСЧ i опромiнення природних радiоактивних елементiв земноСЧ кори (урану, радiю, торiю i iн.). Крiм доз зовнiшнього опромiнення, вони також СФ джерелами i внутрiшнього опромiнення населення при потрапляннi в органiзм з повiтрям, яке вдихаСФться, СЧжею i водою таких радiоелементiв як калiй, радон, вуглевод. Сумарна доза природного фону коливаСФться в широких межах в рiзних районах Землi, складаючи в середньому 100-200 мбер/рiк. На територiСЧ УкраСЧни СФ райони, де природнiй фон iстотно вищий середнiх рiвнiв.
Науково-технiчний прогрес обумовив збiльшення дози природного фону радiацiСЧ за рахунок широкого використання медичноСЧ рентген-радiодiагностики, перебування в сучасних будiвлях, у телевiзорiв, польотiв на лiтаках, забруднення атмосфери при горiннi вугiлля. Найбiльший внесок в цi додатковi дози дають медичнi процедури, якi в залежностi вiд рiвня розвитку краСЧн створюють опромiнення вiд 3 до 600 мбер/рiк.
Другим основним по внеску джерелом опромiнення СФ будiвельнi матерiали, якi мiстять невелике ввiмкнення природних радiоелементiв i створюючи при перебуваннi в примiщеннях протягом року дозу близько 100 мбер. Сумарна додаткова (техногенна) доза в середньому складаСФ 200-400 мбер/рiк. Таким чином, в даний час, в умовах технологiчного пiдвищення природного радiоактивного фону кожний житель Землi на протязi всього свого життя щорiчно опромiнюСФться дозою в середньому 300-600 мбер, що СФ звичайним середовищем його перебування в сучасному свiтi.
Основну частину опромiнення населення земноСЧ кулi отримуСФ вiд штучних джерел радiацiСЧ. Бiльшiсть з них такi, що уникнути опромiнення майже неможливо. На протязi всiСФСЧ iсторiСЧ iснування Землi рiзнi види опромiнення падають на поверхню Землi iз космосу i надходять вiд радiоактивних речовин, якi знаходяться в земнiй корi. Людина пiддаСФться опромiненню двома способами. Радiоактивнi речовини можуть надходити до органiзму й опромiнювати його зовнi; в цьому випадку говор