Вплив екологiчних факторiв на стан здоровтАЩя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювань щитовидноСЧ залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Деякi з них, наприклад нуклiди свинцю-210 i полонiю-210, потрапляють в органiзм з СЧжею. Вони концентруються в рибi i молюсках, тому люди, котрi вживають багато риби i iнших дарiв моря, можуть отримати вiдносно високi дози опромiнення.
Перш нiж потрапити в органiзм людини, радiоактивнi речовини, як i в розглянутих вище випадках, проходять по важких маршрутах в навколишньому середовищi, i це доводиться враховувати при оцiнках дози опромiнення, отриманих вiд будь-якого джерела.
Потрапивши в органiзм людини, дуже сильно збiльшуСФться час опромiнення тканин органiзму. До найбiльш небезпечних речовин як довго живучих належать 90Sr, 226Ra i 239Pu, виведення яких з органiзму практично вiдсутнСФ i опромiнення триваСФ все життя. Також радiоактивнi речовини розподiляються по тканинах органiзму нерiвномiрно, а концентрацiя в окремих органах, ще бiльш збiльшуСФ СЧх опромiнення. Патологiя дiСЧ великих доз опромiнення на органiзм залежить вiд мiiя локалiзацiСЧ радiонуклiда; наприклад, радiй вiдкладаСФться в кiстках, пошкоджуючи кiстковий мозок, йод у щитовиднiй залозi. Пiсля попадання 131I в людський органiзм радiоактивнiсть щитовидноСЧ залози перевищуСФ радiоактивнiсть всiх iнших тканин у 200 разiв.
Радiоактивнi iзотопи йоду заслуговують великоСЧ уваги по кiлькох причинах. Одна з них в тому, що при дiленнi ядер урану виникаСФ не тiльки довго живучий 131I (з перiодом напiврозпаду 8 дiб), а й iншi короткоживучi iзотопи 135I (7 год) та 133I (20 год). Йод маСФ велику радiацiйну небезпеку для грудних дiтей, щитовидна залоза яких в 10 раз менша, нiж у дорослих (2г i 20г). Таким чином при однiй i тiй же концентрацiСЧ радiонуклiдiв йоду у повiтрi i материнському молоцi доза опромiнення щитовидноСЧ залози дитини СФ набагато бiльшою, нiж дорослоСЧ людини.
Взагалi, по характеру розподiлення в органiзмi людини радiонуклiди подiляються на 3 групи:
1.тi, що накопичуються у скелетi 90Sr, 226Ra, 238U, 239Ru, 228Th
2.тi, що накопичуються в кровотворних органах: 198Аи, 210Ро
3.тi,що рiвномiрно розподiляються по всiх органах i тканинах 3Н, 14С, 95Zr, 95Nb, 137Cs. (Звернення до додатку №А)
Радон
Лише недавно вченi зрозумiли, що найбiльш вагомим iз всiх природних джерел радiацiСЧ являСФться невидимий, не маючи нi смаку, нi запаху важкий газ (в 7,5 раз важчий повiтря) радон. В природi радон зустрiчаСФться в двох основних формах: в виглядi радона-222, члена радiоактивного ряду, утворюваного продуктами розпаду урана-238, i в виглядi радона-220, члена радiоактивного ряду торiя-232. Радон-222 приблизно в 20 раз важчий, нiж радон-220 (маСФться на увазi вклад в сумарну дозу опромiнення).Бiльша частина опромiнення виходить вiд дочiрнiх продуктiв розпаду радону, а не вiд самого радону.
Радон випромiнюСФться усiма будiвельними матерiалами i грунтом (60кБк/добу), природним газом, який використовуСФться в побутових примiщеннях (3 кБк/добу), водою з пiдземних джерел (4 кБк/добу). Радон концентруСФться в повiтрi житлових примiщень, коли вони iзольованi вiд зовнiшнього середовища (зачиненнi вiкна, квартирки). Найбiльша концентрацiя радону в ваннiй кiмнатi та кухнi. Сумарна еквiвалентна доза за рахунок випромiнювання радону, за розрахунками вчених, становить ~ 100 мбер за рiк.
РЖншi джерела радiацiСЧ
Вугiлля подiбно бiльшостi iншим природнiм матерiалам, утримуСФ невелику кiлькiсть первинних радiонуклiдiв. Останнi, добутi разом з вугiллям iз надр землi, пiсля горiння потрапляють в навколишнСФ середовище, де можуть служити джерелом опромiнення людей.
Хоча концентрацiя радiонуклiдiв в рiзних вугiльних пластах розрiзняСФться в сотнi разiв, в основному вугiлля утримуСФ менше радiонуклiдiв, нiж земна кора в середньому. Але при горiннi вугiлля бiльша частина його мiнеральних компонентiв спiкаСФться в шлак чи золу, куди в основному i потрапляють радiоактивнi речовини. Бiльша частина золи i шлаку залишаСФться на днi топки електросиловоСЧ станцiСЧ. Однак бiльш легкий зольний пил виноситься тягою в трубу електростанцiСЧ. Кiлькiсть цього пилу залежить вiд вiдношення до проблем забруднення навколишнього середовища i вiд засобiв, якi вкладають в спорудження очищувальних пристроСЧв.
Хмари, якi викидаються трубами теплових електростанцiй, призводять до додаткового опромiнення людей, а осiдаючи на землю, частинки можуть знову повернутися в повiтря в складi пилу. Згiдно поточним оцiнкам, виготовлення кожного гiгават-року електроенергiСЧ обходиться людству в 2 люд-Зв очiкуваноСЧ колективноСЧ ефективноСЧ еквiвалентноСЧ дози опромiнення: в 1979 роцi, наприклад, очiкувана колективна еквiвалентна доза вiд всiх працюючих на вугiллi електростанцiй в усьому свiтi склала близько 2000 люд-Зв.
На приготування СЧжi i опалення житлових будинкiв тратиться менше вугiлля, але зате бiльше зольного пилу летить в повiтря в перерахунку на одиницю палива. Таким чином, iз печей i камiнiв всього свiту вилiтаСФ в атмосферу зольного пилу, можливо, не менше, нiж iз труб електростанцiСЧ. Крiм того, на вiдмiну вiд бiльшостi електростанцiй житловi будинки мають вiдносно невисокi труби i розмiщеннi звичайно в центрi населених пунктiв, тому значно бiльша частина забруднення потрапляСФ безпосередньо на людей.
Штучнi джерела радiацiСЧ
За останнi десятилiття людина створила декiлька сотень штучних радiонуклiдiв i навчилася використовувати енергiю атома в самих рiзних цiлях: в медицинi i для створення атомноСЧ зброСЧ, для виготовлення енергiСЧ i знаходження пожеж, для виготовлення циферблатiв годинникiв, якi свiтяться i пошукiв корисн?/p>