Вплив екологiчних факторiв на стан здоровтАЩя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювань щитовидноСЧ залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
вiдходiв. Наприклад, ТЕС потужнiстю 1 млн кВт , що працюСФ на вугiллi, спалюСФ щороку 2 млн тонн вугiлля i даСФ 0,5 млн тонн золи (з ртуттю, кадмiСФм), а також сотнi тисяч тонн газових вiдходiв (сполуки сiрки, вуглецю тощо). Крiм того у викидах ТЕС СФ й радiонуклiди, кiлькiсть яких може перевищувати кiлькiсть викидiв радiонуклiдiв з АЕС вiдповiдноСЧ потужностi.
Видобування ядерного палива (урановi рудники, а вони СФ на УкраСЧнi) також потребуСФ виконання умов безпечноСЧ роботи.
Дуже важливим СФ питання перевезення радiоiзотопiв, яке слiд здiйснювати в спецiально пристосованих транспортних засобах з максимальною обережнiстю.
Отже, з одного боку, ядернi енергетичнi установки порiвняно з тепловими вважаються безпечнiшими, СЧх вiдходи меншими, транспортнi витрати дешевшими, а з другого, - ми маСФмо сумний досвiд ЧорнобильськоСЧ катастрофи. ВиникаСФ питання взагалi про доцiльнiсть розвитку атомноСЧ енергетики, про СЧСЧ розмiщення, зокрема про перенасиченiсть УкраСЧни атомними електростанцiями i у звязку з цим припинення будiвництва та закриття ряду АЕС на територiСЧ УкраСЧни.
Дiя радiацiСЧ на людину
Радiацiя по самiй своСЧй природi шкiдлива для життя. Малi дози опромiнення можуть тАЭзапустититАЭ не до кiнця ще встановлений ланцюг обставин, який призводить до раку чи до генетичних порушень. При великих дозах радiацiСЧ можуть руйнуватися клiтини, ушкоджуватися тканини органiв i зявиться причина швидкоСЧ загибелi органiзму.
Ушкодження, яке викликаСФться великими дозами опромiнення, звичайно проявляСФться через декiлька годин чи днiв. А вродженi пороки розвитку i iншi спадковi хвороби, якi викликанi пошкодженням генетичного апарату, по вирахуваннi проявляються лише в наступному чи через декiлька поколiнь: це дiти, внуки, i бiльш вiддаленнi нащадки iндивiдуума, який пiддався опромiненню.
В той час, як iдентифiкацiя наслiдкiв, якi швидко проявляються вiд дiСЧ великих доз опромiнення не складаСФ труднощiв, виявити вiддаленi наслiдки вiд малих доз опромiнення майже завжди СФ дуже важко. Частково це пояснюСФться тим, що для СЧх прояву повинно пройти дуже багато часу. Але, навiть i виявивши якiсь дефекти, потрiбно ще доказати, що вони пояснюються дiСФю радiацiСЧ, оскiльки i рак, i пошкодження генетичного апарату можуть бути викликанi не тiльки радiацiСФю, але i багатьма iншими причинами.
Щоб викликати гостре ураження органiзму, дози опромiнення перевищують визначений рiвень, але немаСФ нiяких пiдстав рахувати, що це правило дiСЧ в випадку таких наслiдкiв, як рак чи ушкодження генетичного апарату. По крайнiй мiрi теоретично для цього достатньо самоСЧ малоСЧ дози. Однак в той же час нiяка доза опромiнення не призводить до цих наслiдкiв в усiх випадках. Навiть при вiдносно великих дозах опромiнення далеко не всi люди приреченi на цi хвороби: дiючi в органiзмi людини репарацiйнi механiзми звичайно лiквiдують всi ушкодження. Точно так же будь-яка людина, яка пiддаСФться дiСЧ радiацiСЧ, зовсiм не обовязково повинна захворiти на рак чи стати переносником спадкових хвороб; одна ймовiрнiсть чи ризик, наступу таких наслiдкiв у нього бiльше, нiж у людини, яка не опромiнена. РЖ ризик це тим бiльший, чим бiльша доза опромiнення.
Залози внутрiшньоСЧ секрецiСЧ
Залози внутрiшньоСЧ секрецiСЧ володiють однiСФСЧ яскраво вираженою особливiстю вони здатнi виробляти бiологiчно активнi речовини, що називаються гормонами. До залоз внутрiшньоСЧ секрецiСЧ вiдносяться: гiпоталамус, гiпофiз, епiфiз, щитовидна залоза, паращитовиднi залози, пiдшлункова залоза, наднирники, яСФчники, сiмяники.
В переглянутiй мною лiтературi бiльше даних мiститься про змiни, що спостерiгаються пiд впливом iонiзуючого випромiнювання в щитовиднiй залозi. Це, мабуть, повязано з тим, що щитовидна залоза розмiщена на переднiй поверхнi шиСЧ, вiдразу ж пiд шкiрою, потрапляСФ у зону опромiнення. Крiм того, щитовидна залоза активно захоплюСФ йод, який потрапляСФ в органiзм, як звичайний, так i радiоактивний. Для того, щоб зрозумiти, як дiСФ радiоактивний йод на щитовидну залозу, розглянемо СЧСЧ будову i функцiСЧ.
Будова щитовидноСЧ залози
Щитовидна залоза (glandula tryreoidea) найбiльший ендокринний орган дорослоСЧ людини. Вона складаСФться з 3 основних частин двох бокових долей i зСФднуючого СЧх перешийка.
ЗакладаСФться щитовидна залоза за час 3 тижня внутрiшньоутробного розвитку життя.
Щитовидна залоза виробляСФ гормони, необхiднi для нормальноСЧ життСФдiяльностi органiзму. Збiльшення або пониження функцiСЧ щитовидноСЧ залози призводить до хвороб, якi, прогресуючи, призводять до смертi. Гормони щитовидноСЧ залози тироксин i трийодтиронiн мiстять вiдповiдно 4 i 3 атоми йоду. Тому щитовидна залоза СФ основним постачальником йоду в органiзмi i вiдiграСФ важливу роль в обмiнi йоду.
Йод, що потрапить в органiзм людини бiльш чим на 90% поглинаСФться щитовидною залозою. Функцiональний стан щитовидноСЧ залози характеризуСФться СЧСЧ здатнiстю вилучати йод iз кровi, синтезувати з нього тифоСЧднi гормони i видiляти СЧх в кров. Йод СФ важливим компонентом в структурi гормонiв щитовидноСЧ залози.
Щитовидна залоза володiСФ здатнiстю створювати тАЮзапаситАЭ йоду для свого функцiонування, котрих вистачаСФ на 4-10 тижнiв без доступу йоду iз зовнiшнього середовища.
До хвороб щитовидноСЧ залози вiдносять :
1) тиреотоксикоз, в основi якого лежить пiдвищення функцiональноСЧ активностi щитовидноСЧ залози. Найчастiше причинами СФ iнфекцiСЧ та психiчнi травми.
2) гiпотиреоз зниження функцiонува?/p>