Вплив екологiчних факторiв на стан здоровтАЩя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювань щитовидноСЧ залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
i здоровя дiтей, як найбiльш чутливоСЧ ланки. Кожен з нас чув таке поняття як ендемiчний зоб. До зон йододефiциту в УкраСЧнi вiдносять такi областi як Чернiвецька, Львiвська, Волинська, Закарпатська, Тернопiльська, Рiвненська останнi з яких СФ сусiднiми з нашою областю. Тому смiливо можна стверджувати, що i в Хмельницькiй обл., як частини Полiсся, спостерiгаСФться йодна недостатнiсть, де кiлькiсть природного йоду зменшена. Спектр ЙДЗ у дiтей рiзного вiку надзвичайно широкий. У дiтей i пiдлiткiв дефiцит йоду спричиняСФ затримку фiзичного розвитку, погiршення iнтелектуальних здiбностей, складностi при навчаннi в школi, юнацький гiпотиреоз, високу захворюванiсть i схильнiсть до хронiчних захворювань, у дiвчат-пiдлiткiв порушення в становленнi репродуктивноСЧ системи.
Частота i вираженiсть проявiв дефiциту йоду залежить вiд ступеня важкостi, який в рiзних краСЧнах i навiть окремих регiонах краСЧни може коливатись вiд незначного до важкого, коли гiпотиреоз розвиваСФться у 7,5 13,3% немовлят, а кретинiзм у 0,3 13%.
Крiм прямого дефiциту йоду iснують рiзноманiтнi фактори, що спричиняють його вiдносну недостатнiсть, навiть при його адекватному надходженнi в органiзм людини. Збiльшують дефiцит йоду надлишок таких мiкроелементiв, як кальцiй, магнiй, цинк (звязуються з йодом), фтор, хлор, бром (витiсняють йод), марганець.
Щитовидна залоза постiйно, як губка, накопичуСФ в собi природний йод для нормального функцiонування, i в разi його нестачi нагромаджуСФ радiоактивний, що зумовлюСФ збiльшення захворюваностi вiд населення серед населення, а особливо дiтей.
Через це у школах нашого району щороку восени проводиться поглиблений медичний огляд дiтей i пiдлiткiв.
Я проводила дослiдження стану здоровя, а саме захворювання щитовидноСЧ залози, серед учнiв, що навчаються у Крупецькому нвк, Кривинськiй ЗОШ, Улашанiвському нвк. Всi дослiджуваннi навчальнi заклади знаходяться поблизу ХАЕС i розташованi вiд неСЧ на вiдстанi:
Кривин - 4, Крупець - 11, Улашанiвка - 12.
Медичне обстеження учнiв у лiкаря ендокринолога за останнi 3 роки показало такi результати, якi вiдображено у додатках №Г, Д, Ж.
Цi данi я вiдобразила у виглядi графiкiв, щоб простежити змiну захворюваностi щитовидноСЧ залози у дослiджуваних шкiльних закладах. (Звертатись до додатку №З)
Висновок
Згiдно аналiзу лiтературних джерел на стан здоровя населення природнi джерела радiацiСЧ, як такi, не впливають. Погiршення стану здоровя сприяють штучнi джерела радiацiСЧ, норми яких у рiзнi роки варiюють. Зокрема на стан здоровя щитовидноСЧ залози на рiзних етапах онтогенезу людини впливають:
- наявнiсть достатньоСЧ кiлькостi природного йоду в конкретнiй мiiевостi;
- вплив шкiдливих радiонуклiдiв йоду пiсля аварiСЧ на ЧАЕС;
- вплив радiонуклiдiв АЕС, що перiодично потрапляють в атмосферу (зокрема у Славутському районi викиди з ХАЕС).
На основi власних дослiджень i спостережень я дiйшла висновку, що у дослiджуваних навчальних закладах щороку кiлькiсть дiтей i пiдлiткiв, що мають хвороби щитовидноСЧ залози збiльшуСФться. Це, звичайно, насторожуСФ, тому що велика кiлькiсть дослiджень у рiзних краСЧнах свiту показала, що бiльше нiж ? дiтей, що мешкають у регiонах з вираженим, помiрним i навiть легким дефiцитом йоду у н/с, мають вiдхилення по рiзним показникам iнтелектуального розвитку. У таких дiтей IQ на 10-15% нижче, нiж у СЧх однолiткiв, що мешкають у мiiевостях з достатнiм забезпеченням йодом. Крiм того, якщо не проводити йодну профiлактику, кожне наступне поколiння маСФ коефiцiСФнт IQ на 10-15 пунктiв нижче, нiж попереднСФ. Це означаСФ, що ~ на 20% стаСФ бiльше дiтей, яким важко навчатися в школi, освоювати новi знання i навики. А це вiдповiдно вiдбиваСФться на рiвнi i економiчного, i полiтичного розвитку краСЧн i приводить до наукового i технiчного вiдставання цiлих нацiй.
На УкраСЧнi вперше була визначена йодна недостатнiсть у рiзних регiонах у 50-х роках хх ст. У звязку з цим проводилась профiлактика, яка заключалась у споживаннi хворими антиструмiну. З 80-х рокiв хх ст., увага до даного питання дещо послабилась, тому i на сьогоднi ми маСФмо зростання кiлькостi захворювань щитовидноСЧ залози серед дiтей i дорослих.
Проте у свiтi проблема захворюваностi щитовидноСЧ залози не знiмалась. Тому в УкраСЧнi у вереснi 2002 р. постановою кабiнету мiнiстрiв в УкраСЧнi №14/18 вiд 2002 р. було прийнято державну програму про профiлактику йодноСЧ недостатностi на 2002-2003 роки.
З цього ж 2002 р. по всiй УкраСЧнi працюСФ мiжгалузева комплексна програма тАЮЗдоровя нацiСЧтАЭ, де першим пунктом СФ проведення профiлактики йодноСЧ недостатностi у населення.
У 2004 р. було прийнято наказ МОЗ УкраСЧни №219-32 вiд 27.04.2004 р. тАЮПро затвердження плану обстеження репрезентативних груп населення в рамках системи бiологiчного монiторингу на 2004-2005 р.р.тАЭ. У звязку з цим у квiтнi 2005 року у Хмельницькiй областi рiвень йодурiСЧ (видiлення йоду з сечею) визначали церiй арсенiтним методом. Результати лабораторного дослiдження йодурiСЧ свiдчать про недостатнiй рiвень забезпечення йодом рiзних верств населення в обстежених районах. До районiв обстеження був включений i Славутський район. За результатами медичноСЧ йодурiСЧ м.Хмельницькому вiдповiдаСФ слабка ступiнь йододефiциту, Новiй Ушицi слабка ступiнь, Славута середня ступiнь.
У вiдповiдностi до вимог у Славутському районi проводяться заходи щодо профiлактики йододефiцитних захворювань. РЖснуСФ три основних види йодноСЧ профiлактики:
1) Масова
2) РЖндивiдуальна
3) Групова