Вплив екологiчних факторiв на стан здоровтАЩя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювань щитовидноСЧ залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?х копалин. Все це призводить до збiльшення дози опромiнення як окремих людей, так i населення Землi в цiлому.
РЖндивiдуальнi дози, котрi отримують рiзнi люди вiд штучних джерел радiацiСЧ, сильно вiдмiннi. В бiльшостi випадкiв цi дози невеликi, але iнодi опромiнення за рахунок техногенних джерел СФ в багато разiв iнтенсивнiше, нiж за рахунок природних.
Як правило, для техногенних джерел радiацiСЧ згадувана варiабельнiсть виражена значно сильнiше, нiж для природних. Крiм того, породжуване ними опромiнення звичайно легше контролювати, хоча опромiнення, звязане з радiоактивними опадами вiд ядерних вибухiв, так же неможливо контролювати, як i опромiнення, обумовлене космiчним промiнням чи земними джерелами.
Джерела, котрi використовуються в медицинi
В наш час основний внесок в дозу, яку отримуСФ людина вiд техногенних джерел радiацiСЧ, вносять медичнi процедури i методи лiкування, повязанi з використанням радiоактивностi. В багатьох краСЧнах це джерело вiдповiдальне практично за всю дозу, яку отримуСФмо вiд техногенних джерел радiацiСЧ.
Радiацiя використовуСФться в медицинi, як в дiагностичних цiлях, так i для лiкування. Одним iз самих поширених приборiв СФ рентгенiвський апарат. Отримують все бiльш широке розповсюдження i новi складнi дiагностичнi методи, спираючись на використання радiоiзотопiв. Як не парадоксально, але одним iз основних способiв боротьби з раком СФ променева терапiя.
Зрозумiло, що iндивiдуальнi дози, якi отримують рiзнi люди сильно коливаються вiд нуля (в тих, хто не разу не проходив навiть рентгенологiчне обстеження) до багатьох тисяч середньорiчних тАЮприроднихтАЭ доз (у пацiСФнтiв, котрi лiкуються вiд раку). Однак надiйноСЧ iнформацiСЧ, на основi якоСЧ НКДАР ООН мiг би оцiнити дози, якi отримуСФ населення Землi, занадто мало. Невiдомо, скiльки людей щорiчно пiддаСФться опромiненню в медичних цiлях, якi дози вони отримують i якi органи i тканини при цьому опромiнюються.
Найбiльш розповсюдженим видом опромiнення, яке використовують в дiагностичних цiлях, являються рентгенiвськi променi. Згiдно даним по розвиненим краСЧнам, на кожних 1000 жителiв приходиться вiд 300 до 900 обстежень в рiк i це не рахуючи рентгенологiчних дослiджень зубiв i масовоСЧ флюорографiСЧ. Менш повнi данi по краСЧнам, якi розвиваються показують, що тут число проведених обстежень не перевищуСФ 100-200 на 1000 жителiв. В дiйсностi близько ? населення Землi, яке проживаСФ в краСЧнах, де середнСФ число рентгенологiчних дослiджень складаСФ не бiльше 10% вiд числа обстежень в промислово розвинених краСЧнах. За даними пiд час флюорографiСЧ грудноСЧ клiтки людина отримуСФ дозу 0,37 бер.
Дякуючи технiчним удосконаленням, можна зменшити i дози, якi отримуСФ пацiСФнт при рентгенографiСЧ зубiв. Це дуже важливо хоча б тому, що в багатьох розвинених краСЧнах дане рентгенологiчне обстеження проводиться найбiльш частiше. Максимальне зменшення площi рентгенiвського пучка, його фiльтрацiя, яка забираСФ лишнСФ опромiнення, використання бiльш чутливих плiвок i правильна екранiзацiя все це зменшуСФ дозу. Меншi дози повиннi використовуватися i при обстеженнi молочноСЧ залози. Введенi в другiй половинi 70-х рокiв новi методи рентгенографiСЧ цього органа вже призвели до iстотного зниження рiвня опромiнення, однак вiн може бути зменшений i далi без погiршення якостi рентгенограм. Зменшення дози дозволило збiльшити число обстежень молочноСЧ залози.
Спроба оцiнити середню дозу, яку отримуСФ населення при рентгенологiчних обстеженнях, до недавнього часу обмежувались прагненням визначити той рiвень опромiнення, який може привести до генетичних наслiдкiв. Його називають генетично значною еквiвалентною дозою чи ГЗД. Величина ГЗД визначаСФться двома факторами: 1) наявнiсть того, що пацiСФнт внаслiдок буде мати дiтей (це в значнiй мiрi визначаСФться його вiком); 2) дозою опромiнення статевих залоз.
В своСЧх доповiдях НКДАР спробував пiти далi i розробити значення ефективноСЧ еквiвалентноСЧ дози для оцiнки потенцiйноСЧ шкоди, яку наносить опромiнення iншим тканинам, а не тiльки репродуктивним органам. Це важко зробити навiть в принципi, оскiльки звичайнi способи оцiнок не повнiстю придатнi, коли справа торкаСФться опромiнення в медичних цiлях. Крiм того, iснують i технiчнi труднощi. Для оцiнки ефективноСЧ еквiвалентноСЧ дози потрiбнi точнi данi про те, скiльки опромiнення проковтуСФться рiзними органами чи тканинами пiд час кожного обслiдування. Таке розподiлення доз може рiзнитися в 1000 i бiльше раз для одного i того ж типу обслiдування, яке повинно було б зменшити цi рiзницi.
Радiоiзотопи використовуються для використання рiзних процесiв, якi протiкають в органiзмi. За остання 30 рокiв СЧх використання значно зросло, i все ж вони i зараз використовуються рiдше, нiж рентгенологiчнi обстеження. РЖнформацiя про використання радiоiзотопiв доволi обмежена, але данi, що вiдомi, дозволяють простежити, що в промислово розвинених краСЧнах на 1000 жителiв приходиться лише 10-40 обслiдувань. (Звернення до додатку №Б)
Ядернi вибухи
За останнi 40 рокiв кожний iз нас пiддався опромiненню вiд радiоактивних опадiв, якi утворилися в результатi ядерних вибухiв. Мова iде не про тi радiоактивнi опади, якi випали пiсля бомбардування Хiросiми i Нагасакi в 1945 роцi, а про опади повязанi з випробуванням ядерноСЧ зброСЧ в атмосферi.
Уражаючими факторами ядерного вибуху СФ: