Вплив екологiчних факторiв на стан здоровтАЩя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювань щитовидноСЧ залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ня щитовидноСЧ залози. Хвороба виникаСФ у звязку з ураженням самоСЧ щитовидноСЧ залози або внаслiдок захворювання нервовоСЧ системи.
3) ендемiчний зоб збiльшення щитовидноСЧ залози спричинене йодною недостатнiстю. Ендемiчний зоб поширений майже в усiх краСЧнах свiту. На нього хворiють ~ 200 млн. чоловiк. Це Захiдна УкраСЧна, Бiлорусiя, Кавказ, Киргизiя, Узбекистан, Алтай, Далекий Схiд.
4) тиреоСЧд та пухлини захворювання щитовидноСЧ залози, що даСФ мало зовнiшнiх проявiв. Спiльним для них СФ те, що на збiльшення щитовидноСЧ залози довгий час нiхто не звертаСФ уваги, тому що людина не вiдчуваСФ нiяких неприСФмних вiдчуттiв. Лише при значному збiльшеннi щитовидноСЧ залози можуть зявлятися скарги на вiдчуття задухи в областi шиСЧ, кашель, iнколи легку болiснiсть при прощупуваннi.
Збiльшеними можуть бути як вся щитовидна залоза рiвномiрно (дифузний зоб), так i окремi СЧСЧ дiлянки (вузловий зоб). Вузли можуть спостерiгатись i при збiльшеннi всiСФСЧ залози (змiшаний зоб). Виявити захворювання на раннiх стадiях можна в тому випадку, якщо регулярно проходити огляд у лiкаря ендокринолога.
Доброякiсна пухлина щитовидноСЧ залози або зоб визначаСФться при прощупуваннi (пальпацiСЧ). Цим методом визначають розмiри щитовидноСЧ залози, оцiнюють СЧСЧ збiльшення та наявнiсть вузлiв. У 1994 роцi була створена для лiкарiв всiх спецiальностей класифiкацiя:
Степiнь 0 Зобу немаСФ
Степiнь 1 Розмiри долей щитовидноСЧ залози бiльшi дистальноСЧ фаланги проводиться пальпацiя дослiджування пацiСФнта;
Степiнь 2 Зоб пальпуСФться, але не видно на око;
Степiнь 3 Зоб пальпуСФться i видно на око
Злоякiснi пухлини також прощупуються, але для того, щоб СЧх вiдрiзнити вiд доброякiсних необхiдно проводити ще й ультразвукове обстеження. При тиреоСЧдiтi i дифузному зобi назначають медикаментозне лiкування, при злоякiсних пухлинах i вузловому зобi необхiдна операцiя.
ВиникаСФ питання, наскiльки неминуче ураження щитовидноСЧ залози при дiСЧ радiоактивних речовин, як швидко воно може виникнути, i хто належить до груп ризику. Все це залежить перш за все вiд сили радiацiйноСЧ дiСЧ. Вважають, що чим вища доза радiонуклiдiв йоду, поглинених щитовидною залозою, тим ранiше виникнуть СЧСЧ захворювання. Також слiд враховувати, що щитовидна залоза у дiтей отримуСФ бiльш виражене добове навантаження, нiж у дорослих. Це повязане не тiльки з бiльшою активнiстю щитовидноСЧ залози у дiтей, але й з бiльшими вiдносно маси тiла розмiрами i бiльшим споживанням молока, що забруднене радiонуклiдами найбiльше з усiх харчових продуктiв.
Як вiдомо, при аварiСЧ на ЧАЕС значну частину викидiв склав радiоактивний йод. Це стало причиною збiльшеноСЧ уваги лiкарiв до стану щитовидноСЧ залози у дiтей iз зон, де було забруднене цим нуклiдом, внаслiдок чого вiн потрапляв в органiзм при диханнi, з продуктами харчування. Дослiдження рiвня гормонiв щитовидноСЧ залози було проведено ~ у 50 тис. людей i показало, що в першi мiсяцi у дослiджуваних спостерiгалась пiдвищена доза тиреоСЧдних гормонiв як реакцiя на проникнення в щитовидну залозу радiоактивного йоду. Виявилось, що згодом органiзм впорався з цим вiдхиленням: перевiв гормони в неактивну форму. В подальших спостереженнях спостерiгалось нормалiзацiя рiвня гормонiв вже через рiк пiсля аварiСЧ.
Однак, це, на мою думку, не СФ заспокiйливий фактор. Адже не виключена можливiсть вiддалених наслiдкiв: хронiчний тиреоСЧдит, пухлини щитовидноСЧ залози, тому що цi захворювання навiть при малих навантаженнях на щитовидну залозу можуть розвиватися через 3-10 i бiльше рокiв пiсля аварiСЧ. Так, наприклад, у людей, що пiддались опромiненню в ЯпонiСЧ i на Маршаллових островах, пухлини щитовидноСЧ залози були виявленi через 20-30 рокiв. Висновок напрошуСФться сам: аварiя на ЧАЕС вiдбулася у 1986 роцi, а сьогоднi вже 2005 рiк, то ж за прогнозами саме ми i нашi нащадки будуть тАЮвiдповiдатитАЭ власним здоровям за катастрофу на ЧАЕС та постiйнi газовi та аерозольнi викиди, радiоактивний йод з АЕС, що нас оточують.
Аналiз стану здоровя учнiвськоСЧ молодi на прикладi захворювання щитовидноСЧ залози
В результатi аналiзу лiтературних джерел я дiйшла висновку, що вмiст радiоактивних елементiв на Землi не СФ постiйним i залежить вiд мiiевостi, де проживаСФ людина, вiд природного радiацiйного фону мiiевостi, вiд близькостi розташування АЕС бiля населених пунктiв. Наша мiiевiсть, а саме с.Крупець, знаходиться в 30-км зонi ХАЕС, тому кiлькiсть радiоактивних елементiв, з якого боку не дивитись, перiодично збiльшуСФться як в атмосферi, так i в iнших оболонках Землi. Однi вченi, енергетики i полiтичнi дiячi вiдстоюють тезу про те, що без атомноСЧ енергетики людство не може обiйтися ; противники АЕС (а СЧх кiлькiсть зросла пiсля аварiСЧ на ЧАЕС та розсекречування матерiалiв повязаних з дiяльнiстю колишнього Мiнатоменерго) стверджують, що цей метод одержання енергiСЧ повинен бути якомога швидше з огляду на ту шкоду й потенцiальну смертельну небезпеку для бiосфери, яку вiн несе.
Так як Крупець розташований поблизу м.Нетiшина, де побудована ХАЕС, частина батькiв учнiв нашого класу працюють саме там. А радiацiя маСФ таку особливiсть: все, що стикаСФться з радiоактивним матерiалом саме стаСФ радiоактивним. Крiм обладнання на АЕС радiоактивним стаСФ i одяг обслуговуючого персоналу, який потрiбно через певний перiод захоронити на багато рокiв. Але надiйних методiв зберiгання радiоактивних вiдходiв немаСФ. Тому i нашi батьки приносять у домiвки тАЮрадiацiютАЭ зi своСЧми речами, що, звичайно вiдображаСФться на стан