Вина, причинний зв'язок як основнi категорii кримiнального права
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
якимись причинами не надходила iнформацiя (зимiвля, автономне плавання). У цьому й iнших подiбних випадках варто зясувати, чи мала особа можливiсть вчасно ознайомитися з законом (тобто чи могла ця обСФктивна реальнiсть знаходитися пiд контролем свiдомостi субСФкта).
Якщо така можливiсть була i субСФкт нею не скористався, то вiн пiдлягаСФ вiдповiдальностi на загальних пiдставах. Якщо ж особа реально не мало цiСФi можливостi, то кримiнальна вiдповiдальнiсть виключаСФться. Тому вiдомий давньоримський принцип може бути уточнений у такий спосiб: незнання закону не звiльняСФ вiд вiдповiдальностi, якщо особа могла i повинна була знати цей закон. Запропоноване уточнення дозволяСФ показати звязок помилок iз виною i причинним звязком, провести чiтку грань мiж правовим казусом i винною (релевантною) помилкою.
Наступний вид юридичноi помилки неправильне уявлення особи про квалiфiкацiю злочину, вид i розмiр покарання.
Вона не впливаСФ на змiст вини i вiдповiдальнiсть, оскiльки особа усвiдомлюСФ характер суспiльноi небезпеки вчиненого злочину, його протиправнiсть, а уявлення про тонкi юридичнi питання квалiфiкацii дiяння, розмiр i вид покарання не входить у змiст вини i причинного звязку.
Фактична помилка виражаСФться в неправильному помилковому уявленнi особи про обСФктивнi (фактичнi) властивостi вчиненого нею дiяння i його наслiдкiв. Вона може вiдноситися до обСФкта, предмету, дii чи бездiяльностi i причинного звязку.
Тому термiн обСФктивне зобовязання у кримiнальному правi повинен розумiтися як практика невизнання фактичноi помилки для вирiшення питань вiдповiдальностi обвинувачуваного за заподiяну шкоду. РЖншими словами, якщо помилка по всiх ознаках повинна бути релевантна (мати кримiнально-правове значення), а ii трактують як таку, що не маСФ вiдношення до справи, то маСФ мiiе обСФктивне зобовязання.
Пiд помилкою в обСФктi розумiСФться помилкове уявлення про змiст обСФкта посягання. Особа вважаСФ, що заподiюСФ шкоду одному обСФкту, тодi як фактично посягання здiйснюСФться на iнший, зазвичай, схожий обСФкт. Квалiфiкацiя здiйснюСФться по субСФктивнiй спрямованостi дiяння, i, оскiльки, фактично шкода не заподiюСФться, то вiдповiдно до вольовоi i причинноi спрямованостi вчинене квалiфiкуСФться як замах на вчинення вiдповiдного злочину. Наприклад, Р., бажаючи нанести тяжкоi шкоди здоровю суддi Я. на ТСрунтi невдоволення його службовою дiяльнiстю, вчинив цi дii вiдносно проживаючого в одному пiдiздi з Я. громадянина А., якого вiн помилково прийняв за суддю.
Вчинене в цьому випадку повинне бути квалiфiковане як замах на насильницькi дii вiдносно представника судовоi влади, як злочин проти правосуддя. Подiбна помилка впливаСФ на квалiфiкацiю лише в тому випадку, коли вiдповiдальнiсть за посягання на рiзнi обСФкти передбачена рiзними нормами Особливоi частини КК (наприклад, злочини проти правосуддя i загально кримiнальний злочин). Якщо ж рiзнi обСФкти охороняються однiСФю i тiСФю ж нормою, то така помилка не впливаСФ на квалiфiкацiю вчиненого. Наприклад, винний думаСФ, що викрадаСФ майно, що належить одному власнику, а насправдi воно належить iншому власнику; вчинене в будь-якому випадку охоплюСФться складом того ж самого злочину як за субСФктивними, так i за обСФктивними ознаками.
Аналогiчним чином оцiнюСФться помилка в предметi посягання. Вона впливаСФ на квалiфiкацiю вчиненого лише в тому випадку, коли предмет, на який впливаСФ винний, СФ складовою частиною обСФкта, що охороняСФться iншою нормою права. Якщо ж предмети належать до матерiальних елементiв того самого обСФкта, то така помилка нiякого впливу на квалiфiкацiю вчиненого не чинить.
Наприклад, бажаючи знищити з метою помсти своСФму начальнику автомобiль, що належить вiйськовiй частинi, винний помилково знищив особистий транспортний засiб, що знаходиться в гаражi, лiкаря частини. Оскiльки бажаний i фактично знищений предмети вiдносяться до матерiальних елементiв рiзних обСФктiв, то вчинене повинно квалiфiкуватися не як злочин проти власностi, а як замах на умисне знищення вiйськового майна (ст. 441 КК). Якщо ж винний помилково викрав замiсть револьвера пiстолет, замiсть нарiзноi зброi гладкоствольну, то ця обставина не впливаСФ на квалiфiкацiю, оскiльки цi предмети рiвною мiрою вiдносяться до СФдиного обСФкта.
Помилки в обСФктi чи предметi злочину не слiд змiшувати з випадками вiдхилення дii, коли шкода iншому обСФкту заподiюСФться в результатi впливу причин, якi субСФктом у момент вчинення злочину не усвiдомлювалися, але повиннi були i могли усвiдомлюватись.
Так, Д., бажаючи вбити Р, який проходив повз деревяну огорожу, вистрiлив у нього, але допустив промах i куля потрапила в людину, яка проходила у цей час за огорожею, якiй була заподiяна тяжка шкода здоровю. З позицiй взаСФмодii категорiй вини i причинного звязку тут маСФ мiiе не фактична помилка, а вiдхилення дii. За наявностi шкiдливих наслiдкiв, заподiяних у результатi вiдхилення дii, вчинене утворюСФ сукупнiсть злочинiв. У наведеному прикладi дii Д. повиннi бути квалiфiкованi по сукупностi: як замах на вбивство i заподiяння тяжкоi шкоди здоровю з необережностi.
Помилка в засобах вчинення злочину (дii) виражаСФться в неправильному уявленнi субСФкта про обСФктивнi властивостi використовуваних ним засобiв для досягнення злочинного результату, внаслiдок чого суспiльно небезпечнi наслiдки або зовсiм не настають, або настають у значно бiльшому ч?/p>