Чисельность i структура складу персоналу пiдприСФмства
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
iв, тис.осiбРiвень зайнятостi населення, в %Частка працездатного населення, в %Рiвень безробiття населення, в %Украiна29918.362.856.69.1АР Крим1262.759.259.36.7Вiнницька1044.773.865.15.6Волинська570.460.560.012.1Днiпропетровська2254.058.659.67.4Донецька2979.5 65.757.38.0Житомирська772.265.250.512.8Закарпатська769.157.960.57.0Запорiзька1218.053.155.010.4РЖвано-Франкiвська 908.859.546.812.1Киiвська2861.573.555.99.9Кiровоградська 669.565.156.210.0Луганська1540.555.651.39.2Львiвська1672.066.956.610.5Миколаiвська798.959.254.112.8Одеська1509.967.057.55.4Полтавська1001.160.856.58.3Рiвненська697.157.559.112.5Сумська821.970.045.911.9Тернопiльська677.161.859.413.0Харкiвська1837.359.352.89.6Херсонська732.561.852.911.7Хмельницька917.076.053.513.3Черкаська798.464.649.611.2Чернiвецька557.852.859.910.0Чернiгiвська797.363.051.710.2
За забезпеченiстю працересурсним потенцiалом всi регiони Украiни можна подiлити на три групи:
1) iз значною часткою працездатного населення, але дуже низькими показниками природного руху, значним механiчним вiдтоком людей (Харкiвська, Луганська, Днiпропетровська, Донецька, Киiвська областi).;
2) iз значною часткою працездатних людей, високими показниками "старiння" населення, вiдСФмними або незначними додатними показниками природного приросту населення, значним механiчним вiдтоком населення (Одеська, Запорiзька, Херсонська, Миколаiвська, Львiвська, Тернопiльська, Волинська, Рiвненська, РЖвано-Франкiвська, Чернiвецька, Закарпатська областi, Автономна Республiка Крим;
3) з найнижчою в Украiнi часткою працездатного населення, дуже низьким (вiдСФмним) природним приростом населення, найвищою часткою осiб пенсiйного вiку, iз значним вiдтоком населення (Хмельницька, Житомирська, Вiнницька, Черкаська, Сумська, Полтавська, Кiровоградська, Чернiвецька областi).
Найгiрший стан щодо збiльшення працересурсного потенцiалу в областях третьоi групи, тому реструктуризацiя iх господарства повинна вiдбуватись у напрямi розвитку непрацемiстких галузей.
Табл. 2 Динамiка кiлькостi зайнятих у рiзних галузях економiки за 1999-2005 рр.
1990 р.1999 р.2001 р.2005 р.ГалузiВсього зайнято, млн.осiбВ % до всього зайн. населенняВсього зайнято, млн.осiбВ % до всього зайн. населенняВсього зайнято, млн.осiбВ % до всього зайн. населенняВсього зайнято, млн.осiбВ % до всього зайн. населенняВсього25.4100.0 21.8100.0 20.9 100.020.3100.0У галузях економiки25.4100.018.8 86.118.8 71.5 20.3100.0Промисловiсть 7.830.8 4.4 19.9 3.9 18.8 4.0 19.7Сiльське та лiсове господарство5.019.8 4.922.62.4 11.5 4.019.7Будiвництво 2.4 9.4 1.04.50.83.7 0.94.4Транспорт i звязок1.8 7.2 1.25.6 1.1 5.41.46.9Торгiвля, громадське харчування, мат.-тех. збут та постачання заготiвлi, готельний бiзнес1.9 7.31.5 6.9 1.25.6 1.46.9Охорона здоровя, фiзкультура та спецiальне забезпечення1.5 5.9 1.4 6.61.46.5 1.36.8Освiта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування3.011.92.2 10.32.19.92.09.5Фiнансування, кредитування, страхування0.10.40.20.70.2 0.80.2 1.0Аппарат органiв державного та господарського управлiння0.40.20.83.40.94.2 1.1 5.4РЖншi сфери економiчноi дiяльностi1.5 4.24.2 17.5 6.9 33.64.0 19.7
Якщо подивитись на особливостi зайнятостi населення у регiонах Украiни, то побачимо, що найнижчий рiвень зайнятостi населення спостерiгаСФться в тих областях, де найбiльшi темпи спаду виробництва, де обмежена сфера прикладання працi. Одночасно збiльшуСФться кiлькiсть безробiтних людей. Безробiтними в Украiнi вважають працездатних громадян, якi не мають заробiтку або iнших передбачених законодавством прибуткiв, зареСФстрованi у державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, готовi та здатнi приступити до роботи. Вони становлять 8.7% (в 1995 5.6%) вiд працездатного населення. За визначенням Мiжнародноi органiзацii працi, безробiтними вважаються особи працездатного вiку, зареСФстрованi i незареСФстрованi у державнiй службi зайнятостi), якi або не мають роботи (прибуткового заняття), або шукали роботу та намагались органiзувати власну справу на обстежуваному тижнi, або готовi приступити до роботи впродовж двох наступних тижнiв. До безробiтних також вiдносяться, за оцiнками цiСФi органiзацii: 1) особи, якi приступають до роботи впродовж найближчих тижнiв; 2) тi, що знайшли роботу i чекають вiдповiдi; 3) тi, що шукають роботу i зареСФстрованi у службi зайнятостi; 4) якi навчаються за направленням служби зайнятостi.
Крiм офiцiйно зареСФстрованих безробiтних, близько 30-40% працездатного населення регiонiв тимчасово не працюють, або зайнятi неповний тиждень чи декiлька днiв на мiсяць (т.з. "приховане безробiття"). Цi люди разом з офiцiйно визнаними безробiтними реально вiдображають рiвень зайнятостi трудових ресурсiв (цей рiвень майже в 3 рази нижчий вiд офiцiйного).
Серед безробiтних людей у 2004 р. переважали тi, що були звiльненi у звязку iз реструктуризацiСФю виробництва та скороченням штату (60.2%) та непрацевлаштованi пiсля закiнчення навчальних закладiв (17.7%). Бiльшiсть iз вивiльнених займали робочi мiiя та мiiя, якi не потребують професiйноi пiдготовки (62%). Близько 63% звiльнених людей жiнки. У цьому роцi найбiльше вивiльнено працiвникiв у промисловостi, причому iз пiдприСФмств державноi форми власностi. Найменше вивiльнення спостерiгалось iз установ та закладiв сфери послуг, яка вже переорiСФнтовуСФться на ринковi засади господарювання. Найбiльше поповнили ряди безробiтних у 2004 роцi люди iз Донецькоi, Днiпропетровськоi, Львiвськоi, Харкiвськоi, Киiвськоi областей.
Висновок
Одним з найважливiших шляхiв забезпечення стабiльностi економiчного положення пiдприСФмства в умовах переходу до ринковоi економiки стаСФ зменшення витрат виробництва та обiгу i особливо витрат живоi працi на одиницю реалiзуСФмоi продукцii та товарообiгу при можливо бiльш повному облiку та задоволеннi потреб роб