Чисельность i структура складу персоналу пiдприСФмства
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
?ну вiдповiдальнiсть за досягнення цiлей органiзацii i мають право приймати рiшення, вiдносяться до лiнiйних. Керiвники пiдроздiлiв, основне завдання яких полягаСФ у сприяннi ефективнiй роботi лiнiйних керiвникiв вiдносяться до функцiональних. Керiвники i головнi спецiалiсти в сукупностi створюють адмiнiстрацiю.
Спецiалiсти (iнженери, економiсти, технiки, технологи, психологи), зайнятi створенням i впровадженням у виробництво нових знань, технологiй та розробкою варiантiв рiшень окремих виробничих i управлiнських проблем.
Технiчнi спецiалiсти (службовцi), якi надають технiчну та iнформацiйну допомогу апарату управлiння (збiр, обробка, збереження i передача iнформацii). Специфiка iх дiяльностi полягаСФ у виконаннi стандартних процедур i операцiй, якi переважно пiддаються нормуванню.
Управлiнський персонал зайнятий переважно розумовою i iнтелектуальною працею. За рiвнем управлiння керiвники розподiляються на керiвникiв нижчоi (майстер, начальник дiльницi, бюро груп), середньоi (керiвники цехiв, вiддiлiв, iх заступники) i вищоi ланки (керiвники пiдприСФмств, iх заступники).
(Виробничий персонал це виконавцi, якi запроваджують у життя рiшення керiвникiв, безпосередньо реалiзують плани органiзацii, зайнятi створенням матерiальних цiнностей або наданням виробничих послуг i перемiщенням вантажiв. Сюди ще вiдносять прибиральниць, охоронцiв, курСФрiв, гардеробникiв. З аналiтичних цiлях виробничий потенцiал дiлять на:
основних робiтникiв, якi безпосередньо беруть участь у виробничому процесi зi створенням матерiальних цiнностей:
допомiжних, якi виконують функцii обслуговування основного виробництва.
Важливим напрямком класифiкацii персоналу СФ його розподiл за професiями та спецiальностями.
Професiя це вид трудовоi дiяльностi, здiйснення якоi потребуСФ вiдповiдного комплексу спецiальних знань та практичних навичок. Сукупнiсть знань, умiнь i навикiв, особистих здiбностей, потрiбних людинi для успiшного виконання професiйних обовязкiв, називаСФться професiйною придатнiстю, яка може бути потенцiйною i реальною. Перша ТСрунтуСФться на задатках, здiбностях, фiзичних i психологiчних властивостях людини. Друга формуСФться поступово в результатi оволодiння людиною нових знань i умiнь.
У межах кожноi професii внаслiдок подiлу працi видiляються спецiальностi, повязанi з виконанням бiльш вузького кола обовязкiв. Наприклад, спецiальнiсть у межах професii юриста це кримiнальне право, громадянське право тощо. Досвiд i практика поСФднують навики, знання й умiння в одне цiле, формуючи квалiфiкацiю, тобто мiру професiйноi пiдготовки, яка потрiбна для виконання певних трудових функцiй. РЖснуСФ поняття квалiфiкацiя працiвникiв i квалiфiкацiя робiт. Перша характеризуСФться сукупнiстю вимог до того, хто маСФ виконувати роботу, а друга сукупнiстю набутих людиною професiйних якостей. Квалiфiкацiя працiвника визначаСФться системою факторiв, а саме: рiвнем загальних i професiйних знань, стажем роботи на цiй чи аналогiчнiй посадi, що сприяСФ освоСФнню професii. Квалiфiкацiя присвоюСФться спецiальною комiсiСФю на основi всебiчноi перевiрки знань, досвiду людини i юридично закрiплюСФться документально.
За рiвнем квалiфiкацii працiвникiв прийнято подiляти на такi групи:
- висококвалiфiкованi працiвники, якi закiнчили ПТУ i середнi спецiальнi навчальнi заклади з термiном навчання 24 роки;
- квалiфiкованi працiвники, якi закiнчили середнСФ ПТУ, технiчнi училища або на виробництвi навчались 624 мiсяцi;
- низькоквалiфiкованi працiвники, якi пройшли пiдготовку на виробництвi протягом 2-5 мiсяцiв;
- неквалiфiкованi працiвники, якi пройшли практичне навчання або iнструктаж на робочих мiiях протягом кiлькох тижнiв.
Рiвень квалiфiкацii працiвника характеризуСФ його професiйну придатнiсть, тобто визначаСФться здатнiсть працiвника якiсно виконувати своi функцii як у звичайних, так i в екстремальних умовах, успiшно оволодiвати новими знаннями i вмiннями, швидко адаптуватись до умов, що змiнюються.
Рiвень квалiфiкацii працiвника, який дозволяСФ успiшно вирiшувати поставленi завдання, називаСФться компетенцiСФю. Розрiзняють такi ii види:
- функцiональна компетенцiя характеризуСФться професiйними знаннями i умiннями iх застосовувати;
- iнтелектуальна компетенцiя виражаСФться в здiбностях до аналiтичного мислення i комплексного пiдходу до виконання своiх обовязкiв;
- ситуацiйна компетенцiя вбачаСФ умiння дiяти в певних ситуацiях;
- соцiальна компетенцiяце комунiкацiйнi та iнтеграцiйнi здiбностi, умiння пiдтримувати звязки, впливати, досягати своСФi цiлi, правильно сприймати i передавати чужi погляди, вести розмову тощо.
Якiсний склад персоналу характеризуСФться професiйною вiковою структурою та стажем роботи.
Структуру персоналу за стажем можна розглядати як в планi загального стажу, так i стажу роботи вданiй органiзацii. Загальний стаж групуСФться за такими перiодами: до 16 рокiв, 16-20, 2125, 2630, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39,40 рокiв i бiльше. Стаж роботи вданiй органiзацii характеризуСФ закрiплення персоналу. Статистика видiляСФ такi перiоди для розрахунку цього показника: до 1 року, 1-4,5-9,10-14,15-19,20 24,25,30 i бiльше рокiв.
Структура персоналу за освiтнiм рiвнем передбачаСФ видiлення працiвникiв за вищою, середньо-спецiальною, незакiнченою вищою та середньою освiтою.
На формування рiзних видiв структур персоналу як на макро-, так i мiкрорiвнях у найближчi роки будуть впливати ряд ф?/p>