Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ш за наочною опорою. Зокрема, на дошці учні помічають зоровий ряд малюнків-символів що позначають наступні предмети: ялинка, усміхнене сонечко, листочок молочаю, листочок клена, журавлиний клин, сіра хмарина.
Стежачи за указкою вчителя, діти виразно читають вірш:
Ніби притомилось сонечко привітне,
У траві пожовклій молочай не квітне…
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.
Журавлі курличуть: Летимо у вирій!
Пропливає осінь на хмаринці сірій.
Вчителька Землянської ЗОШ Л.Д. Марушій [43, 4] (Запорізька обл.) стверджує, що складання плану прочитаного тісно повязане з умінням встановлювати послідовність подій та виділяти головну думку твору. Щоб сформувати у другокласників узагальнений підхід до зясування структури тексту (відношення спочатку потім), вона радить звернути увагу учнів на такі взаємоповязані моменти: про що йде мова на початку оповідання; що було потім; чим закінчується твір.
Для переказів, повязаних з перебудовою тексту, вчителька пропонує такі завдання: Склади свою кінцівку (зачин) твору; склади діалог на основі прочитаної розповіді; перекажи твір від імені автора (дійової особи); склади оповідання (розповідь) за аналогією (чи протиставленням) до прочитаного; склади оповідання з використанням діалогів (без них); розкажи, які події могли б передувати зображеним.
Для керівництва самостійною роботою з підручником вчителька О.М.Лівшій [2, 28] (СШ №12м. Донецька) пропонуємо такий алгоритм.
Щоб правильно виконати самостійну роботу, потрібно:
- Підготуватися до неї: подумати, чого я буду навчатися, виконуючи самостійну роботу, і що потрібно знати та вміти, щоб її виконати.
- Виконати роботу.
- Перевірити виконане.
Даний алгоритм діти засвоюють колективно, з детальним розясненням дій, які включає кожен пункт памятки.
Вчитель Дрогочанської ЗОШ Р.К.Довгалюк [68, 4] (Дніпропетровська обл.) з першого класу привчає дітей працювати з книжкою, показує їм, як списувати з підручника, з дошки, як перевіряти за зразком, пропонує пояснити порядок виконання вправи. Часто він ставить запитання: Як працюватимеш над вправою? Що робитимеш спочатку, а що потім? Як списуватимеш, перевірятимеш? У таких умовах дітям легше побачити складність у роботі ще до початку її виконання.
Вчитель називає деякі види завдань на уроках мови, що сприяють розвитку організаційних умінь і навичок: розпізнавання орфограм на певне правило, знаходження розбіжностей у звучанні й написанні слів, пропуск учнями під час диктовки місця в слові, якщо є сумнів щодо його правопису, попереднє визначення труднощів написання, коментоване письмо, виправлення власних помилок за орієнтиром учителя, взаємоперевірка.
Заслуговує на увагу застосований у Павлиській школі В.О.Сухомлинським [62, 59] досвід формування уважності і спостережливості, що виявляється у таких вправах і завданнях:
1. Чутливе вухо уміти точно відтворювати на слух, правильно почути вимовлене, охарактеризувати невідоме за його звучанням, правильно висловлюватися, виділяти в мовленні вчителя нове, незвичайне усе це неповний перелік ситуацій, коли дитині треба слухати вибірково й зосереджено. Чутливим має бути вухо дитини до звуків природи, до звуків найближчого оточення і мовлення.
Радимо привчати школярів насамперед прислухатися й розрізняти найхарактерніші звуки природи. Скажімо, під час осінньої прогулянки пропонуємо послухати, як співає на вітрі тоненька берізка, тріпочуть листочки тополі, якимось металевим шерхотом озивається дуб…
Сонячним весняним днем слухаємо з учнями пісню струмочка. Якщо він біжить з гірки, чути веселу швидку пісню, а на рівному місці пісня струмочка стає спокійною й тихою. Чи прислухалися ваші учні до різноманітних звуків літнього й осіннього дощу, грайливого вітерця і пронизливого вітрюгана, шелесту великого кукурудзяного поля і дзвону липневої спеки, до гудіння стовбура високої сосни? Чи доводилося вам разом з дітьми стояти в лісі із заплющеними очима і слухати тишу?
Усе це море звуків незамінне для емоційної забарвленості дитячої думки, уяви, мовлення. А в класі хіба немає можливостей для розрізнення учнями найхарактерніших звуків оточення? Ось приклад. Учитель говорить: Діти, заплющить очі, зараз я зроблю відому вам дію, а ви здогадайтеся за звуком, що це. Можна, наприклад, писати крейдою, розгорнути рулон із таблицею, відкрити шухлядку тощо.
На уроках фізичного виховання чи математики діти із заплющеними очима в грі-змаганні визначають напрям руху за певним звуком. Де бє мяч: зліва, справа, спереду чи позаду? Куди пішов учень: до дверей чи до столу? З якого ряду учениця пішла до дошки? До якої парти підійшов учитель? Скільки він зробив кроків? Звідки чути дзвіночок?
Корисне й цікаве для дітей тренування слухової чутливості в процесі ігор на розрізнювання звуків (Злови звук, Який звук заблукав?), імітацію (Чарівне дзеркальце, Відлуння), створення звукового мережива (Заспіваємо ляльці колискову: Ааа-а…).
Наприклад, учителі-методисти А.А. Огійчук [17, 72] (середня школа №11м. Сміли) і В.Н.Синиця [68, 4] (середня школа №15м. Чернігова) нерідко пропонують на уроках читання знайти рядки, які можна заспівати, вдома спробувати придумати мелодію до поезії. Якщо вірш треба завчити напамять, учитель спочатку сам, а за ним діти по-різному проспівають рядки; нерідко учні цих класів пишуть на уроках розвитку мовлення твір &#