Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

джувати увагу на одному обєкті навчальної діяльності;

  • розподіляти увагу між різними обєктами навчальної діяльності;
  • змінювати план діяльності в звязку зі зміною умов виконання;
  • складати алгоритм виконання діяльності;
  • організовувати робоче місце;
  • організовувати навчальну діяльність у взаємодії (у парі, малій групі);
  • прогнозувати результат власної діяльності, докладати зусилля для його досягнення.
  • 2. Навчально-інформаційні вміння та навички:

    • швидко актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію;
    • самостійно шукати нову інформацію з різних джерел;
    • вміння користуватися інформаційно-комунікативними технологіями;
    • користуватися каталогами, складати бібліографію;
    • користуватися різноманітною довідковою літературою;
    • працювати з графіками, схемами, таблицями, картинами;
    • складати план, тези виступів, доповідей, статей;
    • знати і застосовувати прийоми швидкого читання;
    • використовувати прийоми розуміння тексту (структурування, ставлення пізнавальних запитань, діалог з актором тощо);
    • працювати самостійно з підручником (розуміти будову книги і призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем, параграфів; будувати процес самонавчання за певним завданням); знати й вдаватися до прийомів смислового групування матеріалу; знати як і вміти упорядковувати та відтворювати інформацію (план, алгоритм, таблиця, схема, класифікація, стислий переказ тощо);
    • вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності;
    • досконало застосовувати загально-мовленнєві вміння й навички.

    3. Навчально-інтелектуальні та творчі вміння:

    • аналізувати різні навчальні обєкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки: типові й одиничні, різнобічно аналізувати один обєкт;
    • порівнювати (зіставляти й протиставляти, здійснювати повне порівняння); встановлювати тотожність;
    • виділяти головні ознаки, обєкти, якості; виділяти головне в явищах, процесах діяльності;
    • визначати й пояснювати сутність поняття;
    • формулювати висновок-узагальнення;
    • абстрагувати й конкретизувати означення, загальні висновки тощо;
    • визначати межі дії засвоєних понять, способів тощо;
    • встановлювати та пояснювати причиново-наслідкові звязки;
    • доводити та спростовувати судження;
    • висловлювати аргументовані критичні судження й думки, вилучати зайве;
    • групувати й класифікувати за певними ознаками;
    • самостійно вести спостереження за різними предметними обєктами, за різними навчальними дійми та процесами;
    • мати на достатньому рівні практичні загально-навчальні вміння (вимірювальні, обчислювальні, графічні, конструктивні тощо);
    • застосовувати прийоми довільної уваги, знати прийоми запамятовування;
    • виявляти пізнавальну трудність і формулювати її як задачу, проблему;
    • формулювати пізнавально-проблемні запитання;
    • встановлювати звязки між новими та засвоєними знаннями;
    • застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового;
    • уявляти та прогнозувати (вміти висловлювати припущення, здогадки, гіпотези), моделювати, доповнювати, продовжувати, перетворювати;
    • знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння;
    • генерувати варіанти розвязування задачі, проблеми;
    • знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей.

    В.Ф.Паламарчук обґрунтувала систему розвитку в учнів основної школи мисленнєвих умінь [55, 24].

    У початковій освіті України від середини 80-х років ХХ століття запроваджено міжпредметну програму Формування загально-навчальних умінь і навичок, яка охопила 4 великі групи: організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні, контрольно-оцінні (О.Я.Савченко [62; 64]).

    Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запамятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів) [64, 188189].

    Згадані види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних звязків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обовязкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.

    У 1 класі формуються наступні загально-пізнавальні уміння і навички:

    1) організаційні вміння і навички: добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ; розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою; дотримувати правильної постави під час читання і письма;

    2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, звязно (трьома-чотирма реченнями) передати почуте, побачене; з повагою звертатися до вчителя, учнів;

    3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в предметах певні ознаки, роз