Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Дипломна робота
"Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок"
Зміст
Вступ
1. Теоретико-педагогічні основи формування організаційних умінь і навичок
1.1 Організаційні уміння і навички: дефініції поняття
1.2 Способи формування організаційних умінь і навичок
1.3 Стан даної проблеми в масовому педагогічному досвіді
1.4. Психологічні особливості молодших школярів та їх рахування в процесі формування організаційних умінь і навичок
2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування організаційних умінь і навичок
2.1 Методика експериментального дослідження
2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розбудова системи освіти в Україні передбачає відтворення інтелектуального потенціалу народу, підвищення соціальної ролі особи. З огляду на це перед школою постало завдання забезпечити якість освіти учнів, зокрема, засвоєння обовязкових результатів навчання, навчити самостійно здобувати знання і творчо їх застосовувати у розвязанні практичних завдань.
Шкільне дитинство від самого початку вимагає від дитини іншої позиції вона стає школярем, учнем. Це її перша соціальна роль. Для неї створюють певні умови: як правило, в найбільш затишному місці вдома батьки з любовю і надією обладнують стіл чи парту, шафку, поличку, купують шкільні речі; всі члени родини домовляються між собою про увагу і повагу, які виявлятимуть до шкільних занять дитини.
Як показала у своїх дослідженнях Л.І. Божович [45, 34], яка однією з перших проаналізувала психологічний зміст переходу до статусу школяра, зі вступом дитини до школи перебудовується весь хід її життя: безтурботний час дозвілля змінюється обовязковими справами, які вимагають відповідальності дитина повинна ходити до школи, виконувати вимоги програми, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримуватися шкільного режиму, шкільних правил поведінки, добре засвоювати учбовий матеріал. Якість навчальної праці та поведінку школярів оцінює вчитель, і ця оцінка впливає на ставлення до дитини з боку оточуючих батьків, учителів, однокласників.
Істотним моментом у житті школяра є також те, що разом з новими обовязками він здобуває і нові права отже, може претендувати на серйозне ставлення з боку дорослих до своєї учбової праці; він має право на власне робоче місце, на відповідні умови для занять (зручний час, тишу), на відпочинок, дозвілля [17, 72]. Якщо за свою навчальну працю школяр дістає позитивну оцінку, то має право на схвалення і повагу з боку оточуючих.
Зі вступом до школи основні зміни відбуваються у внутрішній позиції дитини та змістовній сутності провідної діяльності.
Однак для того, щоб у дитини зявилась внутрішня позиція школяра, сформувалася повноцінна навчальна діяльність, необхідна наявність певного ступеня розвитку уміння вчитися. готовності до шкільного навчання. Протягом навчання у початковій школі у дитини формуються якості особистості, які становлять необхідну умову її нормального пізнавального розвитку та уміння вчитися. Саме рівнем сформованості цих якостей і визначається готовність до навчання у школі [64, 35].
Проблема формування уміння вчитися є актуальною у школах усього світу. Вона обумовлена зростанням потоку інформації, швидкою зміною та необхідністю сучасної людини оперативно опрацьовувати її. В таких умовах перед педагогами постає завдання зосереджувати увагу учнів на засвоєнні часто не повязаних між собою фактів, на самостійному відборі інформації, критичному її осмисленні та інших складових.
Уміння вчитися виробляється в практиці навчальної діяльності учнів, уміло керованої вчителем. Умілість ця визначається тим, які завдання ставить він перед учнями, як допомагає знаходити раціональні засоби виконання, яке місце залишається для доступної учням активності, як узгоджуються методи керування роботою дітей вчителем [63, 11].
У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, загально-мовленнєвими, загально-пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності [56]. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його звязках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, память, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоровя, уміння виконувати творчі завдання.
Формування організованості як якості особистості та навчального уміння передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчання, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи виконання завдання [62, 189]. Відповідно до цього в молодших учнів слід формувати вміння організувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі і берегти його, планувати свої дії, а також прагнути до обовязкового завершення роботи.
Актуальність проблеми дослідження визначається у теоретичному і практичному плані. Теоретична проблема в?/p>