Формування прибутку промислового пiдприСФмництва

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?кою i кредиторською заборгованiстю, посилити регулювання запасiв сировини i матерiалiв, не допускаючи iхнiй перенакоплення. При недооцiненому попитi треба зосередитися на вишукуваннi джерела фiнансування додаткових перемiнних, а також, дуже можливо, i постiйних витрат. Коли не виправдуються надii на високу рентабельнiсть, адмiнiстрацiя повинна вжити заходiв до нейтралiзацii занадто оптимiстичних дивiдендних обiцянок акцiонерам. Якщо ж рiвень рентабельностi перевершуСФ чекання, акцiонери вправi дорiкнути керiвникiв пiдприСФмства в перестраховцi, але, швидше за все, не стануть заперечувати нi проти пiдвищення абсолютноi норми дивiдендiв, нi проти дохiдних довгострокових фiнансових вкладень надлишкiв засобiв.

РД тiльки один дiйсно катастрофiчний ризик: це ризик вiдмови вiд iнвестування як такого. Рано або пiзно, але неминуче пiдприСФмство настигаСФтся падiнням конкурентноздатностi, фiзичним i моральним старiнням устаткування, невiдповiднiстю характеристик готовоi продукцii вимогам ринку.

Вiдмова вiд iнвестицiй рiвносильна дезiнвестицiям. Можна урiзувати занадто амбiцiйний проект, можна вiдкласти реалiзацiю проекту до кращих часiв, можна спорудити хитромудру модель фiнансування проекту, але не можна перекреслити слово проект.

Ця невблаганна iстина знаходиться в повнiй згодi з Великим Законом убування граничноi корисностi i граничноi продуктивностi чинникiв виробництва:

Збiльшення перемiнних витрат веде до збiльшення обсягу виробленоi продукцii, виторги вiд реалiзацii i прибули лише до визначеного грнежу, за яким додаткова продукцiя й економiчний ефект, одержуванi вiд подальшого нарощування витрат, починають знижуватися. Це вiдбуваСФться тому, що всi новi i новi дози перемiнних витрат зСФднуються з щодо розмiрами , що зменшуються , постiйних витрат, рацiональне сполучення мiж постiйними i перемiнними витратами порушуСФться, i пiдприСФмство не може далi збiльшувати виторг i прибуток. Для виправлення ситуацii необхiдний стрибок постiйних витрат . Виробничникам до болю знайома ситуацiя, коли скiльки нi привнось додатковоi сировини i (або) робочоi сили у виробництво, випуск не буде рости через недостачу устаткування, виробничих i iнших помешкань, скромних можливостей органiзацii виробництва. Що толку, що навколо одного старого верстата клопочеться цiла армiя робiтникiв, i ще з надлишковою кiлькiстю найкращоi сировини? Обсяг виробництва обСФктивно обмежуСФться технiчними можливостями застосовуваного устаткування. А який змiст нарощувати обем виробництва, вливаючи в нього колосальнi витрати на сировину, якщо пiдприСФмство не маСФ у своСФму розпорядженнi вiдповiдну комерцiйну iнфраструктуру для реалiзацii готовоi продукцii? Ми можемо продовжувати цi марнi нарiкання, поки не пiдведемося на непохитну позицiю сприйняття iнвестицiй як стрибка постiйних витрат . Життя пiдприСФмства йде перiодами вiд одного стрибка постiйних витрат до iншого (до речi говорячи, у фiнансовому менеджментi цi перiоди називаються короткостроковими). На графiку (мал. 1), що iлюструСФ це положення, постiйнi витрати поданi горизонтальними лiнiями, а перемiннi похилоi.

Кожна чергова доза iнвестицiй або, що те ж, кожний повязаний з iнвестицiями стрибок постiйних витрат веде до збiльшення питомоi ваги постiйних витрат у загальноi iз сумi i до зростання сили впливу операцiйного важеля з усiма випливаю чими з цього последствиями1.

Дiя операцiйного (виробничого, господарського) важеля виявляСФться в тому, що будь-яка змiна виторгу вiд реалiзацii завжди породжуСФ бiльш сильна змiна прибули.

На мал. 1 приведена принципова схема грошового обiгу пiдприСФмства. Фрагмент за участю операцiйного важеля видiлений масними лiнiями.

Нехай, наприклад, виторг вiд реалiзацii в першому роцi складаСФ 11000 тис. грн. при перемiнних витратах 9300 тис. грн. i постiйних витратах 1500 тис. грн. (у сумi 10800 тис. грн.). Прибуток дорiвнюСФ 200 тис. грн. Припустимо далi, що виторг вiд реалiзацii зростаСФ до 12000 тис. грн. (+9,1%). Збiльшуються на тi ж 9,1% i перемiннi витрати. Тепер вони складають 9300 тис. грн. +846,3 тис. грн. = 10146,3 тис. грн. Постiйнi витрати не змiнюються: 1500 тис. грн. Сумарнi витрати рiвнi 11646,3 тис. грн., прибуток же досягаСФ 357,7 тис. грн., що на 77% бiльше прибули минулого року. Виторг вiд реалiзацii збiльшився усього на 9,1%, а прибуток - на 77%.

Напрямок друге.

Фiнансова усталенiсть пiдприСФмства припускаСФ сполучення чотирьох сприятливих характеристик господарч-хазяйновит-фiнансово-господарського положення пiдприСФмства:

  1. Високоi платоспроможностi, тобто спроможностi справно розплачуватися за своiми обовязками;
  2. Високоi лiквiдностi балансу, тобто достатнього ступеня покриття позикових пасивiв пiдприСФмства активами, що вiдповiдають по термiнах оборотностi в грошi на розрахунковому рахунку термiнам погашення зобовязань.
  3. Високоi кредитоспроможностi, тобто гiдноi спроможностi вiдшкодування кредитiв iз вiдсотками й iншими фiнансовими витратами;
  4. Високоi рентабельностi, тобто значноi прибутковостi, що забезпечуСФ необхiдний розвиток пiдприСФмства, гарний рiвень дивiдендiв i пiдтримка курсу акцiй.

Таким чином, пiдводячи результат, можна видiлити такi напрямки пiдвищення фiнансовоi ефективностi пiдприСФмства:

Розподiл прибуткiв за рахунок рацiональних управлiнських рiшень (насамперед - наведення порядку i перехiд на технологiю керування за резул?/p>