Формування прибутку промислового пiдприСФмництва
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
В°мiна i модернiзацiя застарiлого обладнання. Проте однi заходи щодо удосконалювання застосовуваноi технiки i технологii не дадуть належноi вiддачi без полiпшення органiзацii виробництва i працi. Нерiдко пiдприСФмства (фiрми) одержують або беруть пiд оренду дороге устаткування, не пiдготовившись до його використання. У результатi коефiцiСФнт використання такого устаткування дуже низький. Витраченi на придбання засобу не приносять очiкуваного результату.
Важливе значення для пiдвищення продуктивностi працi маСФ належна його органiзацiя: пiдготування робочого мiiя, повне його завантаження, застосування передових методiв i прийомiв працi й iн.
Матерiальнi ресурси займають до 3/5 у структурi витрат на виробництво продукцii. Звiдси зрозумiло значення економii цих ресурсiв, рацiонального iхнiй використання. На перший план тут виступаСФ застосування ресурсозберегаючих технологiчних процесiв. Немаловажним СФ пiдвищення вимогливостi i повсюдне застосування вхiдного контролю за якiстю i матерiалiв, що надходять вiд постачальникiв сировини, що комплектують виробiв i напiвфабрикатiв.
Скорочення витрат по амортизацii основних виробничих фондiв можна досягти шляхом кращого використання цих фондiв, максимального iхнiй завантаження.
На закордонних пiдприСФмствах розглядаються також такi чинники зниження витрат на виробництво продукцii, як визначення i дотримання оптимального розмiру партii що закуповуються матерiалiв, оптимального розмiру серii що запускаСФться у виробництво продукцii, рiшення питання про те, робити самим або закуповувати в iнших виробникiв окремi компоненти або комплектуючих виробiв.
Вiдомо, що чим бiльше партiя що закуповуСФться сировини, матерiалiв, тим бiльше розмiр середньорiчного запасу i бiльше розмiр витрат, повязаних iз складуванням цiСФi сировини, матерiалiв (орендна плата за складськi помешкання, утрати при тривалому збереженнi, утрати, повязанi з iнфляцiСФю й iн.). Водночас придбання сировини i матерiалiв значними партiями маСФ своi переваги. Знижуються витрати, повязанi з розмiщенням замовлення на що одержуються товари, iз прийманням цих товарiв, контролем за проходженням рахункiв i iн. Таким чином, виникаСФ задача визначення оптимального розмiру що закуповуються сировини i матерiалiв. Розрахунок можна звiстки по такiй схемi (таблиця 8)1.
Таблиця 8.
Як очевидно з таблицi, оптимальне рiчне число закупiвель у даному прикладi дорiвнюСФ чотирьом, оскiльки сума витрат по складуванню й обслуговуванню закупiвель у цьому випадку СФ найменшоi.
Тi ж правила дiють i при визначеннi оптимального розмiру серii що запускаСФться продукцii. При виробництвi продукцii значним числом дрiбних серiй витрати по складуванню готовоi продукцii будуть мiнiмальними. Проте зростуть витрати на пiдготування виробництва. РозрахуСФмо оптимальний розмiр серii запуску (таблиця 9)2.
З таблицi випливаСФ, що найбiльше оптимальним розмiром серii запуску СФ серiя 2 по 4500 штук, у результатi котроi витрати по складуванню готовоi продукцii i пiдготуванню виробництва складають мiнiмальний розмiр - 11908 тис. грн. у рiк.
Звичайно, подiбнi розрахунки не можна вважати достатньо обСФктивними i точними, проте, у визначеному наближеннi iх прийняти можна.
У сполученнi з традицiйними шляхами зниження витрат на виробництво продукцii знову виниклi чинники дозволять у комплексi довести розмiр витрат виробництва до оптимального рiвня.
Проблема беззбиткового функцiонування, розширеного вiдтворення, з одного боку, збитковостi i банкрутства - з iнший, багатьох вiтчизняних компанiй, банкiв, пiдприСФмств рiзноманiтних галузей господарства i сфер дiяльностi СФ як не можна бiльш актуальноi. Тiльки зростання прибутку, нововведення забезпечують фiнансову основу самофiнансування ринковоi дiяльностi фiрми, здiйснення ii розширеного вiдтворення.
Таблиця 9.
Завдяки прибули виконуються зобовязання пiдприСФмства перед бюджетом, банками, iншими пiдприСФмствами й органiзацiями.
3.2. Шляху пiдвищення рентабельностi виробництва.
Якщо пiдприСФмство дiстаСФ прибуток, воно рахуСФться рентабельним.
Але як не припустити сповзання пiдприСФмств до одержання прибутку за будь-яку цiну? Як розумно обмежити iх у цьому прагненнi? Адже сьогоднi пiдприСФмство може збiльшити прибуток не тiльки за рахунок кращоi роботи, росту обсягу виробництва потрiбноi народному господарству продукцii i зниження ii собiвартостi, але i за рахунок рентабельноi продукцii, довiльного збiльшення цiн на вироби без вiдповiдного пiдвищення якостi i т.п.
Показники рентабельностi, застосовуванi в економiчних розрахунках, характеризують вiдносну прибутковiсть. Розрiзняють показники рентабельностi продукцii i рентабельностi пiдприСФмства.
Рентабельнiсть продукцii примiряють у 3-х варiантах: рентабельнiсть реалiзованоi продукцii, товарноi продукцii й окремого виробу.
Рентабельнiсть реалiзованоi продукцii це вiдношення прибули вiд реалiзацii продукцii до ii повноi собiвартостi. Рентабельнiсть виробу - це вiдношення прибули на одиницю виробу до собiвартостi цього виробу. Прибуток по виробi дорiвнюСФ рiзницi мiж його оптовою цiною i собiвартiстю.
Показники рентабельностi i прибутковостi мають загальну економiчну характеристику, вони вiдбивають кiнцеву ефективнiсть роботи пiдприСФмства i що випускаСФт?/p>