Формування прибутку промислового пiдприСФмництва

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

Вµкономiчноi сфери, визнати себе банкрутом.

У загальному видi формулу прибули можна уявити в такому видi:

P = W - (З + Н + Ш),

Де Р - прибуток пiдприСФмства, грн./рiк,

W - виторг вiд реалiзацii створеноi продукцii, грн./рiк;

З - витрати на виробництво i реалiзацiю створеноi продукцii, грн./рiк;

Н - розмiр податкiв, виплачуваних пiдприСФмством, грн./рiк;

Ш - штрафнi санкцii, грн./рiк.

Виторг вiд реалiзацii визначаСФться по формулi:

Де Ni - кiлькiсть зробленоi i реалiзованоi споживачами i-й продукцii в натуральному вираженнi;

Ci - цiна реалiзацii i-й продукцii, грн.;

n - кiлькiсть позицiй реалiзованоi продукцii, шт.

Якщо витрати i штрафи в iстотнiй мiрi залежать вiд пiдприСФмства, то податки, що сплачуються пiдприСФмством, - це зовнiшнi умови господарювання. Податкова система, що дiСФ в даний час у Украiни, достатньо громiздка i диференцiйована на федеральний, республiканський i мiiевий рiвнi. ПiдприСФмство повинно сплачувати на першому рiвнi: податок iз додатковоi вартостi, акцизи на окремi види i групи товарiв, вiдрахування на покриття витрат по геологорозвiдувальних i геолого-пошукових роботах по корисним копалинам; прибутковий податок iз юридичних i фiзичних осiб, податок на транспортнi засоби, гербовий податок, державний збiр. На другому рiвнi - податок на видобуток природних ресурсiв у видi акцизiв, акцизи на бензин, моторне паливо, газ, податок на майно пiдприСФмства, плату за воду, що забираСФться промисловими пiдприСФмствами з водогосподарчих систем. На третьому рiвнi - мiiевi податки: податок на будiвлi, помешкання i спорудження, земельний податок, промисловий податок, збiр за реСФстрацiю пiдприСФмницькоi дiяльностi фiзичних осiб, податок на рекламу, лiцензiйний збiр за право проведення мiiевих аукцiонiв i лотерей, збiр з аукцiонних продажiв i iн.

  • Отже, пiдприСФмство в умовах ринку у своСФму прагненнi максимiзувати прибуток володiСФ чотирма ступенями свободи: установлення цiн, формування витрат,
  • формування обсягiв продукцii, вибiр номенклатури й асортименту продукцii.

Але цими ж ступенями свободи володiють i всi iншi учасники ринку, i тому кожне пiдприСФмство повинно враховувати не тiльки своСФ поводження на ринку, але i поводження конкурентiв. У умовах ринку виробники продукцii змагаються за те, щоб найбiльше повно задовольнити потреби покупцiв, споживачiв у широкому змiстi слова, тiльки, у цьому випадку вони можуть процвiтати як виробники продукцii.

Добробут фiрми в областi фiнансiв забезпечуСФться за рахунок дii як зовнiшнiх, так i внутрiшнiх чинникiв, причому для пiдприСФмця особливе значення одержують, насамперед, зовнiшнi обставини, що вiн змiнити не може i змушений до них пристосовуватися. Внутрiшнi можливостi фiрми використовуються таким чином, щоб ефективно задiяти зовнiшнi чинники.

Аналiз зовнiшнього середовища служить iнструментом, за допомогою якого менеджери контролюють зовнiшнi стосовно органiзацii чинники з метою передбачати потенцiйнi небезпеки i вчасно задiяти можливостi, що знову вiдчиняються. Вивчення зовнiшнього середовища дозволяСФ фiрмi своСФчасно спрогнозувати появу ринкових небезпек, пiдготувати ситуацiйнi плани на випадок виникнення непередбачених обставин, розробити стратегiю, що дозволить компанii досягти поставленi цiлей i перетворити потенцiйнi погрози у вигiднi можливостi.

ЗовнiшнСФ середовище - це всi тi зовнiшнi чинники, що впливають на дiяльнiсть фiрми i, у свою чергу, вiдчувають на собi ii вплив. До них ставляться географiчнi, мiжнароднi, нацiональнi, полiтичнi, правовi, економiчнi, соцiальнi й iншi чинники.

Останнiм часом усе бiльш важливе значення набувають збуту, реклама, просування товару. Цi показники займають одне з центральних мiiь в аналiзi. Фiрма може розраховувати на успiх на ринку тiльки в тому випадку, якщо вона маСФ активних i компетентних реалi заторiв ii товарiв i послуг, агресивну, творчо розроблену рекламу, цiлiсну систему просування товарiв i послуг до покупця.

Але, звичайно, саме головне в удосконалюваннi механiзму формування i розподiли прибуткiв пiдприСФмства - аналiз прибутковостi. Прибуток - показник ефективностi, що обоiться, дiяльностi будь-якоi комерцiйноi органiзацii. Тому постiйний контроль за прибутком вiд усiх напрямкiв дiяльностi, рiзних товарiв i послуг СФ важливою функцiСФю керування.

Фiнансовий стан органiзацii багато в чому визначаСФ, яку тактику i стратегiю вибере керiвництво на ринку. Детальний аналiз фiнансового стана допомагаСФ виявити вже наявнi i потенцiйнi резерви органiзацii в цiй областi. Аналiз фiнансового стана звичайно проводиться методами фiнансовоi ревiзii.

Найважливiшою категорiСФю ринковоi економiки СФ прибуток. Саме при цьому умовi фiрма може стабiльно iснувати i забезпечувати собi основу для росту. Стабiльний прибуток фiрми виявляСФться у видi дивiденду на вкладений капiтал, сприяСФ притягненню нових iнвесторiв i, отже, збiльшенню власного капiталу фiрми. Тому стаСФ ясним iнтерес до проблем прибутковостi дiяльностi фiрми. Прибуток, точнiше, ii максимизацiя виступаСФ безпосередньою цiллю виробництва в будь-якiй галузi нацiональноi економiки. Виробники, проте, можуть зштовхуватися з особливими ситуацiями, що висувають на перший план рiшення проблем, що не укладаються в рiчище максимизацii прибули, або визиваючих навiть протирiччя з цiСФю цiллю: наприклад, рiзке зниження цiн для виходу на новi ринки або проведення