Формування прибутку промислового пiдприСФмництва
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?i i матерiалiзованоi працi.
Технологiчним процесом називаСФться послiдовна змiна форми, розмiрiв, властивостей матерiалу або напiвфабрикатiв iз метою одержання виробу вiдповiдно до заданих технiчних вимог. Технологiчна диiиплiна тiсно повязана з такими економiчними диiиплiнами, як економiка пiдприСФмства i пiдприСФмництва, менеджмент, економiка i керування науково-технiчним прогресом i iн.
Звязок технологii з економiкою виявляСФться, наприклад, через вiдношення в процесi виробництва. Вiдношення, що охоплюють взаСФмодii всiх рiзноманiтних компонентiв продуктивних сил, тобто моментiв процесу працi, називаються технологiчними. Вони укладаються в систему взаСФмодii людина - наука - технiка - виробництво - економiка. Наука i технiка СФ засобами збiльшення виробничих можливостей.
З економiчноi точки зору тiльки тi технологiчнi процеси СФ оптимальними, що сприяють найбiльше повному задоволенню матерiальних i духовних потреб людини.
Рiвень технологii будь-якого виробництва робить вирiшальний вплив на економiчнi показники (прибуток, рентабельнiсть продукцii, витрати виробництва й iн.). Тому економiсту необхiднi достатнi знання сучасних технологiчних процесiв, а iнженеру знання в областi економiки.
Органiзацiя виробництва - це сукупнiсть методiв, що забезпечують найбiльше доцiльне зСФднання i використання в часу i просторi засобiв працi, iз метою ефективного ведення виробничих процесiв i в цiлому пiдприСФмницькоi дiяльностi.
Характер i структура виробництва залежать вiд особливостей що випускаСФться продукцii, типу виробництва, застосовуваних знарядь працi, предметiв працi i технологiчних процесiв. Правильно органiзоване виробництво будуСФться на таких основних принципах: спецiалiзацii, пропорцiйностi, рiвнобiжностi, безперервностi, прямо точностi i ритмiчностi.
Спецiалiзацiя виробництва - це зосередження випуску конструктивно i технологiчно подiбноi продукцii масового попиту. Конструктивна i технологiчна подоба створюСФться за допомогою широкоi унiфiкацii. У самому загальному видi унiфiкацiя - це зведення рiзноманiття до рацiональноi однаковостi з деяким конструктивним полiпшенням обСФкта унiфiкацii.
Пропорцiйнiсть - сполучення виробничих потужностей усiх пiдроздiлiв виробництва. Вона дозволяСФ випускати продукцiю в потрiбних кiлькостях, номенклатурi, асортиментi i комплектностi у встановленi термiни.
Рiвнобiжнiсть - одночасне виконання операцiй i стадiй виробничого процесу. Цей принцип дозволяСФ створити широкий фронт робiт iз виготовлення кiнцевого продукту.
Безперервнiсть - органiзацiя виробництва, при котроi одна операцiя випливаСФ за iнший без перерв у часу усерединi змiни, мiж змiнами, усерединi операцii i мiж операцiями.
Прямо точнiсть - рацiональна органiзацiя перемiщення продукцii в процесi виробництва; забезпечуСФ найкоротший шлях прямування виробу вiд одного етапу (стадii операцii) виготовлення до наступному.
Ритмiчнiсть - випуск продукцii в рiвнi промiжки часу однаковоi або зростаючоi кiлькостi повторюваних виробiв.
Виробничий процес, побудований на основi дотримання вищезгаданих принципiв, рахуСФться рацiональним.
Удосконалювання виробництва повинно здiйснюватися в напрямку його спецiалiзацii (суворого закрiплення усе бiльш обмеженого обсягу рiзноманiтних робiт, виконуваних на кожнiй дiлянцi виробництва), подальшоi концентрацii (доведення виробництва до оптимальних масштабiв), комплексноi механiзацii й автоматизацii виробничих процесiв i керування ними.
До сучасних методiв органiзацii виробництва ставиться потокове виробництво продукцii масового попиту1. Вищою формою органiзацii потокових методiв СФ потоковi лiнii. Вони бувають в основному двi системи: iз спецiальних верстатiв-автоматiв перериваноi дii i роторнi безупинного дii. У якостi спецiальних можуть застосовуватися верстати з програмним керуванням, для виконання допомiжних операцiй - робототехнiчнi пристроi.
Ефективнiсть потоковоi органiзацii виробництва складаСФться в тому, що вона дозволяСФ повнiше реалiзувати пропорцiйнiсть, ритмiчнiсть i безперервнiсть, рiзко скоротити, простоi устаткування, частку допомiжних операцiй, зменшити тривалiсть виробничого циклу, пiдвищити якiсть продукцii.
У умовах вiльноi конкуренцii цiна продукцii, зробленоi пiдприСФмствами, фiрмами вирiвнюСФться автоматично. На ii впливають закони ринкового цiноутворення. У теж час кожний пiдприСФмець ринеться до одержання максимально можливоi прибули. РЖ тут, крiм чинникiв збiльшення обсягу виробництва продукцii, просування ii на незаповненi ринки й iн., невблаганно висуваСФться проблема зниження витрат на виробництво i реалiзацiю цiСФi продукцii, зниження витрат виробництва.
У традицiйному уявленнi найважливiшими шляхами зниження витрат СФ економiя усiх видiв ресурсiв, споживаних у виробництвi: трудових i матерiальних.
Так, значну частку в структурi витрат виробництва займаСФ оплата працi (у промисловостi Украiни 13-14%, розвитих краiн 20-25%). Тому актуальна задача зниження трудомiсткостi що випускаСФться продукцii, росту продуктивностi працi, скорочення чисельностi адмiнiстративно-обслуговуючого персоналу.
Зниження трудомiсткостi продукцii, росту продуктивностi працi можна досягти рiзноманiтними засобами. Найбiльше важливi з них - механiзацiя й автоматизацiя виробництва, розробка i застосування прогресивних, високопродуктивних технологiй, з?/p>