Формування прибутку промислового пiдприСФмництва
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?iв. Одержувачем позички виступають органи влади, урядовi заснування.
Центральне питання для менеджера, що одержуСФ кредит - у розрахунку граничноi процентноi ставки, при якiй кредит залишаСФться для нього ефективним. Найбiльше iстотну роль серед названих вище джерел фiнансування, по ступенi убування iхньоi частки в iнвестицiйних операцiях, грають розширення акцiонерного капiталу, позики, випуск облiгацiй. Отже, збiльшення акцiонерного капiталу СФ основною формою притягнення засобiв для розвитку компанiй в умовах ринковоi економiки.
1.2. Розподiл прибуткiв пiдприСФмства.
Залучити засоби - одна сторона медалi. Друга - особливо важлива - використовувати грошовi ресурси найбiльше ефективно, оборотньо. Як вiдомо, необхiдно вчасно повернути авансованi засоби пiсля виробництва i реалiзацii продукцii. Всi наступнi витрати пiсля авансування вкладення засобiв iменуються iнвестуванням. Якщо ж вкладення в пiдприСФмство здiйснюСФться з одержуваноi в ходi виробництва прибули, те подiбнi вкладення приймають форму ре iнвестування .
Авансування виробництва - процес формування статутного (тобто початкового) капiталу, iнвестування виробництва - додатковi вкладення до статутного капiталу, ре iнвестування - це додатковi вкладення, здiйснюванi з прибутку, одержуваноi вiд виробництва товарiв i iхньоi наступноi реалiзацii.
Вартiсть авансованого капiталу постiйно зберiгаСФться в незмiнному розмiрi за рахунок адекватноi компенсацii його зносу, тобто за рахунок адекватноi компенсацii його зносу, тобто за рахунок амортизацii капiталу. Процес амортизацii - це триСФдиний процес: списання зносу, тобто зменшення вартостi використовуваного капiталу;
умикання повного розмiру списання в цiну товару, що провадиться за допомогою даного устаткування i призначений для реалiзацii;
зарахування розмiру внеску, включеноi в цiну товару, на амортизацiйний рахунок для зберiгання розмiру капiталу на старому рiвнi. Розмiр цього амортизацiйного рахунку повинний бути еквiвалентний сумi вкладень або авансованого капiталу.
Знецiнення авансованого капiталу не вiдбуваСФться, оскiльки знос компенсуСФться амортизацiСФю. Проте така ситуацiя характерна лише для функцiонуючого капiталу, тобто залученого в процес виробництва. Капiтал, що авансований, але не залучений у процес виробництва, знецiнюСФться.
Пiд лiквiднiстю розумiСФться оборотнiсть капiталу в грошову форму у випадку виникнення такоi необхiдностi (наприклад, для погашення боргiв). Поняття нелiквiд, що iснуСФ в середовищi росiйських дiлових людей, означаСФ, що якась вартiсть не може бути звернена в грошi (наприклад, неякiсний товар, що не вдасться продати). Нелiквiднi засоби, зрештою, припадаСФ списувати за рахунок прибули, що знижуСФ ефективнiсть виробництва, у чому, природно, не зацiкавлений жодний менеджер. У цьому змiстi самим лiквiдним засобом СФ самi грошi .
По своСФму функцiональному призначенню капiтал, як вiдомо, пiдроздiляСФться на два значнi складових елементи - капiтал основний i капiтал оборотний. Засоби, вкладенi в основний капiтал, вiдшкодовуються поступово, частинами, протягом достатньо тривалого перiоду часу. Причому стосовно до кожного елемента основного капiталу перiод повернення вкладених засобiв буде розрiзнений (у залежностi вiд нормативного термiна його використання) .
У прагненнi до успiхiв пiдприСФмству припадаСФ вирiшувати велику дилему фiнансового менеджменту: рентабельнiсть або лiквiднiсть? - i найчастiше жертвувати або тим, або iншим у спробах сполучити динамiчний розвиток iз наявнiстю достатнього рiвня коштiв i високоi платоспроможностi. Справа в тому, що лiквiднi утруднення i, вiдповiдно, низькi значення коефiцiСФнта поточноi лiквiдностi можуть свiдчити не про фiнансову хворобу i неплатоспроможнiсть, а про динамiчний розвиток пiдприСФмства, бурхливому нарощуваннi обороту i швидкого освоСФння ринку.
Роздивися для iлюстрацii два приклади. Перший iз них показуСФ, що для пiдприСФмств малого i середнього бiзнесу високi темпи нарощування обороту спричиняють за собою пiдвищенi лiквiднi потреби. Другий приклад говорить про те, що i для значних пiдприСФмств занадто бурхливi темпи росту обороту чреватi лiквiдними трудностями. Нарештi обидва приклади свiдчать про фундаментальне протирiччя, дилемi, що припадаСФ дозволяти пiдприСФмствам на всiх етапах iхнього розвитки: або дiяльнiсть рентабельна, або вона приносить достатнiй рiвень лiквiдних засобiв. Примирити одне з iншим важко, але, як ми побачимо, можливо .
Приклад 1.
Вiзьмемо три пiдприСФмства, що знаходяться на рiзних стадiях розвитки: М (мале), С (середнСФ) i ДО (значного), див. таблицю 1.
ПiдприСФмство М з обсягом активу 10 тис. грн. i 10-тисячним рiчним оборотом перебуваСФ в стадii навального виходу з дитячих пелюшок. Середньорiчний темп приросту обороту 30%; комерцiйний марж (рентабельнiсть обороту) росте повiльно: 3% у першому роцi, 5% у другому роцi, 7% у третьому роцi, зате пiдприСФмство виграСФ на пiдвищеннi коефiцiСФнта трансформацii (оборотностi активiв): 1, 1,1 i 1,2 у першому, другому i третьому роках вiдповiдно .
ПiдприСФмство С з обсягом активу 500 тис. грн. i 750-тисячним оборотом знаходиться на шляху до зрiлостi. Оборот росте на 25% щорiчно, комерцiйний марж стабiлiзувався приблизно на рiвнi 12%, коефiцiСФнт трансформацii пiдтримуСФться на рiвнi 1,5.
ПiдприСФмство ДО маСФ обсяг активу 100 млн. грн. i рiчний оборот 160 млн. грн. Оборот росте на 10% у рiк, комерцiйни?/p>