Формування прибутку промислового пiдприСФмництва
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ся iм продукцii. Головним iз показникiв рiвня рентабельностi СФ вiдношення загальноi суми прибули до виробничих фондiв.
РЖснуСФ багато чинникiв, що визначають розмiр прибули i рiвень рентабельностi. Цi чинники можна пiдроздiлити на внутрiшнi i зовнiшнi. Зовнiшнi - це чинники, що не залежать вiд зусиль даного колективу, наприклад змiна цiн на матерiали, продукцiю, тарифiв перевезення, норм амортизацii i т.д. Такi заходи проводяться в загальному масштабi i сильно впливають на показники, що узагальнюють, виробниче - господарськоi дiяльностi пiдприСФмств.
Структурнi зсуви в асортиментi продукцii iстотно впливають на розмiр реалiзованоi продукцii, собiвартiсть i рентабельнiсть виробництва. Задача економiчного аналiзу - виявити вплив зовнiшнiх чинникiв, визначити суму прибули, отриману в результатi дii основних внутрiшнiх чинникiв, що вiдбивають трудовi вкладення робiтникiв i ефективнiсть використання виробничих ресурсiв.
Показники рентабельностi (прибутковостi) СФ загальноекономiчними. Вони вiдбивають кiнцевий фiнансовий результат i вiдбиваються в бухгалтерському балансi i звiтностi про прибутки i збитки, про реалiзацiю, про прибуток i рентабельнiсть.
Рентабельнiсть можна розглядати як результат впливу технiко-економiчних чинникiв, а значить як обСФкти технiко-економiчного аналiзу, основна цiль якого виявити кiлькiсну залежнiсть кiнцевих фiнансових результатiв виробниче - господарськоi дiяльностi вiд основних технiко-економiчних чинникiв.
Рентабельнiсть СФ результатом виробничого процесу, вона формуСФться пiд впливом чинникiв, повязаних iз пiдвищенням ефективностi оборотних коштiв, зниженням собiвартостi i пiдвищенням рентабельностi продукцii й окремих виробiв.
Загальну рентабельнiсть пiдприСФмства необхiдно розглядати як функцiю ряду кiлькiсних показникiв - чинникiв: структури i фондовiддачi Основних виробничих фондiв, оборотностi нормованих оборотних коштiв, рентабельностi реалiзованоi продукцii.
Методика аналiзу загальноi рентабельностi:
- По чинниках ефективностi;
- У залежностi вiд розмiру прибутку i розмiри виробничих чинникiв.
Балансова (загальна) прибуток - це кiнцевий фiнансовий результат виробниче - фiнансовоi дiяльностi. Замiсть загального прибутку в пiдприСФмства може утворитися загальний збиток, i таке пiдприСФмство перейде в категорiю збиткових.
Загальний прибуток (збиток) складаСФться з прибутку (збитку) вiд реалiзацii продукцii, робiт i послуг; позареалiзацiйних прибуткiв i збиткiв. Пiд рентабельнiстю пiдприСФмства розумiСФться його спроможнiсть до збiльшення вкладеного капiталу. Задачею аналiзу рентабельностi СФ декiлька положень:
оцiнити динамiку показника рентабельностi з початку року, ступiнь виконання плану, визначають i оцiнюють чинники, що впливають на цi показники, i iхнiй вiдхилення вiд плану;
виявляють i вивчають причини втрат i збиткiв, викликаних безгосподарнiстю, помилками в керiвництвi й iнших недоглядах у виробниче - господарськоi дiяльностi пiдприСФмства;
розкривають i пiдраховують резерви можливого збiльшення прибутку або прибутку пiдприСФмства.
Оптимальним доповненням до показникiв прибутку i рентабельностi явилося би видiлення в тому числi питомоi ваги збiльшення прибули, отриманого в результатi зниження собiвартостi. Таке доповнення орiСФнтувало б первинну ланку на здiйснення органiзацiйно-технiчних заходiв, спрямованих на рiст продуктивностi працi, економiю i рацiональне використання сировини, матерiалiв, палива, енергii, на краще використання основних фондiв i виробничих потужностей, а в результатi - на зниження витрат на виробництво продукцii в цiлому. Це не виключало б i рiст обсягу виробництва, у результатi котрого щодо зменшуСФться питома вага умовно-постiйних витрат у складi собiвартостi продукцii.
ВипливаСФ також зауважити, що в мiру формування цивiлiзованих ринкових вiдносин, лiквiдацii дефiциту, монополii окремих виробникiв у пiдприСФмств залишиться лише один шлях збiльшення прибули - збiльшення обсягу випуску продукцii, зниження витрат на ii виробництво.
3.3. Проблеми удосконалювання механiзму формування i розподiли прибуткiв пiдприСФмства.
ПiдприСФмницька дiяльнiсть (пiдприСФмництво) являСФ собою iнiцiативну самостiйну дiяльнiсть громадян i iхнiх обСФднань, спрямовану на одержання прибутку. Отже, одержання прибутку - це безпосередня цiль пiдприСФмства. Але дiстати прибуток пiдприСФмство може тiльки в тому випадку, якщо воно робить продукцiю або послуги, що реалiзуються, тобто задовольняють суспiльнi потреби. Спiв пiдпорядкованiсть цих двох цiлей - задоволення потреби й одержання прибутку - така. Не можна дiстати прибуток, не вивчивши потреби i не почавши робити той продукт, що задовольняСФ потреби. Потреби у свою чергу пiдроздiляються на: потреби i платоспроможнi потреби. Необхiдно зробити продукт, що задовольняСФ потреби i при тому по такiй цiнi, що задовольнила б платоспроможнi потреби. А прийнятна цiна можлива тiльки в тому випадку, коли пiдприСФмство витримуСФ визначений рiвень витрат, коли споживанi ресурси, витрати менше, чим отриманий виторг, тобто, коли пiдприСФмство працюСФ з прибутком. У цьому змiстi i говориться, що прибуток - безпосередня цiль функцiонування пiдприСФмства й одночасно це результат його дiяльностi. Якщо пiдприСФмство не укладаСФться в рамки такого поводження i не одержуСФ прибутку вiд своСФi виробничоi дiяльностi, воно змушено пiти з ?/p>