Форми та прояви слабоумства
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?ii, мiж мiстами та вiддаленими сiльськими мiiевостями).
РОЗДРЖЛ I ФОРМИ РЖ КЛРЖНРЖЧНРЖ ОЗНАКИ СЛАБОУМСТВА
1.1 Набуте слабоумство
До цiСФi групи входять рiзнi види слабоумства, названi як за iменами авторiв, що iх описали (слабоумство при хворобах Альцгеймера, Пiка, Крейцфельдта Якоба, Гентингтона, Паркiнсона), так i за причина ми iх виникнення (судинна (атеросклеротична) деменцiя, слабоумство при отруСФннi окисом вуглецю; церебральному лiпiдозi; епiлепсii; прогресивному паралiчi у душевнохворих; гепатолентикулярнiй дегенерацii (хворобi Вiльсона); гiперкальцiСФмii; гiпотиреоiдизмi; iнтоксикацiях; множинному склерозi; нейросифiлiсi; дефiцитi нiкотиновоi кислоти (пелагрi); вузловому полiартритi; системнiй червонiй волчанцi; трипаносомозах; дефiцитi вiтамiну В12; СНРЖД iнфекцii). ПоСФднують цю групу загальнi клiнiчнi ознаки: поступовий, малопомiтний початок, поступове порушення памятi, мислення, зростаюча iнтелектуальна неспроможнiсть i незворотнiсть цих розладiв.
У типових випадках прогресуюче слабоумство характеризуСФться тим, що у хворих вiдповiдно до вiку рано зявляються порушення памятi та орiСФнтування у просторi. Крiм того, зростають млявiсть, апатiя, байдужiсть, що виявляються в емоцiйному притупленнi, зниженнi психiчноi активностi, загальному збiднiннi практичних навичок (афазiя, аграфiя, алексiя, апраксiя). Водночас спостерiгаСФться ослаблення вищих форм iнтелектуальноi дiяльностi, знижуСФться рiвень розсудiв, продуктивнiсть мислення, зникаСФ критичне ставлення до свого стану. В окремих випадках зявляються: розгальмованiсть потягiв, пiдвищений настрiй, розгорнутi епiлептичнi напади.
При подальшому розвитку слабоумства виявляються значне ослаблення памятi, розлад мови з наступним повним ii зникненням.
На кiнцевiй стадii розвитку хвороби спостерiгаСФться виражене фiзичне виснаження кахексiя, явища маразму. Смерть настаСФ внаслiдок приСФднання рiзних iнфекцiйних захворювань.
Судинна (атеросклеротична) деменцiя. Судиннi захворювання головного мозку СФ наслiдком загального захворювання судинноi системи органiзму.
На раннiй стадii атеросклерозу судин головного мозку зявляСФться неврозоподiбна симптоматика, коли виявляються знижена працездатнiсть, пiдвищена стомлюванiсть, запальнiсть, дратiвливiсть, слiзливiсть, зниження памятi на поточнi подii, неуважнiсть, легка виснажливiсть при психiчному напруженнi, загострення рис характеру, поганий сон чи сонливiсть, головний бiль, запаморочення.
При наростаннi атеросклеротичних змiн у хворих дедалi чiткiше виявляються зниження памятi на поточнi подii, розлад уваги чи ii нестiйкiсть, згодом зявляються ознаки слабоумства, коли хворi не можуть зрозумiти абстрактний змiст, не вiдрiзняють основноi ознаки вiд другорядноi, завдяки чому iхнi розповiдi переповненi зайвими подробицями, а мова стаСФ невиразною, бiдною на слова. Крiм того, у них змiнюСФться сприйняття, що стаСФ частковим та уповiльненим, зявляються нестримання емоцiйних реакцiй, елементи силуваного плачу i смiху, порушуСФться критичне ставлення до свого стану.
При цьому спостерiгаСФться дисоцiацiя мiж глибоким слабоумством i збереженiстю окремих зовнiшнiх звичних форм поведiнки (манера триматися з оточуючими, а також сформованi за життя навички).
Психотичнi форми старечого слабоумства зазвичай виникають на початку захворювання, зокрема найчастiше виявляються маячення збитку, зубожiння, отруСФння i переслiдування. Маячнi iдеi завжди повязанi з конкретною ситуацiСФю, вибудовуються на хворобливiй iнтерпретацii реальних обставин i поширюються здебiльшого на осiб з найближчого оточення.
РЖнодi маячнi iдеi поСФднуються iз зоровими та слуховими галюцинацiями. Тривалiсть такого стану коливаСФться вiд одного до чотирьох рокiв, iнодi й бiльше. При наростаннi слабоумства маячнi iдеi розпадаються.
Хворi на атеросклеротичне слабоумство схильнi до протиправних вчинкiв через неповне усвiдомлення i нездатнiсть критично оцiнювати те, що вiдбуваСФться, а iнодi й пiд впливом iнших, активнiших осiб, виявляючи тим самим пiдвищену навiюванiсть. Тому в протиправних вчинках таких хворих виявляються iнтелектуальна неспроможнiсть i вiдсутнiсть можливостi прогнозування наслiдкiв своiх дiй.
При вирiшеннi питання осудностi чи неосудностi хворих на церебральний атеросклероз експертний висновок ТСрунтуСФться на медичному i юридичному критерiях неосудностi, передбачених ст. 19 Кримiнального кодексу Украiни. Особи, якi перебувають на початковiй стадii церебрального атеросклерозу з явищами легкоi астенii i невротичними проявами, вважаються осудними, ступiнь змiн психiки таких хворих не позбавляСФ iх можливостi усвiдомлювати значення своiх дiй та керувати ними. Вони здатнi правильно осмислювати ситуацiю i критично оцiнювати власну поведiнку.
Особи з виразним атеросклеротичним слабоумством i атеросклеротичними психозами вважаються неосудними щодо вчинених ними протиправних дiянь. У такому разi, а також якщо динамiчнi зрушення у структурi психiчних порушень розвинулися вже пiсля здiйснення iнкримiнованих хворому дiй, постаСФ питання про застосування до нього примусових заходiв медичного характеру.
Останнiми роками експертна оцiнка судинних захворювань головного мозку набуваСФ в цивiльному процесi щодалi бiльшого значення.
Наявнiсть у особи ознак виразного слабоумства, що спостерiгались пiд час здiйснення нею цивiльного акту, СФ показанням для визнання т